Бетмобіль, хмарочоси та гаджети. Як знімався культовий "Бетмен" 1989 року
15 червня в український прокат вийшла стрічка "Флеш" від режисера Андреса Мускетті (дилогія "Воно"). Warner Bros і DC вирішили взяти приклад з основного конкурента і теж зіграти на ностальгічних струнках любителів старих супергеройських фільмів через використання сюжетного прийому паралельних всесвітів.
Одним з головних козирів "Флешу" стала участь Майкла Кітона, який вперше за 30 років знову одягне плащ Бетмена. Нещодавнє дослідження соціальних мереж показало, що американці вважають актора найкращим виконавцем ролі Темного лицаря. І тут є певна іронія: перед зйомками фільму 1989 року Тіму Бертону довелось ледь не з боєм обстоювати свій вибір.
Створення "Бетмена" – це не лише морока з кастингом та пошук режисера, а й історія створення бетмобіля, костюма та декорацій Готема. Про цікаві технологічні та інші моменти зі зйомок вже класичної дилогії стрічок про одного з найвідоміших героїв в коміксів – в матеріалі Liga.Tech.
Проблеми добору. Як зʼявився супергерой у масці
Основоположником моди на блокбастери про героїв в плащах і трико став "Супермен" 1978 року режисера Річарда Доннера. Стрічка могла похвалитись колосальним для свого часу бюджетом в $55 млн (випущена двома роками пізніше "Імперія завдає удару у відповідь" коштувала $30 млн), залученістю акторів першої величини (Марлон Брандо і Джин Гекмен), саундтреком від Джона Вільямса (написав музику для класичної трилогії "Зоряних воєн") і передовими для свого часу спецефектами. Останні згодом відзначили "Оскаром".
У фільму було все, аби стати гучним касовим успіхом, і він ним став. Загальні касові збори перевищили $300 млн – з урахування інфляції ця сума становила б $1,4 млрд у наш час. На фоні гучного успіху у керівництва Warner Bros розігрались апетити. Вони дали зелене світло сиквелу, замовили виробництво спінофу про Супердівчину і почали шукати в бібліотеці DC Comics героїв, чиї історії також підходять для екранізації.
Вибір закономірно впав на Бетмена: комікси про нього користувались величезною популярністю з першої публікації у 1939 році. Але виробництво "Бетмена" забуксувало на етапі добору режисера. Від цієї посади відмовилось чимало іменитих постановників на кшталт Айвана Райтмана ("Мисливці на привидів) та Стівена Спілберга, який в ті роки мав дуже щільний графік. Постановником затвердили молодого і невідомого на той момент Тіма Бертона. Його другий повнометражний фільм "Бітлджус", попри дивакуватий сюжет і атмосферу, став дуже успішним – він мав $75 млн зборів за бюджету в $15 млн.
Пошуки виконавця головної ролі теж зайняли тривалий час. До ролі захисника Готема приглядались ледь чи не всі помітні актори Голлівуду, зокрема Мел Гібсон, Гаррісон Форд, Том Генкс і Патрік Свейзі. Частину акторів відсіяла студія, частина відсіялась сама через замалий гонорар чи інші причини.
Сам Бертон наполіг на запрошенні Майкла Кітона, з яким працював над "Бітлджусом". Його аргументація була простою: більшу частину хронометражу протагоніст носить маску, а значить має мати виразний погляд і підборіддя – з цим у Кітона все гаразд. Також режисер вважав, що актор зможе прекрасно передати двоїсту натуру персонажа, який вдень живе життям багатія-плейбоя, а вночі стає месником в масці.
Як створювали Готем. Похмурі хмарочоси та костюм Бетмена
Багато уваги Тім Бертон приділив декораціям. Якщо більшість попередників та й наступників на посаді постановника фільмів про Бетмена робили Готем просто типовим американським мегаполісом, то Бертон обрав принципово інший підхід. Вигаданий художниками стиль спирався на Нью-Йорк, але в дуже гіпертрофованому вигляді з нагромадженням хмарочосів і монументальних споруд, місцем де майже завжди царює темрява чи напівтемрява.
На декорації з майже $48 млн бюджету виділили $5 млн, однак більшість цієї суми пішла на їх захист від форсмажорів. Хмарочоси будувались на відкритому просторі, а Британія відома своєю дощовою і капризною погодою. Робітники збудували одну міську вулицю, тож оператору Роджеру доводилось багато експериментувати з ракурсами, аби глядач цього не помітив.
Ще одним новаторством Тіма Бертона став костюм. В попередніх екранізаціях костюмери нічого особливого не вигадували й обходились мало не підручними засобами за принципом "дешево і сердито": гардероб Темного лицаря містив водолазку сірого кольору, штани, рукавички, пояс з емблемою, плащ і маску з антенками.
У разі "Бетмена" 1989 року костюмерам дали завдання розробити повноцінний костюм персонажа. Першою ідеєю Бертона було зробити його повністю чорним, і цю ідею схвалив сам автор персонажа Боб Кейн. Однак далі перед костюмерами постала проблема: в коміксах Брюс Вейн зображався двометровим мускулистим гігантом, натомість Майкл Кітон мав середній зріст і статуру. Розв'язання проблеми підказали обладунки давньоримських часів, кіраси в яких стилізувались під людську мускулатуру.
Готовий варіант з накладними мускулами та масивними наплічниками важив 30 кілограмів, а маска була сконструйована так, що в ній неможливо було повернути голову (пізніше це стане об’єктом мемів). Для Кітона, який страждав на клаустрофобію, носіння костюма Бетмена стало серйозним викликом. Проте це було не дарма: на екрані Темний лицар виглядав дуже грізно.
Бетмобіль з елементами реактивного літака та керованої іграшки
Бетмобіль для фільму базувався на Chevrolet Impala. Художників попросили додати в дизайн транспортного засобу компоненти реактивних літаків і військової техніки. Також джерелом натхнення стали гоночні автомобілі 1930-х та 1950-х років. В сцені, де бетмобіль прямує до лігва Темного лицаря, частково використовувалась радіокерована іграшкова модель, яка проїжджала мініатюрною лісовою дорогою. В грудні минулого року стало відомо, що бетмобіль з фільму був виставлений на продаж.
Бетмен також відомий широким арсеналом гаджетів, яких в дилогії Бертона було продемонстровано понад десяток. Серед них – бетаранги двох версій, пістолет-гарпун, капсули з димом і кислотою.
Після виходу в прокат "Бетмен" заробив $251 млн в домашньому прокаті та ще $161 млн у світовому. Доходи Warner Bros і DC Comics від продажу коміксів і тематичних товарів взагалі не піддаються обліку.
Поширена думка, що сиквел провалився в прокаті, тому Бертона відсторонили від режисури. "Бетмен повертається" сумарно зібрав $260 млн, що не можна назвати касовою невдачею. Істинна причина незадоволення босів крилась в обвалі доходів від реалізації мерчу. Той, своєю чергою, стався через ще більш похмуро-готичну атмосферу фільмів. Один тільки образ Пінгвіна викликав серйозну огиду у батьків і не на жарт лякав дітей.
Майкл Кітон не спрацювався з наступником Бертона – Джоелом Шумахером – і теж пішов з франшизи. Повернутись до ролі месника в масці кажана він міг ще раніше: у стрічці "Бетгерл", однак Warner Bros з незрозумілих причин відмовилась як від театрального, так і від цифрового релізу.
