НАТО – це і космос. Чи зʼявляться в альянса космічні війська і що отримає Україна

Сьогодні НАТО – найпотужніший військово-політичний блок у світі. Сукупна міць армій його країн в кілька разів перевершує будь-якого потенційного супротивника як на землі, так і в морі та повітрі.

Але як щодо космічного простору? Альянс визнав космос стратегічно важливим театром ведення сучасної війни, поряд із традиційними – сушею, водою та повітрям. І надалі його значення лише зростатиме. Кандидатка історичних наук та координаторка космічних проєктів Noosphere Наталія Боротканич розібралася для Liga.Tech, чи має НАТО космічну стратегію та чи збирається блок розжитися власними орбітальними військами.

Космічне пробудження НАТО

Ще зовсім недавно велика війна в Європі здавалася неможливою, а витрати на військовий блок, який захищав від надуманих загроз, було важко виправдати. У цій ситуації бюрократи намагалися покласти на НАТО такі функції, як боротьба з глобальним потеплінням і забезпечення кібербезпеки. Що стосується космічного простору, то в ті роки він не виділявся організацією в окремий напрям та розглядався як зона відповідальності військово-повітряних сил.

Але окупація Криму та інші тривожні сигнали, як-то стрімка мілітаризація Китаю, запустили процес пробудження НАТО і повернення організації у велику гру. Цього разу до традиційних зон відповідальності альянсу додався космос. Під час зустрічі в Брюсселі, що відбулася у 2018 році, керівництво НАТО вперше визнало важливість контролю над навколоземним простором.

Це сталося з кількох причин. По-перше, у 2010-х у космосі відбулася справжня революція. Завдяки приходу приватних компаній зросла кількість суб'єктів діяльності, доступ до засобів виведення вантажів на орбіту помітно спростився, а їхня ціна зменшилася.

По-друге, сам альянс почав залежати від інформації, яку збирають космічні апарати. З одного боку, такі дані забезпечили організації значну технологічну перевагу. З іншого боку, згодом прийшло розуміння, що залежність від супутників є потенційною ахіллесовою п'ятою. Не виключено, що на настрої функціонерів НАТО вплинуло і рішення тодішньої американської адміністрації створити окремі Космічні сили США.

Космічна база – Рамштайн

У 2019 році альянс офіційно визнав космічний простір своїм п'ятим оперативним напрямом (іншими чотирма є суша, повітря, вода і кіберпростір). У жовтні 2020 року було ухвалено рішення про створення першого космічного центру НАТО. Місцем його розміщення стала авіабаза Рамштайн у Німеччині. Основні завдання центру полягають у координації діяльності держав-членів НАТО у космосі, підтримці наземних місій та операцій альянсу, а також у захисті космічних систем держав НАТО.

Наступна важлива віха була пройдена на брюссельському саміті, що відбувся у 2021 році. На ньому учасники зробили таку основну заяву: "Атаки на космос, з космосу або в космосі є явним викликом безпеці альянсу, наслідки якого можуть загрожувати національному та євроатлантичному процвітанню, безпеці та стабільності, і можуть бути настільки ж згубними для сучасних суспільств, як і звичайні атаки. Такі напади можуть призвести до застосування статті 5".

І, нарешті, незадовго до початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну НАТО опублікувало програмний документ під назвою "Всеосяжна космічна політика НАТО в космосі". У ньому були окреслені основні пріоритети та принципи, якими альянс має намір керуватися у космічній сфері.

Основи космічної політики НАТО

У тексті програмного документа йдеться, що НАТО визнає значення космосу для забезпечення безпеки та збереження своєї обороноздатності. А оскільки космос є глобальним середовищем, то будь-який воєнний конфлікт може торкнутися всіх країн — навіть якщо НАТО ніяк до нього не залучене.

Інший важливий пункт документа проголошує, що учасники альянсу зберігають юрисдикцію та контроль над своїми об'єктами у космосі, а також повну владу та суверенітет над своїми космічними можливостями та ресурсами. Таким чином, НАТО знову наголосило на своїй позиції, що будь-які атаки на супутники можуть розглядатися альянсом як привід для застосування статті 5.

Щодо основних загроз НАТО, то ними було названо розроблення протисупутникових систем, насамперед Росією та Китаєм. Не виникає сумнівів, що безвідповідальне випробування російської протисупутникової зброї восени 2021 року стало одним із вирішальних чинників, що вплинули на формування принципів космічної політики НАТО. Значну загрозу для альянсу також становлять і такі держави, як Іран та КНДР, які вже мають засоби виведення вантажів на орбіту.

Що може отримати Україна після вступу до альянсу

Зараз Північноатлантичний союз не планує створювати власні космічні системи або розміщувати зброю в космосі. Організація позиціює себе насамперед як майданчик для обміну інформацією та координації дій країн-учасниць. Це має підвищити ефективність підтримки операцій, що реалізуються під егідою Північноатлантичного альянсу. Найважливішими для нього зараз є такі завдання:

• глобальне позиціювання, навігація та синхронізація, що дозволяють завдавати точних ударів, відстежувати ворожі сили або проводити пошуково-рятувальні операції;

• системи раннього попередження, які надають інформацію про пуски ракет;

• моніторинг навколишнього середовища з метою планування місій;

• захищений супутниковий зв'язок;

• розвідка, спостереження та рекогносцирування, які мають вирішальне значення для ситуаційної поінформованості, планування та ухвалення рішень.

Для досягнення цих завдань НАТО вже зробило низку важливих кроків. Одним із них стало рішення про створення стратегічної системи ситуаційної поінформованості про космічний простір (3SAS). Система 3SAS дозволить НАТО краще розуміти космічне середовище та події, які можуть вплинути на ситуацію на навколоземній орбіті. Першою країною, яка зробила свій внесок у розвиток ініціативи, став Люксембург, який виділив фінансування у розмірі 6,7 млн євро.

На зустрічі міністрів оборони у лютому 2023 року група з 18 країн НАТО, а також запрошена Швеція, ухвалила рішення про розроблення ініціативи під назвою Alliance Persistent Surveillance from Space (APSS). У рамках цієї ініціативи НАТО планує створити великомасштабне віртуальне супутникове угруповання під назвою Aquila. Воно складатиметься як із національних, так і комерційних космічних апаратів, призначених для спостереження за земною поверхнею. Aquila буде в режимі реального часу забезпечувати альянс інформацією про пересування ворожих сил, погодні умови та рельєф місцевості. 

НАТО також активно інвестує у придбання різноманітних космічних послуг. Альянс планує витратити мільярд євро на закупівлю супутникового зв'язку на період до 2034 року. У рамках аналогічної ініціативи нещодавно НАТО також розпочало закупівлю знімків земної поверхні від різних комерційних компаній.

Підсумок. Космічних сил не буде

З одного боку, зараз НАТО не має жодних власних космічних сил, і в найближчий перспективі не планує їх створювати. З іншого боку, НАТО нарешті усвідомило важливість контролю над космосом. За останні кілька років альянс зробив у цьому напрямі більше зусиль, аніж за попередні 70 років свого існування. Залишається сподіватися, що реалізація космічних проєктів альянсу не загрузне в бюрократичній трясовині.

У будь-якому разі, той факт, що НАТО вирішило позначити себе на космічній арені, є гарною новиною. Звичайно, країни-учасниці альянсу мають потужні супутникові засоби — але у разі ведення спільних операцій, фактор координації набуває ключової ролі. І НАТО готове взяти на себе цю функцію.

Що це все означає для України? Наша країна вже отримує регулярну космічну підтримку від союзників у вигляді розвідданих та послуг зв'язку. Але вона реалізується у межах різних ініціатив окремих країн. А в рамках НАТО ця діяльність здійснюватиметься на системній, скоординованій основі. Це ще одна з причин, чому вступ до Північноатлантичного альянсу є стратегічною метою для нашої країни, якої потрібно добиватися за будь-яку ціну.