Безос запускає власний супутниковий інтернет. Як Маск створив собі конкурента

Коли мова заходить про приватну космічну компанію, то майже одразу згадується SpaceX. Підприємство Ілона Маска запустило понад 4500 супутників Starlink за останні пʼять років, що становить приблизно половину від усіх активних супутників на орбіті Землі. Разом вони можуть забезпечити доступ до інтернету майже в будь-якій точці нашої планети. 

Зворотною стороною цієї медалі стало те, що американський мільярдер отримав надто великий вплив на глобальні комунікації, включно з можливістю впливати на військові операції союзників США. Це викликало серйозні побоювання Пентагону та змусило активізуватися конкурентів Маска.

Але конкуренти не сплять. 6 жовтня з мису Канаверал компанія Amazon, заснована бізнесменом Джеффом Безосом, запустила ракету United Launch Alliance (ULA) Atlas V з першими двома супутниками мережі Project Kuiper – Kuipersat-1 і Kuipersat-2. Liga.Tech розбиралась в суперечці між найбагатшими людьми світу за супутникові системи. 

Від ритейлу до космосу 

Протягом останнього часу спостерігається підвищений інтерес до сфери космосу з боку учасників вершини списку найбагатших людей планети. Та це створює хорошу можливість випробувати найновіші технології, добре заробити на комерційних перевезеннях та зрештою вписати своє ім’я в історію підкорення позаземного простору. 

Засновник Amazon і власник третього місця рейтингу багатіїв Forbes Джефф Безос досі був в тіні CEO Tesla. У 2021 році він поповнив список космічних туристів. Примітно, що свою аерокосмічну компанію Blue Origin Безос заснував ще в 2000 році – за два роки до SpaceX. Назвати їх конкурентами поки складно: Blue Origin тільки нещодавно вивела свої перші супутники на орбіту, причому йдеться тільки про два прототипи. Загалом компанія Безоса озвучила план вивести на орбіту понад 3000 супутників – непогано, але дуже скромно на фоні амбіцій Маска в 42 000 загалом. 

Шлях Безоса і справді вийшов досить тернистим. Kuiper Systems, "дочка" Amazon, що займається супутниками для доступу до широкосмугового інтернету, мала запустити прототипи Kuiper-1 та Kuiper-2 ще минулого року, але в обох випадках тоді все закінчилось невдачею. 

У стінах Blue Origin ведеться розробка ракети-носія New Glenn, яка призначена для виведення на орбіту корисного вантажу на кшталт супутників Kuiper. Проте видання The New York Times з посиланням на свої джерела стверджує, що роботи над нею вже відстали від графіка на три роки. Тому для вищезгаданого успішного виведення прототипів Безос використав ракету Atlas V від United Launch Alliance (спільне підприємство Lockheed Martin та Boeing).

Поле битви – орбіта Землі

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну продемонструвало, наскільки важливою є наявність захищеного стабільного супутникового зв’язку для забезпечення координації армії та безпеки загалом. 

Особливо показовою на фоні цього стала історія про те, що Ілон Маск минулого року нібито розпорядився тимчасово вимкнути Starlink над Кримом, коли дізнався про плани ЗСУ завдати ударів дронами по цілях окупантів на території тимчасово окупованого півострова. Свої дії мільярдер пояснив благими мотивами порятунку планети: мовляв, у відповідь на цю атаку РФ могла розпочати глобальну ядерну війну. Згодом начальник ГУР Кирило Буданов розповів, що, відтоді як мережу супутникового зв'язку Starlink увімкнули над Кримом, "проблем не було". 

Згодом біограф Маска, який був джерелом історії, пояснив, що її дещо невірно розтлумачили – бізнесмен дійсно боявся великої війни, але покриття над Кримом не можна було вимкнути, оскільки його там і не було. Попри це, історія миттєво спричинила серйозні дискусії в мережі. Ця ситуація показала, що всього одна приватна особа може за своєю примхою зривати військові операції суверенних держав і союзників США. Не тільки в українців виникли питання, як Пентагон зміг дозволити таке? 

Цими діями СЕО SpaceX підклав свиню й собі: наявні й операційні оператори Starlink зрозуміли, що вони можуть в найвідповідальніший момент залишитись без зв’язку через примхи всього однієї людини, яка нікому не підпорядковується і не звітує. Додаткова іронія полягає в тому, що значна частина бізнесу Маска тримається саме на замовленнях від Пентагону і сформувати таке потужне угруповання супутників без відповідної санкції уряду США він не зміг би. 

Перед розробниками альтернатив Starlink відкрилося нове вікно можливостей. Вони можуть пропонувати, щось схоже, але без сумнівного бекграунду Маска з його потягом до імпульсивних та необдуманих рішень. І йдеться не тільки про Amazon: французька компанія Eutelsat має 634 супутники на нижній навколоземній орбіті, яка вважається оптимальною для таких девайсів. На цій самій відстані працюють супутники Starlink. Всерйоз задумались про розбудову стабільного супутникового зв’язку і в ЄС: були озвучені наміри запустити 170 супутників в період з 2025-го до 2027 року. Наростити свою присутність на орбіті хочуть і в РФ, але без особливих успіхів. 

Найімовірніше, в Пентагоні зрозуміли, що складати всі яйця в одну корзину є поганою ідеєю, та віддадуть частину контрактів Blue Origin Безоса чи Virgin Galactic Річарда Бренсона для створення альтернативи Starlink. 

Проте вчені побоюються, що збільшення кількості супутників на орбіті може мати серйозні негативні наслідки. Ще в 1967 році провідні космічні країни того часу під егідою ООН підписали договір про космос, в якому є пункт про нагляд за всіма запущеним на орбіту об’єктами.

Фактично держави є не надто відповідальними в питаннях свого космічного майна: за даними Європейського космічного агентства, на орбіті Землі зараз є понад 30 000 уламків космічного сміття розміром понад 10 см. До того ж деякі орбітальні магістралі вже досягли ліміту своєї пропускної здатності. Наслідком такого засмічення простору навколо Землі стала ситуація, коли Організації космічних досліджень і розробок Індії довелося на чотири секунди відкласти старт місії "Чандраян-3" через ризик зіткнутись з супутниками чи їх уламками. Зрештою, вона успішно досягла поверхні Місяця.