"Пекло" і "Паляниця" — це ракети-дрони, дрони чи крилаті ракети?
Дрони "Пекло" (Фото: Герман Сметанін)
Зміст:
  1. Основні характеристики
  2. Дрон чи крилата ракета?
  3. Як використовують турбореактивні дрони

Україна запустила серійне виробництво "Паляниці" та кілька разів застосувала "Пекло", які називає ракетами-дронами. Хоча такого військового терміну не існує, каже авіаексперт Валерій Романенко.

"Пекло" та "Паляниця" — радше дрони з турбореактивним двигуном, пояснює експерт. Liga.Tech розповідає, що відрізняє їх від крилатих ракет, які характеристики та де їх уже могли використати.

Основні характеристики

Влітку президент Зеленський оголосив, що Україна вперше застосувала далекобійну ракету-дрон "Паляниця". Вона може бити на 600 км, у межах її дії – кількадесят російських аеродромів. Ракету запускають з наземної платформи.

У грудні Силам оборони передали нову ракету-дрон "Пекло", яка може бити на 700 км та розганяється до 700 км/годину, як писав міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін.

У Defence Express проаналізували офіційні знімки "Пекла". Довжина і розмах крила — приблизно два метри, через що бойова частина навряд чи перевищує 50 кг. Корпус зроблений за технологіями виробництва реактивних літальних апаратів: метал та клепки.

"На носі ракети — приймач повітряного тиску для вимірювання швидкості. Це також дає відповідь на питання щодо систем навігації "Пекла" — інерціальна, супутникова та можливо TERCOM чи DSMAC з порівнянням рельєфу або зображення місцевості з еталоном", — пишуть у виданні.

Дрони "Пекло" (Фото: Офіс президента)
Дрони "Пекло" (Фото: Офіс президента)

Дрон чи крилата ракета?

Військового терміну "ракета-дрон" не існує, пояснив Liga.Tech авіаексперт, провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету Валерій Романенко. "Паляниця" — це безпілотник з турбореактивним двигуном. Він, як і на "Пеклі", отримує кисень з атмосфери, тоді як ракетні двигуни несуть власний запас окислювача.

Крилаті ракети теж мають турбореактивний двигун. Проте від них дрони відрізняються тим, що не мають системи TERCOM і донаведення, пояснює Романенко.

Довідка
TERCOM — це система навігації, яка порівнює завантажені в бортовий комп'ютер мапи місцевості та виміряні дані з поверхні й коригує положення. Система донаведення сканує ціль і порівнює із завантаженим зображенням.

"На безпілотниках нічого цього немає. Ставити TERCOM на дрон немає сенсу, бо це невиправдані витрати. Дрон тому і дрон, бо дешевий. Якщо ж порівнювати дальність і швидкість ракети та дрона, то там різниця змазується", — каже Валерій Романенко. Якщо ж гіпотетично встановити TERCOM на дрон, то він стане крилатою ракетою, підтверджує експерт.

Додаткова відмінність від західних крилатих ракет — ціна. "Паляниця" коштує менше мільйона доларів. Це дешевше за Storm Shadow, які має Україна, — одна така коштує понад $2 млн.

Хоча дальність вона має меншу — 560 км. Проте це компенсується вагою боєголовки — 450 кг проти можливих 50 кг у "Пекла".

Як використовують турбореактивні дрони

Україна — не єдина у світі виробляє турбореактивні дрони. Турецька компанія Baykar уже протестувала безпілотник Kızılelma. На ньому встановили двигуни АІ-322Ф та АІ-25ТЛТ від українського підприємства "Івченко-Прогрес".

Російські ЗМІ писали, що турбореактивний двигун встановлений на БпЛА "Охотник". Україна раніше теж розробляла дрони з такими двигунами. Наприклад, АІ-322Ф встановлювали на стелс-безпілотник Ace One.

Нова "Паляниця" вже пішла у серійне виробництво, повідомив Зеленський. Вперше нею вдарили 24 серпня. Про точні умови застосування невідомо, але тоді у Воронезькій області атакували склад боєприпасів.

У Defence Express припускали, що "Паляницю" могли використати й 18 вересня, коли Сили оборони вдарили по складу у Тверській області. На відео звідти нібито чути звук реактивного двигуна. Місто Торопець, де розміщений цей склад, розташоване у зоні дії "Паляниці".

Тим часом першу партію "Пекла" вже передали Силам оборони, які успішно вдарили нею п'ять разів.