Тату для протеза: як змінилися штучні кінцівки у війну та що з ними буде у майбутньому

Перший відомий людству справжній протез датується 1000 роком до нашої ери. Це дерев'яний великий палець, прикріплений до правої ноги муміфікованої єгиптянки, що допомагав їй тримати рівновагу. Відтоді протези еволюціонували до технологій, що не просто замінюють, а й перевершують деякі людські можливості. 

Liga.Tech розповідає, що вміють сучасні протези, які розробки ведуть українці та за скільки років люди можуть перетворитися на напівкіборгів із життям, подовженим завдяки штучним частинам тіла.

Протези, яких не відрізниш від справжніх частин тіла

Існують різні види протезів. Наприклад, просто косметичні протези, що приховують дефекти. Уже зараз можна зробити протез, який виглядатиме як звичайна рука. Оболонка робиться з силікону, який на дотик дуже схожий на людську шкіру. Можливо навіть зробити волоски, веснянки, родимки і прожилки вен, проте й коштує це шалено дорого. 

Серед функціональних протезів розрізняють механічні й електричні. Механічні більш популярні, тому що швидкість рухів там більша. "Простіше кажучи, схопити щось легше ним", – каже український інженер-протезист Денис Нагорний, який співпрацює з провідними розробниками протезів рук. Він працює внаслідок енергії тіла, тому може контролювати на якій відстані, з якою силою схопити предмет. Також є міоелектричні протези, що мають зовнішнє джерело енергії. Зараз це здебільшого акумуляторні батареї.

Ще один вид протезів – робочі. "Вони ні на що не схожі та призначені для фізичної праці. Хуки, крюки, насадки", – пояснює протезист. Зазвичай наша рука працює як адаптер між тілом і пристроєм, а там іде пряме з'єднання з тілом, тому працювати за допомогою такого протеза дуже зручно. 

"Спортивні протези взагалі не схожі ні на що. Там зовсім інша побудова самого протеза. Наприклад, це "лижі", на яких бігають паралімпійці", – зазначає Нагорний. 

Окремо роблять протези для купання. Вони потрібні, щоб людина могла прийняти душ, і "залізо" не коротило. 

Косметичність або функціональність?

За словами Дениса Нагорного, у протезування є два полюси – функціональність або косметичність. Людина сама обирає, що для неї важливіше.

"У нашій країні люди частіше обирають приховати дефект, тому що тут частіше звертають увагу на відсутність кінцівки. Якщо ж ми поїдемо в США – їм начхати, хай дивляться. Головне, що людині з цим протезом зручно, він їй допомагає", – розповідає інженер. 

Ситуація з попитом на протези в Україні змінилася після 2014 року. За словами протезиста, ветерани бойових дій "косметики" не носять. Навпаки, багато хто вважає: чим менш естетично виглядає штучна кінцівка – тим краще. Часом воїни оздоблюють протези патріотичною символікою – на виробництві на протез можуть нанести українські символи, різні принти, назви батальйонів.

Як розвиваються технології в Україні

На думку протезиста Нагорного, справжні українські розробки у сфері протезування почали з'являтися лише після 2014 року. Ними займаються приватні фірми й конструкторські бюро. Наприклад, на базі однієї дніпровської фірми зараз планують запустити вид протезування, що має назву остеоінтеграція. Цей метод передбачає імплантацію в кістку металічного адаптера для протеза. Перевага такої системи в тому, що це дозволяє повністю контролювати рух ноги, а протез відчувається як продовження тіла. 

Серед українських розробок інженер-протезист називає стартап Esper Bionics. Штучна кінцівка від цієї компанії керується цифровими сенсорами, що за допомогою хмарної платформи дозволяють "руці" вивчати свого власника.

Зараз стартап завершує збирання першої партії біонічних протезів рук, створених ними на основі технологій штучного інтелекту. Цього літа вони мають надійти на ринок США, а потім команда сподівається отримати інвестиції для масового збирання протезів у Європі. Також протягом трьох років Esper Bionics планує вивести на ринок протез ноги. 

Сервісні центри для напівкіборгів

У найближчому майбутньому люди зможуть керувати протезами за допомогою своїх думок і розуму та повернути своїм кінцівкам такі відчуття як тепло й холод. Також зростає інтерес до розробок, де протези не просто відновлюють, але й покращують людські здібності або продовжують життя. 

Науковці вважають, що вже за 50-100 років ми перетворимося на напівкіборгів з половиною замінених органів і щорічним відвідуванням сервісних центрів, де нам будуть оновлювати прошивки та заміняти старі імпланти. Літнім людям з порушенням пам'яті просто будуть вживлювати модулі, що будуть працювати як карта пам'яті у смартфоні.

Звучить фантастично, але це вже майже реальність. Компанія Neuralink, що належить Ілону Маску, розробляє чипи, що планують вживляти в мозок людини, щоб повертати рух кінцівкам, боротися з депресіями, лікувати травми головного мозку й інші хвороби. Минулого року такий чип вживили мавпі, яка навчилася грати в пінг-понг силою думки, а нещодавно Ілон Маск заявив, що вже у 2022 році вони готові розпочати випробування на людях.