"Блокує ворожий дрон за три кілометра". Як українські технокомпанії допомагають ЗСУ

Від початку повномасштабного російського вторгнення ЗСУ допомагають тисячі українців – відкрито збори коштів через фонди та організації, люди власноруч збирають гроші на допомогу знайомим воїнам. Криптопожертви на допомогу Україні стали найбільшими в історії – станом на середину травня вони сягнули $82 млн.

Допомогою ЗСУ займається й український технологічний бізнес. Liga.Tech зібрала історії про те, як напрацювання українських розробників економлять гроші армії та зберігають життя нашим захисникам.

Рушниці-антидрони, які блокують ворожі безпілотники

Компанія Kvertus – український виробник рушниць для блокування дронів. 

"Як це технічно відбувається на війні? Прилітає дрон противника, знімає наші позиції, координує артилерію, вона працює. Все це – "двухсоті", "трьохсоті", – розповідає засновник компанії Kvertus Андрій Знайченко. 

Антидрон-рушниця блокує сигнал приймача, після чого ворог втрачає з ним контакт і більше не може ним керувати. 

У нас такі прилади возили БТР, а треба було щось компактне

Ідея створити такий продукт виникла у Андрія Знайченка ще 2015 року. Тоді підприємства ще не існувало, а Андрій працював з азійськими постачальниками як ФОП, та купував у них обладнання для технічного захисту інформації. 

"У нашій країні нічого подібного не виробляли. Лише щось дуже громіздке – його доводилося возити на БТР та танках, а потрібно було щось більш компактне", – згадує засновник Kvertus.

Андрій Знайченко написав листа тодішньому голові СБУ Василю Грицаку та запропонував відвезти двох фахівців СБУ на найкращі фабрики Азії, щоб перейняти досвід та, можливо, отримати зразки виробів. 

"За тиждень подивилися близько 15 фабрик. Зокрема, ті, які працюють на військово-промисловий комплекс Китаю. Тоді я зрозумів, що це не мегазаводи як у Фольксваген або Феррарі, а команди по 15-20 людей, які на маленьких майданчиках роблять дуже якісний продукт", – каже Андрій.

Так у Андрія з'явилася ідея створити виробництво аналогічної техніки в Україні. На одній із цих фабрик він побачив майбутній прототип свого продукту – іграшковий автомат, до якого були прикріплені антени. Але для всього комплекту потрібен був цілий рюкзак. Знайченко вирішив зробити пристрій компактнішим.

"Повернувшись до України, я виношував цю ідею. Мої друзі розповіли мені про українського інженера Дмитра Кульбачного, який допоміг мені все це втілити в життя. Пізніше наші шляхи розійшлися. Зараз він в США", – згадує Знайченко. 

У 2016 році вони зробили першу в Україні антидрон-рушницю, випробували її та змогли заблокувати дрон на відстані 350 – 400 метрів.

"Воно було кострубате, але працювало. Було дійсно класно", – розповідає Андрій Знайченко

А вже у 2017 році з'явилася компанія Kvertus з власним відділом розробок. Новий зразок рушниці, який вони протестували з військовими, показав ще кращий результат – вони змогли заблокувати дрон за півтора кілометра. 

Наші хлопці саджають чужий дрон і "знімають" всю інформацію

За квітень та травень 2022 року Kvertus виробили та відвантажили ЗСУ і спецкористувачам – СБУ, поліції, прикордонникам – близько 50 своїх рушниць. Всі вони зараз – на передовій. 

"Коли боєць перебуває в окопі або розвідці – наша зброя дуже ефективна. З нею легко бігати, стрибати. Якщо наші хлопці бачать дрони ворога, вони або ефективно їх збивають, або саджають таким чином, щоб зібрати з них всю інформацію – де, що, коли знімав, звідки злітав. Це важливо", – пояснює Андрій Знайченко. Робити рушниці максимально ефективними допомагає зворотний звʼязок від бійців. Всі скарги та поради заносять у спеціальний документ.

"Війна з РФ – нового типу. Це високотехнологічна війна, у якій йдуть постійні зміни з обох боків. Питання в тому, хто внесе їх перший, а хто вже потім буде підлаштовуватися", – розповідає Андрій Знайченко.

Антидрон-рушниці дозволяють уникнути як значних людських втрат, так і технічних – танків та гаубиць за мільйони доларів. Ще одна перевага того, що виробництво розташоване в Україні – якщо є якісь пошкодження, вони можуть його швидко полагодити та віддати на фронт. 

До війни збирали 15 рушниць на місяць, зараз – 10 на день

За пʼять років існування компанії Kvertus реалізували близько 100 антидрон-рушниць. До війни команда могла збирати по 15 одиниць на місяць, але тоді й замовлень було небагато. Не всі вірили в його ефективність, а хто знали – не завжди могли собі це дозволити. 

Майже всі гроші, які компанія заробила у 2021 році, були вкладені у закупівлю нового обладнання. Не тому, що вірили у повномасштабну війну, а готувалися до того, що компанія працюватиме та розширюватиметься. Запасів у них не було, наявні комплекти обладнання після 24 лютого вони просто подарували. 

"Тоді ми з жахом зрозуміли, що у нас немає жодних оборотних коштів, щоб купити комплектовання та продовжувати роботу. Нас врятували волонтери. Вони зробили передоплату і на ці гроші ми почали робити рушниці", – згадує Знайченко. 

Зараз волонтери збирають заявки від військових – кому та яка кількість обладнання потрібна, а потім надсилають їх у найбільш гарячі точки. 

Одну з найбільших партій обладнання – 100 антидрон-рушниць – замовив український бізнесмен Макс Поляков. Kvetrus уже закінчують їх виготовляти та скоро надішлють на передову. Але ця сотня – крапля у морі, вважає Знайченко. За його розрахунками, українському війську потрібно хоча б 1000 таких антидрон-рушниць. Зараз компанія вийшла на обсяг 10 одиниць на день, проте можуть і більше. 

У планах компанії – виробництво портативного пеленгаційного датчика для рушниці, який дасть їй додаткові можливості. Також допрацьовується радарний комплекс виявлення дронів. Його можна буде встановити на авто та знешкоджувати ворожі дрони на відстані 7-10 кілометрів. 

Космічний стартап допоміг знизити ризик перехоплення

Lunar Research Service – український космічний стартап, який виробляє MySatKit.  Це навчальний конструктор з функціями справжнього супутника для майбутніх аероінженерів. Інший проєкт тієї самої команди, але вже під іншим брендом – Space Cossacks – робить стратосферні запуски для науково-дослідних та приватних організацій. 

Коли розпочалася війна, пріоритети компанії миттєво змінилися. Вже о 7 ранку 24 лютого команда стартапу передала перше обладнання для одного з підрозділів Дарницької ТрО, до якого долучилася частина співробітників. 

"Особисто я, не дуже вірив, що щось серйозне почнеться, але мої друзі готувалися", – зізнається Liga.Tech Дмитро Хмара, технічний директор компанії Lunar Research Service. 

Насамперед Lunar Research Service віддали захисникам всі рації та запас літій-іонних акумуляторів зі своїх конструкторів, а також модулі передання даних, які раніше використовували у своїх стратосферних аеростатах.  

"Військові запитали, чи є якась можливість знизити ризик перехоплення під час передання телеметрії, а ми сказали, що у нас є готове рішення. І передали ці модулі зв'язку, які дозволяють отримувати GPS-дані, висоту і передавати їх на базову станцію", – розповідає він.  

Ці рішення космічні фахівці створили зовсім для інших цілей, коли експериментували зі своїми науковими дронами, але виявилося, що напрацювання українських розробників дуже заощаджують гроші армії та зберігають життя воїнів. 

Як пояснює Хмара, китайські дрони без модифікації передають дані на китайські сервери. І росіяни за допомогою спеціальних засобів, типу DJI Aeroscope, можуть бачити, де вони розташовані – звідки злетів, куди сідає. І є небезпека, що вони нанесуть удар по місцю, де перебуває оператор.

Всі деталі від конструкторів роздали військовим 

До 24 лютого стартап мав досить великі запаси комплектовання, оскільки у січні закінчив кампанію на Kickstarter та Indiegogo. Вони зібрали там передзамовлення і вже наповнювали склад, щоб збирати конструктори.

Уже за тиждень після початку великої війни Lunar Research Service надійшов запит на модулі перетворення енергії. "Умовно кажучи, це дозволяє з акумулятора на 3-4 вольт зробити 5 вольт, щоб можна було зарядити телефон", – пояснює Хмара.

Камери, які вони використовували для польоту до стратосфери, також стали дуже актуальні на передовій. А пізніше – й інше електронне обладнання.

Гроші, які космічні стартапери зібрали на передзамовленні, теж фактично всі пішли на фінансування армії. 

"Через тиждень–два, коли ми змогли думати про щось ще, крім вторгнення, ми попередили наших бекерів про затримку відправлення їхніх замовлень. І були здивовані, що люди запропонували нам свою допомогу", – розповідає Хмара.

Багато іноземних технічних фахівців, які були серед замовників, запропонували рішення для наших військових. Наприклад, як можна спілкуватися, якщо немає виходу до глобальної мережі, або що робити, якщо глушать станції радіоелектронної боротьби.  

"Ми протестували ці рішення і передали нашим військовим", – розповідає Хмара. 

Майже всі перископи для ЗСУ виготовляють волонтери

В Україні є мережа мейкерів. "Це люди, які руками роблять щось цікаве, винахідники – професійні та ні", – пояснює Хмара. Ще у часи ковіду вони об'єдналися та на 3D- принтерах друкували медичні маски для лікарів. Коли розпочалася війна, ця мережа знову запрацювала.

Команда Lunar Research Service також допомагає в розробці та друку різного приладдя для автоматів Калашникова, щоб ця зброя стала зручнішою.

"Один з наших розробників в ТрО. Коли все почалося, він виїхав до Київської області та взяв з собою, окрім найнеобхідніших речей, ще штангенциркуль (це така лінійка, щоб точно вимірювати) і лептоп з програмами для розробки", – каже Хмара.

У перервах між чергуваннями фахівець на запит інженерів вимірював свій автомат, моделював різні апгрейди, а вони їх друкували та перевіряли.  

За словами Дмитра, майже всі перископи, які використовує українська армія, надрукувала спільнота мейкерів. Також останній тиждень вони тестують та друкують перехідники для протигазів.

"У армії є  протигази старого радянського зразка, але у фільтрів до них уже добіг термін придатності. Ми хочемо, щоб сучасні фільтри від протигазів країн НАТО можна було використовувати з протигазами, які наявні у військових", – розповідає він.

У Lunar Research зізнаються: їм пощастило, що у них були дуже великі запаси пластику для 3D-принтерів, які ще й встигли поповнити. Стартап купує пластик в української компанії "Початок", яка базується в Краматорську. І буквально місяць тому отримали від них ще 40 упаковок. 

"Ми були здивовані, що, попри всі ці події, компанія в Краматорську намагається працювати. Тільки дуже вибачалися, що зможуть відправити замовлення лише за тиждень. Нова пошта у місті не працює, і раз на тиждень вони відвозять зібрані замовлення в інші міста для доставлення. У такі моменти є гордість за наш народ", – каже Хмара. Зараз у багатьох є потреба в пластику для 3D принтерів, але возити його з-за кордону було б значно довше і дорожче. 

Пошук альтернативи Китаю

Під час війни у команди Lunar Research Service трохи змінилися пріоритети. Співзасновник компанії Олександр Лозинський має основний бізнес. Ще до війни він робив амуніцію для військових медиків. Зараз він відновив виробництво і може менше уваги приділяти космічним проєктам. 

Зараз вони залучають нових людей, щоб далі розвивати космічний напрямок. Раніше орієнтувалися на український ринок, а нині хочуть зробити ухил на європейський.

"Річ у тім, що багато комплектовання і електронні плати ми виготовляли в Китаї. Але зараз шукаємо альтернативи в Європі. Це трохи дорожче, але ми хочемо не тільки там закуповувати, але й продавати. У нас там є сильні конкуренти, але для України зараз відкрилися нові можливості", – вважає техдиректор компанії. Українські стартапи тепер можуть брати участь у місцевих акселераторах, пояснює він, тому це й має бути наш стратегічний партнер. 

Електробайки, невидимі для ворожих тепловізорів 

Ще одна українська технологія, яка допомагає нашим військовим на фронті – це електровелосипед Елік Атом. У народі їх ще звуть "бандеробайки". 

Автор ідеї та засновник компанії Eleek - Павло Рудакевич, для якого хобі поступово перетворилося на бізнес.

Одного разу Павло їхав на автомобілі і помітив, як швидко його обігнав велосипед. Це був якийсь саморобний електробайк, звичайний велосипед з мотор-колесом. Проте Рудакевич зацікавився цією темою і вирішив створити байк саме таким, як побачив у своїй уяві. 

Від малюнку до готового продукту минуло пів року. Разом з командою однодумців вони створили перший зразок рами, на основі якої  зібрали байк. На той момент це був перший електротранспорт українського виробництва. У них швидко з'явилися замовники, а згодом ці рами почали продаватися в ЄС, США та інших країнах світу.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: тільки важливе

У травні 2022 року Eleek відвантажили першу партію байків, які розробили та адаптували спеціально для потреб ЗСУ: змінили колір, встановили крила, як у кросових мотоциклах, забрали зайві деталі: педальний привід, дзеркала, поворотні вогні. 

Також у "військовій версії" з'явилася можливість за потреби повністю вимикати освітлення. 

"Ще ми додали роз'єм на 220 В, який був розроблений нами за три дні. Тепер хлопці підключають до байка навіть Starlink", – кажуть в компанії. 

Електробайки потрібно час від часу підзаряджати, але наразі нашим військовим вистачає запасу потужності у 100 кілометрів. Адже вони використовують цю техніку не на постійній основі, а за потреби. Основна перевага електробайків на війні, додають в Eleek – це безшумність та невидимість для тепловізорів через те, що вони швидкі, маневрені, компактні та легкі.