Зміст:
  1. Перші угоди та порада Стіва Джобса
  2. Врятувати банкрута й озолотитись
  3. Злиття з Blizzard та скандали 

Останній день поточного року стане також останнім днем Роберта "Боббі" Котіка як СЕО Activision Blizzard (AB). На цій посаді він пробув 32 роки – рекорд для гендиректора технологічної компанії, який одночасно не є її засновником. 

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Боббі Котіка обожнюють акціонери компанії та бізнес-видання, адже він перетворив збиткову Activision у гіганта Activision Blizzard. Його придбання корпорацією Microsoft за майже $70 млрд стало найгучнішою угодою індустрії розваг з часу злиття Disney та 20 Century Fox. 

Легенда серед СЕО. З Activision Blizzard йде Боббі Котік – як він змінив індустрію ігор
Фото: ANDREW GOMBERT/EPA

Однак для геймерів і підлеглих Котік став одним з найненависніших людей світу відеоігор: йому закидають деградацію якості ігор AB, закривання очей на порушення трудової етики в компанії та невиправдано великі премії. Liga.Tech згадала шлях одного з найбільш відомих та спірних босів індустрії інтерактивних розваг. 

Перші угоди та порада Стіва Джобса

За словами матері, Боббі почав демонструвати ділову жилку ще в дитинстві, а його першою угодою став продаж попільнички другу за $3. В підлітковому віці він заробляв доставлянням сендвічів, перетягуванням тенісних ракеток та продажем гаманців. Найуспішнішим у комерційному плані починанням того періоду стала аренда нічних клубів в районі Мангеттену для проведення в них вечірок, розрахованих на неповнолітніх. 

Будучи студентом Університету Мічигану, Боббі Котік разом з другом і сусідом Говардом Марксом в 1983 році заснував свою компанію Arktronics. Вона займалась розробкою програмного забезпечення для комп’ютерів Apple II, а її першим офісом стала кімната в гуртожитку. Доленосною для Котіка стала зустріч з двома Стівами. Бізнесмен-забудовник Стів Вінн погодився інвестувати в компанію $300 000, що стали її стартовим капіталом. Засновник і голова Apple порадив хлопцям послідувати своєму прикладу та кинути навчання, щоб займатись бізнесом. Котік дослухався до цієї поради. І хоча вже через два роки з виходом Macintosh фірма Arktronics "прогоріла", Котік зберіг Стіва Вінна як партнера та продовжив працювати у сфері високих технологій.

Наприкінці 1980-х Котік спробував придбати виробника комп’ютерів Commodore International (CI), який саме переживав серйозний спад. Ідея бізнесмена полягала в тому, щоб прибрати з Amiga 500 дисковод і клавіатуру, щоб перетворити її на ігрову консоль. Ірвіна Гулда, тодішнього голову СІ, задум не вразив і він відмовив Котіку. Зараз важко сказати, чи врятувало б це рішення Commodore, яка закрилась 1994 року.

Врятувати банкрута й озолотитись

Котік не полишив бажання зайнятись відеоіграми і вже в грудні 1990 року на пару зі своїм бізнес-партнером Браяном Келлі придбав 25% акцій компанії Mediagenic. Зі сторони угода виглядала відтягнутою спробою пустити гроші на вітер: новий актив мав дуже солідну репутацію, але перебував за крок від банкрутства. 

Mediagenic, заснований 1979 року під назвою Activision, був відповіддю чотирьох колишніх програмістів Atari на несправедливість начальства. Відеоігри принесли піонеру інтерактивних розваг $60 млн, а їх творці отримували річну зарплату в $20 000. Четвірка зайнялась самостійним створенням успішних відеоігор для систем Atari. Остання була так розлючена діями колишніх підлеглих, що подала до суду за крадіжку комерційної таємниці. Проте згодом сторони змогли дійти компромісу.

На момент угоди з Боббі Котіком активи розробника оцінювали в $2 млн, борги –  $30 млн. З подачі нового СЕО повернули стару назву та почали повну реструктуризацію. Котік домовився зі старшими кредиторами про виплати відповідно до процедури заздалегідь спланованого банкрутства. Решту кредиторів переконали обміняти претензії на цінні папери Activision. Інвестувавши всього $440 000, Котік з партнерами збільшили свою частку акцій до третини.

Рятувальним колом для Activision стала гра Return to Zork 1993 року, яка була продовженням популярної серії квестів. Гра підкупала передовою для свого часу графікою і подачею сюжету через відеоролики з живими акторами, а не стіни тексту. Розробка обійшлась в солідні для початку 1990-х $1,5 млн, але після виходу стала гучним комерційним хітом. 

Остаточно позбутись дамоклового меча потенційного банкрутства допоміг ще більш успішний реліз симулятора великих роботів MechWarrior 2 через два роки. Відчувши стійкий грунт під ногами Activision почала стрімко розширюватись: в період з 1997-го до 2003 року було придбано щонайменше девʼять студій. Компанія активно працювала з популярними брендами на кшталт "Людей-Ікс", "Стар Треку", "Зоряних воєн", "Людини-павука" тощо. У 1999 році вийшла перша частина Tony Hawk’s Pro Skater, яка отримала чимало ітерацій та вважалась однією з флагманських франшиз в портфелі Activision. 

На зламі століть найуспішнішою відеоігровою компанією вважалась Electronic Arts (ЕА). У видавництві були часті конфлікти між програмістами та менеджерами, на чому вирішив зіграти Котік. Творців відеоігор заманювали в Activision обіцянками, що тут не буде такої жорсткої корпоративної культури та працювати загалом буде веселіше. Зараз ці посили виглядають досить іронічно. 

Вершиною цієї політики вважається переманювання творців надуспішної гри Medal of Honor: Allied Assault, яка вважається дідусем сучасних військових шутерів. Приблизно 25 членів команди-розробника, на чолі якої стояли геймдизайнери Вінс Зампелла та Джейсон Вест, перейшли під крило Activision, заснувавши студію Infinity Ward. Її перший проєкт отримав кодову назву "вбивця Medal of Honor" та бюджет в $1,5 млн в обмін на 30% цінних паперів розробника. 

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Результатом їх старань стала перша частина Call of Duty (CoD), яка вийшла 2003 року ексклюзивно для ПК. Фішкою гри стало використання системи регенерації, що дозволяло підтримувати високу динаміку в місіях сюжетної кампанії. Також в грі були присутні союзники під керівництвом штучного інтелекту, що сприяло збільшенню масштабу та зануренню гравця в те, що відбувається на екрані. Гру позитивно прийняли як критики, так і гравці, вона стала однією з найбільш продаваних новинок 2003 року. 

Легенда серед СЕО. З Activision Blizzard йде Боббі Котік – як він змінив індустрію ігор
Фото: ETIENNE LAURENT/EPA

У наступних двох частинах CoD поверталась до теми Другої світової війни, проте справжнім проривом стала четверта частина з підзаголовком Modern Warfare, присвячена громадянській війні в РФ та поваленню небезпечного диктаторського режиму на Близькому Сході. Випущений через два роки сиквел остаточно затвердив CoD як одного з ключових відеоігрових блокбастерів. 

Вона ж стала останньою частиною, створеною безпосередніми авторами серії – наступного року Вінс Зампелла та Джейсон подали у відставку. Серед найпоширеніших причин називають конфлікт довкола виплати роялті. Другорядною причиною називають залучення до роботи над серією Treyarch, яка зробила CoD 3 та CoD: World at War. 

Зампелла і Вест подали в суд на Activision, де вимагали виплати їм роялті та передання прав на бренд Modern Warfare. У відповідь видавець оформив зустрічний позов, звинувативши босів Infinity Ward в порушенні умов трудового договору та переговорах з конкурентами видавця за його спиною. Через деякий час сторони владнали конфлікт в досудовому порядку. 

Злиття з Blizzard та скандали 

2006 року Боббі Котік дійшов висновку, що портфелю Activision не вистачає ММО-ігор. Вони є більш стабільним джерелом доходу, адже їх користувачі витрачають не тільки на купівлю самої гри, але й на щомісячну передплату, яка коштувала приблизно $15. Модель free-to-play та заробіток через мікротрансакції стане популярним на Заході дещо пізніше. 

Якраз в цей час World of WarCraft перебувала на своєму піку: гра мала аудиторію в 11 млн гравців та річний дохід в понад $1 млрд. Котік почав переговори з компанією Vivendi, яка володіла студією Blizzard. Зрозумівши, куди віє вітер, керівник Vivendi заявив, що погодиться на злиття ігрового підрозділу Vivendi з Activision тільки за умови отримання 52% акцій останньої. Боббі Котік опинився перед складним вибором: з одного боку, йому не хотілось втрачати повний контроль над компанією, для успіху якої він доклав так багато зусиль. З іншого, нові ітерації франшиз Activision демонстрували скорочення продажу.

До того ж бос Blizzard Майкл Морхейм розповів про значні перспективи їх франшиз на ринку Китаю, що саме стрімко зростав. Котік вирішив ризикнути: 2007 року угоду з поглинання Vivendi Games схвалили акціонери, а ще за рік були узгоджені останні формальності. Activision позбулась усіх отриманих внаслідок угоди активів, не пов’язаних з творцями WoW, та після ребрендингу постала як Activision Blizzard, де студія вже мала статус молодшого партнера.

Проте наявність великої кількості акцій в руках Vivendi вочевидь не давала Котіку спокійно спати, тож він зайнявся викупом частки французької корпорації. 2013 року цей процес був завершений – Activision Blizzard остаточно стала однією з найбільших відеоігрових компаній Заходу. 

Отримання повної незалежності, ймовірно, коштувало дуже дорого для Боббі Котіка, оскільки десь з цього часу АВ переходить до стратегії "мінімум вкладень – максимум прибутків". Підрозділ Activision почав займатись виключно новими ітераціями Call of Duty. Для підтримання щорічного темпу випуску до роботи залучили три студії, які працювали паралельно. Blizzard же відмовилась від своєї репутації перфекціоністів та почала випускати відверто невдалі проєкти на кшталт римейку WarCraft III чи Overwatch 2. 

Боббі Котік – унікальний для відеоігрової індустрії СЕО. Він розбив стереотип про те, що успіху тут можуть досягти тільки топменеджери, які самі розробляють ігри чи їх обожнюють. Котік зізнався, що не грає у відеоігри з часів молодості.