Китай збирає генетичні дані у різних країнах. Навіщо це потрібно – можливо, для створення біозброї

У квітні 2020 року, коли Європа була закрита на локдаун, до сербської столиці Белграда прибув літак із вчасним подарунком від Китаю. Ним було Fire-Eye ("Вогняне око"), складна портативна лабораторія, яка могла виявляти коронавірусні інфекції за крихітними генетичними фрагментами, які залишає після себе патоген. І це, як незабаром виявили серби, було найменшою з його можливостей.

Наприкінці 2021 року, коли пандемія все ще вирувала, сербські чиновники оголосили, що продовжать співпрацю з Китаєм. Вони вирішили зробити лабораторію постійно діючою, з метою збирати та досліджувати геном громадян Сербії. 

Тоді сербські вчені були в захваті, а прем’єр-міністерка країни Ана Брнабіч похвалила Китай за надання країні "найпередовішого інституту точної медицини та генетики в регіоні". Проте зараз китайські лабораторії Fire-Eye, десятки яких були подаровані або продані іноземним країнам під час пандемії, привертають увагу західних спецслужб на тлі зростаючого занепокоєння щодо намірів Китаю. Деякі аналітики сприймають щедрість Китаю як частину глобальної спроби отримати доступ до нових джерел надзвичайно цінних даних ДНК людини в країнах у всьому світі.

Liga.Tech публікує скорочений переклад статті The Washington Post про зусилля Китаю у контролі світових генетичних даних. 

Для чого це потрібно

Співробітники американської та західної розвідок кажуть, що зусилля Китаю тривали понад десять років і містили навіть придбання американських генетичних компаній, а також складні хакерські операції. Але пандемія надала цілям Китаю несподіваний поштовх – це дало можливість роздавати машини для секвенування генів і налагоджувати партнерства для генетичних досліджень у місцях, куди Пекін раніше мав обмежений або взагалі відсутній доступ.

Під час пандемії лабораторії Fire-Eye швидко розповсюдилися на чотири континенти та понад 20 країн, від Канади та Латвії до Саудівської Аравії та від Ефіопії та Південної Африки до Австралії. Кілька, як-от та, що в Белграді, зараз функціонують як постійні центри генетичного тестування.

Речник посольства Китаю у Вашингтоні відкинув будь-які припущення про те, що китайські компанії неправомірно отримали доступ до генетичних даних. Лю Пенгуй стверджує, що лабораторії Fire-Eye допомогли багатьом країнам боротися з пандемією та продовжують відігравати важливу роль у скринінгу раку та інших захворювань. BGI Group, компанія зі Шеньчженя, яка створює лабораторії Fire-Eye, заявила, що не має доступу до генетичної інформації, зібраної лабораторією, яку вона допомогла створити в Сербії.

Але офіційні особи США відзначають, що BGI був обраний Пекіном для створення та управління Китайським національним генбанком, величезним державним сховищем, яке містить генетичні дані мільйонів людей у всьому світі. Торік Пентагон офіційно вніс BGI до списку кількох "китайських військових компаній", що діють у США. Оцінка розвідки США у 2021 році пов’язала компанію з глобальними зусиллями Пекіна отримати ще більше людської ДНК, зокрема зі Штатів.

Уряд США також вніс до чорного списку китайські дочірні компанії BGI за нібито допомогу в аналізі генетичного матеріалу, зібраного в Китаї, щоб сприяти репресіям уряду проти етнічних і релігійних меншин країни. BGI у своїй заяві для The Washington Post охарактеризувала дії США проти компанії як скоєні "під впливом дезінформації" і заявила, що BGI Group "не виправдовує і ніколи не буде причетна до будь-яких порушень прав людини".

Біозброя чи дослідження

Свого часу китайські академіки та військові вчені привернули увагу світової спільноти обговореннями про доцільність створення біологічної зброї, яка може вражати популяції на основі генів. В американській розвідці вважають, що глобальні зусилля Китаю здебільшого спрямовані на те, щоб перемогти Захід економічно, а не військово. Немає жодних публічних доказів того, що китайські компанії використовували чужу ДНК не для наукових досліджень.

Китай вже оголосив про плани стати світовим лідером у галузі біотехнологій до 2035 року, і він розглядає генетичну інформацію як важливий інгредієнт наукової революції, що може створити тисячі нових ліків. І якщо Китай виграє технологічну гонку, він отримає значні економічні та стратегічні важелі впливу на свого головного суперника, США, каже Анна Пулісі, колишня головна офіцерка національної контррозвідки у регіоні Східної Азії розвідувального співтовариства США. "Той, хто почне першим, контролюватиме багато дійсно дивовижних справ. Але існує потенціал для нецільового використання", – каже Пулісі, яка нині є старшою науковою співробітницею Центру безпеки та нових технологій Джорджтаунського університету. 

До 2019 року завдяки діловим партнерствам і купівлі акцій майже два десятки китайських компаній придбали права на генетичні дані та інші приватні записи пацієнтів США. Про це йдеться у звіті 2019 року, який підготовила американсько-китайська комісія з огляду економіки та безпеки.

У той самий період правоохоронні органи США відстежували спроби хакерських атак за участю компаній, що володіють великими запасами генетичних даних. У 2019 році Міністерство юстиції звинуватило китайських оперативників у незаконному доступі до баз даних пацієнтів чотирьох американських компаній. Хакери витягли приватні медичні дані, включно з інформацію про ДНК, понад 80 мільйонів американців, стверджують у прокуратурі.

Компанія BGI, яка, серед іншого, виробляє популярний набір для неонатального генетичного скринінгу NIFTY, що продається в більш ніж 50 країнах, потрапила під пильну увагу через побоювання, що Китай може використовувати особисту інформацію про здоров’я мільйонів вагітних жінок. Торік Національна рада споживачів Норвегії випустила попередження жінкам, які використовують тести, про ризик того, що китайський уряд може отримати доступ до приватної інформації. Представники охорони здоров’я Німеччини та Словенії також заявили, що розслідують потенційне зловживання Китаєм даними неонатальних тестів. BGI каже, що жодні особисті дані з тестів NIFTY компанія не зберігала та не передавала до Китаю.

Пандемія надала китайським біотехнологічним компаніям несподівану можливість. У січні 2020 року, менш ніж через місяць після того, як китайські чиновники повідомили про перші захворювання, викликані новим коронавірусом в Ухані, BGI Group долучилася до перших спроб розшифрувати весь геном того, що стало відомо як SARS-CoV-2. За кілька тижнів BGI швидко запропонує комерційні тести на новий вірус, а Китай пожертвує мільйони своїх наборів для тестування країнам у всьому світі.

Тоді ж BGI представила портативну установку для тестування на коронавірус під назвою Huo-Yan мандаринською — "Вогняне око", Fire-Eye. Назва відсилає до міфічного китайського царя мавп, який мав здібність бачити самозванців у королівському палаці.

Протягом наступних місяців BGI виготовила близько 100 лабораторій у різних конфігураціях. Їх отримали понад два десятки країн – Канада, Швеція, Латвія, Казахстан, Австралія, Єгипет та ще низка африканських та азійських держав. України в цьому списку немає.

Що зараз у Сербії

До осені 2021 року пандемія почала згасати. Але в грудні Сербія оголосила, що за допомогою Китаю вона перетворила белградську лабораторію на постійне приміщення для генетичного тестування. Обладнання було перевезено на околицю столиці,  офіційні особи Китаю та Сербії знову зібралися, щоб відкрити Сербський центр секвенування геному та біоінформатики, першу в країні лабораторію, яка спеціалізується на розшифруванні повних геномів людей. 

Белградська лабораторія зберігає таємничість. Вона займає невеликий простір у триповерховій офісній будівлі в житловому районі за кілька кілометрів від університетів і ділового центру. Єлена Бегович, сербська вчена, яка керувала лабораторією Fire-Eye протягом перших двох років, нещодавно отримала підвищення, ставши міністеркою науки Сербії. Вона відхилила запит WP на інтерв’ю, а її офіс не відповів на прохання про екскурсію закладом.  

У заяві BGI для WP сказано, що лабораторія "належить і управляється Сербією, а не BGI", і хоча компанія надає обладнання, ноу-хау та навчання, вона "не має доступу до даних". Водночас минулорічний пресреліз BGI натякає на обмежену домовленість про обмін даними на етапі запуску белградської лабораторії. Незабаром після відкриття лабораторії в Белграді Бегович також визнала, що обмін даними з BGI є складовою партнерства Сербії з китайською компанією.

У корпоративних документах BGI 2022 року визнається, що компанія "скористалася можливістю" під час пандемії, щоб "розширити глобальну систему надання послуг прецизійної медицини" за допомогою своєї мережі лабораторій Fire-Eye. У звіті акціонерів ці лабораторії перераховуються серед 350 закордонних партнерств, які надають "передові геномні дослідницькі платформи та можливості аналізу біоінформатики у всьому світі".

Співробітники розвідки США зазначили, що вони мають обмежене уявлення про те, як BGI обробляє інформацію про ДНК, отриману за кордоном, включно з тим, чи генетичні дані з лабораторій Fire-Eye зрештою потрапляють до комп’ютерів китайських військових чи розвідувальних служб.

Відомо лише те, що дані з лабораторій Fire-Eye доступні Комуністичній партії Китаю та Народно-визвольній армії. Про це сказав американський аналітик, який спеціалізується на біотехнологічній політиці Китаю: "Генетична інформація розглядається Китаєм як актив розвідки".

Все ж таки біозброя?

Групи з прав людини задокументували численні кампанії з примусового збору біометричних даних у жителів китайських провінцій, де мешкають тибетці та уйгури. Це дві національні меншини, які стали жертвами організованих китайських репресій. За даними Human Rights Watch, ще з 2017 року поліція вимагала зразки крові, а також скани райдужної оболонки ока та відбитки пальців від усіх дорослих жителів західної провінції Сіньцзян. У Сіньцзяні проживає 12 мільйонів переважно уйгурів-мусульман. Схожа кампанія була запущена 2020 року в Тибетському автономному районі країни.

Виділення етнічних меншин є навмисним, вважають правозахисники. У руках китайських поліцейських біометричні дані стають потужним інструментом для ідентифікації людей, яких вважають потенційними порушниками порядку. Зразки ДНК можуть допомогти поліції знайти членів родини протестантів.

Збройні сили Китаю також виявляють підвищений інтерес до генетичних наук. 

Китай заявляє, що не має генно-інженерної біологічної зброї та не планує її створювати. Але провідні військові чиновники публічно стверджували, що створення генетичної зброї є неминучим.

У 2017 році до оновленої версії військової стратегії Університету національної оборони, що керує Народно-визвольною армією, було додано розділ про біологічну війну. Він підкреслив важливість "специфічних етнічних генетичних атак" у майбутніх війнах — ідея, яка відтоді повторюється китайськими військовими вченими в контексті стримування.

"Це може бути точна цілеспрямована атака, яка знищує расу або конкретну групу людей, або конкретну людину; потенційно величезна військова ефективність зброї може спричинити надзвичайну паніку серед людей", — йдеться у статті, опублікованій у державних ЗМІ в березні 2020 року Кан Яову, доцентом університету. 

Чи може генетика стати основою для майбутньої зброї, залишається предметом припущень. Багато експертів вважають, що біологічна зброя, яка вибирає цілі на основі складу їхньої ДНК, технічно неможлива сьогодні і є нездійсненною й через багато років або, можливо, десятиліть.

У дослідженні США 2021 року, проведеному американськими експертами зі зброї, зроблено висновок, що інтерес Пекіна до генетичної зброї частково зумовлений уявленням про те, що Китай буде особливо вразливим до генетичної зброї. А кщо його противники першими розроблять цю технологію і поготів. Порівняно з іншими країнами — і особливо зі США — населення Китаю загалом однорідне, понад 90 відсотків населення — етнічні ханьці.