"Зарплата від $1000 на тиждень". Як шахраї дурять українців і як цього уникнути

Правила безпеки в Інтернеті видаються очевидними для всіх дорослих людей. Однак, не спокушайтеся думкою, що ви знаєте про всі хитрощі шахраїв і не будете діяти імпульсивно. За офіційними даними, минулого року українці втратили через інтернет-атаки щонайменше 250 млн грн. У 99 випадках зі 100 цього легко можна було уникнути. Адже шахраї не використовували складних технологій злому, а скористалися довірливістю людей.

Як стало відомо зі свіжого дослідження Мінцифри, за останні кілька років цифрові навички українців покращилися. Проте, проблема безпеки в інтернеті все ще залишається актуальною. 37,3% українців у 2021 році отримували шахрайські повідомлення, ще 18% людей – намагалися спрямувати на фішингові сайти. Загальна кількість людей, які стикалися з небезпекою в інтернеті, зросла на 11% у порівнянні з 2019 роком. 

Щоб не повторювати чужих помилок – прочитайте цю статтю самі та поділіться нею з батьками.

Листи від Google

Сповіщення про великий виграш чи несподівану спадщину від далекого родича з Нігерії, здається, були в нашій пошті завжди. Але недолугі повідомлення, написані за допомогою онлайн-перекладача, не здатні конкурувати з винахідливістю сучасних шахраїв. Деякі з них маскуються під сам Google, надсилаючи фішингові листи від імені компанії.

Як бути обережним:

1. Насправді техногігант зрідка звертається до своїх користувачів. Зазвичай це пов'язано із змінами умов користування сервісом і має ознайомлювальний характер. Google ніколи не проводить лотереї та не лякає категоричними заявами.
2. Не поспішайте. Шахраї часто заявляють, що діяти потрібно негайно – надіслати їм гроші або особисті дані.
3. Перевірте інформацію. Переконайтеся, що ви отримали справжнього листа. Зазвичай сервісні повідомлення компанії надходять з адрес: [email protected] або [email protected].

У компанії також підкреслюють: Google не надає технічну підтримку телефоном або, наприклад, у Viber. Не довіряйте людям, які телефонують з невідомих номерів та видають себе за працівників цієї компанії.

Часто шахраї маскуються під адреси а-ля [email protected],  [email protected].

Також іноді шахраї розсилають листи від імені фейкових працівників Google. Запам'ятайте, що зі звичайними користувачами представники служби підтримки не спілкуються з особистих адрес.

Паніка навколо COVID

Нова дійсність ставить свої умови. Тепер на ваш e-mail або месенджер може прийти пропозиція записатися на бустерну вакцинацію, заповнити анкету для ВОЗ, вивчити докладну інструкцію щодо боротьби з коронавірусом або купити нові ліки з пилку єдинорога. Але перш ніж діяти імпульсивно, подумайте – хто, крім Міністерства охорони здоров'я або "Дія", може займатися цим безкоштовно? 

Підписуйтесь на LIGA.Tech у Telegram: тільки важливе

Як бути обережним:

1. Не переходьте за підозрілими посиланнями у цих повідомленнях. Одного кліка може бути достатньо, щоб надати шахраям доступ до всіх логінів та паролів, які ви вводили у своєму браузері.

2. Якщо все-таки вирішили заповнити анкету – відповідайте на загальні запитання, не повідомляйте там особисту інформацію, яку можуть використати для фінансових махінацій із вашою карткою.

3. Не реагуйте на інтернет-рекламу, яка обіцяє швидке лікування та захист без вакцин.

Повідомлення від банку

Щоб збити людину з пантелику, зовсім не обов'язково пропонувати їй великі гроші. Іноді треба просто сказати, що вона їх комусь винна. Повідомлення про те, що ви не заплатили кредит або маєте борг за іпотеку, можуть вплинути навіть на скептика і спонукати розібратися в чому справа. Іноді такі листи розсилають поштою, але частіше використовують месенджери. Там легко підписатися будь-чиїм ім'ям та завантажити фото будь-якої організації.

Як бути обережним:

1. Навіть якщо у вас є зобов'язання перед банком, не поспішайте переказувати гроші за прямим посиланням з такого повідомлення. Сторінка може виглядати цілком правдоподібно, але подумайте, навіщо банку писати на вашу особисту пошту і чи сума збігається? Краще погасити свою заборгованість у звичний спосіб – через офіційний застосунок вашого банку, його сайт або за допомогою терміналу.

2. Перевірте інформацію, зателефонувавши за номерами на офіційному сайті банку.

Фейкові повідомлення від держорганів

Податкова інспекція, Центр соціального захисту – лист, де зазначений такий відправник, зацікавить кожного. Насправді ці та багато інших державних організацій України не займаються масовими розсилками і не збирають дані електронною поштою. Наприклад, податкові служби регулярно скаржаться, що від їхнього імені просять сплатити фейковий податок на лотерею або погасити заборгованість за сумнівним посиланням, яке не має жодного стосунку до офіційних структур.

Як бути обережним:

1. Перше, що має збентежити, – відсутність конкретики. Наприклад, організація звертається до вас абстрактно: "Шановний клієнт". Натомість вимагає надати особисті дані – ідентифікаційний код, паспортні дані або номер банківської картки.

2. Зверніть увагу на доменне ім'я електронної скриньки. Простими словами, це сайт, на якому зареєстрована пошта. Він вказаний після символу "@". Наприклад, [email protected] збігається із реальним сайтом податкової та виглядає більш реалістично, ніж пошта на невідомому ресурсі. Київська фіскальна служба справді проводить роботу з людьми, які мають податковий борг. Але такі листи надходять тільки з офіційної поштової скриньки [email protected]

2. Якщо інформація все-таки видається вам правдивою та актуальною, спробуйте з'ясувати подробиці телефоном. Для цього використовуйте не номери з листа, а ті, які зазначені на офіційному сайті цієї організації.

Клони у соціальних мережах

Швидко поповнити рахунок, скинути трохи грошей на картку, сплатити за товар/послугу в інтернеті – наші родичі чи друзі хоча б раз зверталися до нас із таким проханням. Але варто замислитися, якщо йдеться про людину, з якою ви давно не спілкувалися, або велику суму, яку потрібно переказати третій особі. Це може означати, що обліковий запис вашого друга зламали або створили в соцмережі клон його сторінки.

Подібний випадок стався із 53-річною українкою з Ізяслава. Коли приятелька попросила її допомогти в соцмережі, вона, не замислюючись, скинула 5500 грн. Наступного дня з'ясувалося, що обліковий запис знайомої зламали, а подібні повідомлення розіслали всім її друзям.

Як бути обережним:

1. Щоб розвіяти або підтвердити свої підозри, запропонуйте близькій людині зателефонувати та обговорити фінансове питання наживо. Може з'ясуватися, що вона і гадки не має про це прохання.

2. Перейдіть на сторінку відправника та подивіться, як давно віна була створена – коли зроблено перший пост та завантажено фото.

3. Поставте цьому користувачеві запитання з каверзою. Навмисне переплутайте ім'я його дружини або спитайте, як справи у дочки, якщо у нього підростає син.

Конкурси від невідомих блогів

Ми всі звикли до конкурсів у соціальних мережах, коли за лайк чи репост можна отримати невеликий приз – набір книг, квитки на концерт чи аксесуар. Виграти в них вдається рідко, а щоб отримати свій приз, вам доведеться надати компанії номер рахунку та скани документів. Здавалося б, нічого страшного, але ні. Буває так, що навіть після цього ви нічого не отримаєте, а ваші дані потраплять до третіх осіб.

Як бути обережним:

1. Брати участь у таких активностях варто, якщо їх проводять реальні компанії. Наприклад, видавництво чи відомий косметичний бренд. Якщо організатор конкурсу – бренд чи блогер, про який ви вперше чуєте, не поспішайте брати участь у грі.

2. Якщо конкурс проводиться від імені зірки, інформація про нього має бути на офіційній сторінці. Іноді шахраїв викривають самі селебриті. Так, співачка Настя Каменських писала про це у своїх соцмережах.

2. Не надавайте дані, які у зв'язці з вашою сторінкою в соцмережах можуть спрацювати проти вас. Запитують, куди надіслати приз? Нехай його доправлять у поштове відділення, а не на домашню адресу. Якщо ви щедро ділитеся інформацією про свої переміщення на особистій сторінці – до вас додому можуть прийти, коли вас не буде.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от NK | Nastia Kamenskykh (@kamenskux)

Фейкова віддалена робота

Мами у декреті, пенсіонери – легка мета для розсилок-пропозицій про віддалену роботу. Навіть якщо ви не шукали додатковий прибуток, приваблива пропозиція може змусити вас замислитися. Проте, гучні фрази "реальний дохід", "миттєвий заробіток" та "робота без начальника" мають вас не привабити, а зупинити. За ними може ховатися кілька видів шахрайства.

Як бути обережним:

1. Справжня робота в інтернеті не може починатися з того, що гроші вимагають у вас самих. Аргумент шахраїв: ви переказуєте заставу за матеріали. Наприклад, якщо йдеться про фасування або збирання коробок. Коли ви з усім впораєтеся – вкладену суму повернуть та заплатять за виконане замовлення. Насправді – ви витратите кошти, час, але своїх грошей так і не побачите.

2. Вам відразу обіцяють досить високий прибуток. Заробляти від 5000 грн на тиждень в інтернеті можна, проте навряд це зарплата для новачка з частковою зайнятістю.

3. Ви не зовсім розумієте, чим займатиметесь, і навіть не знаєте назву фірми, але вам одразу пропонують оформлення. Для цього потрібно переслати свої паспортні дані, скани документів та номер рахунку. Фактично ви передасте свої дані людині, яку вперше чуєте.

Часом така робота справді може бути реальною – наприклад, залишати відгуки на сторінках товару. Але якщо вас пов'язує лише усна домовленість, то за кілька тижнів такої монотонної, але копіткої праці ви цілком можете не отримати жодної копійки. А ваш роботодавець "працевлаштує" наступну жертву.

Розпродаж неіснуючих товарів

За привабливою ціною на продукт часто ховається афера. Подумайте, чому товар з рекламованого оголошення віддають за ціною в 10 разів нижче за середню. Це може означати, що він неякісний або ви його ніколи не отримаєте.

У нас відомі випадки, коли українці таким чином купували автомобілі, яких ніколи не існувало у природі. Щоб переказати шахраям 185 000 гривень, чоловікові було достатньо попереднього договору. "Вигідну" пропозицію він побачив на одному із сайтів в інтернеті.

Як бути обережним:

1. Якщо робите замовлення у цьому інтернет-магазині вперше – перевірте його репутацію. Переконайтеся, що він існує досить давно. Дізнайтеся, чи веде магазин соцмережі, який у нього рейтинг, чи є відгуки.

2. Якщо є хоч якісь сумніви – не робіть передоплату. Переплатіть кілька десятків гривень, але скористайтеся безпечною службою доставляння або післяплатою.

4. Не оплачуйте товар за прямим посиланням, яке вам надіслав такий магазин. Це може бути небезпечним для вашого банківського рахунку. Перевірити надійність платіжної системи можна за допомогою сервісу Кіберполіції "STOP FRAUD" або "Black List" банківської асоціації ЕМА.

І не забувайте, що в деяких випадках у вас є можливість повернути вкрадені кошти. Ви можете написати заяву в поліцію та звернутися до свого банку з проханням скасувати платіж на карту шахрая.