Зміст:
  1. До диджиталізації держава недоотримувала 150 млн
  2. Конкуренція й публічний доступ до реєстрів 
  3. Хто несе відповідальність за ризик помилок
  4. Безпека даних водіїв
  5. Проблема з простроченими штрафами
  6. Як український досвід допомагає водіям у Європі

Українці стали першопроходцями у диджиталізації дорожніх платежів, а тепер впроваджують цей досвід за кордоном. У лютому 2023 року команда Штрафи UA запустила сервіс eTOLLs EU для громадян країн ЄС та українців, які вимушено туди виїжджають. Він став першим у Європі застосунком для комплексної сплати дорожніх платежів. 

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Liga.Tech поспілкувалася з Денисом Дмитровим, засновником першого інформаційно-платіжного сервісу штрафів ПДР в Україні, який з 2016 року займається цифровізацією платіжних сервісів, пов'язаних із транспортом і логістикою. IT-підприємець розповів, як диджиталізація дорожніх платежів впливає на культуру водіння, як український досвід може допомогти водіям у Європі та хто несе відповідальність за безпеку даних користувачів сервісу. 

До диджиталізації держава недоотримувала 150 млн

Диджиталізація дорожніх платежів в Україні розпочалася в 2016 році. Тоді у Дениса Дмитрова народилася ідея створити застосунок Штрафи UA, що мав допомогти водіям перевіряти штрафи онлайн, правильно їх сплачувати й отримувати квитанцію про погашення.

Перший у Європі. Як українці створили сервіс, що допомагає сплачувати дорожні платежі
Денис Дмитров

"Тоді цього ринку ще не існувало. Кожен другий водій не сплачував штраф через те, що постанови про порушення були паперові, і люди забували про них або губили", – розповідає Денис Дмитров. Через це держава не доотримала 150 млн гривень лише у 2016 році.   

Під час оплати штрафів вручну було багато помилок, пояснює засновник Штрафи UA, гроші йшли не на ті рахунки або з неправильними даними. Через це постанови лишалися незакритими й невиконаними, про що водії не мали гадки.

А ще до реформи національної поліції паперові штрафи також лишалися джерелом корупції на дорогах. 

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

"Розв'язати цю проблему тоді чиновникам здавалося неможливим", – згадує Денис Дмитров про те, як впроваджувалися зміни. 

Основні сумніви стосувалися захисту даних і того, чи витримає технологічна система навантаження. Треба було розбудувати технологічну інфраструктуру, котра б забезпечила весь процес і поєднала різні державні установи, між якими відбувається передавання даних.  

Як розповідає наш співрозмовник, на той момент ще стартап Штрафи UA зміг зацифрувати процеси самостійно. Команда перевіряла оплати, виконані через свій застосунок, і чи закриті щодо них постанови. Потім вони повідомляли користувача про погашення або проблему зі штрафом і шляхи її виправлення.

Конкуренція й публічний доступ до реєстрів 

Команда Штрафи UA пропрацювала всі вузькі моменти за декілька років до появи на ринку можливості робити це автоматично, каже Денис. Паралельно вони пояснювали чиновникам, чому відкриття публічного доступу до реєстру буде корисним державі й українцям та як це можна безпечно розбудувати.

Коли у 2020-му році був запущений реєстр, який називається РАП (реєстр адміністративних правопорушень), до них звернулися з пропозицією стати пілотним проєктом, щоб протестувати саму систему. 

"Долучилися не тільки ми. Було кілька компаній, які теж працюють із штрафами. Але ми були тими, хто вже тоді міг надавати детальну експертизу про те, як це має працювати взагалі. Тому що ми вже бачили зсередини, як це працює і які на сьогодні є недоліки", – згадує Денис Дмитров. 

Від себе вони надавали рекомендації, що змінити, яку систему запускати, яку ще додаткову інформацію варто опрацювати і надати користувачу. 

Це все робилося для того, щоб водії припинили ходити до поліції за цією інформацією, а отримували її онлайн.

Денис Дмитров підкреслює, що вони і сьогодні працюють у контакті з державою – обмінюються інформацією й досвідом  для покращення надання сервісу водіям. 

"Сьогодні дуже багато в Україні проєктів, які теж отримують через одні й ті ж самі джерела, як і ми, інформацію про штрафи. І вже ми конкуруємо один з одним на цьому ринку: хто краще, хто швидше, хто більш зрозуміле пуш-повідомлення надішле, хто найкраще мотивує сплатити саме зараз", – каже наш співрозмовник.

Наразі є сервіси, які представлені державою – це "Дія" і Кабінет водія. Та комерційні – такий як Штрафи UA або банківські сервіси. 

"Це відкритий ринок. В Україні дають можливість робити модель приватно-державного партнерства, коли держава співпрацює з бізнесом і бізнес гарно виконує свою задачу, а держава гарно виконує свою задачу", – каже Дмитров. Як бізнес вони замотивовані, щоб сервіс працював безперебійно, 24 на 7, щоб була найкраща підтримка, а всі користувачі були задоволені. Таким чином забезпечується протидія корупції. Всі процеси прозорі та зрозумілі.

Хто несе відповідальність за ризик помилок

Навіть найкращі системи не можуть бути досконалими. Денис Дмитров пояснив Liga.Tech, хто несе відповідальність за помилки та як розглядаються апеляції.  

"Ми клієнтоорієнтована компанія. У разі сплати штрафу через наш сервіс у законний термін, ми гарантуємо його погашення", – каже ідеолог IT-сервісу. 

Якщо збій відбудеться з їхньої вини, компанія компенсує клієнту додаткові витрати за цим штрафом. Якщо штраф прострочений з вини клієнта, вони нададуть інформацію, як саме його потрібно закрити.  

"Буває таке, що клієнт отримав штрафи і не розуміє, що це. Пише обурений, що ми йому щось показуємо не те", – розповідає Дмитров.

Тоді команда допомагає розібратися з проблемою. Як приклад, клієнт може бути директором підприємства, що володіє автівками, тому за законом автоматично відповідає за всі штрафи щодо них.  

Подібні звернення надихнули їх запровадити ще одне рішення – сервіс для власників бізнесів, для керівників автопарків, тобто для тих компаній, де є на балансі транспортні засоби. Наприклад, це страхові, лізингові компанії таксі тощо.

"Ми запровадили такий кабінет, де директор компанії може зареєструватися, завантажити всі транспортні засоби, які є на балансі, й щоденно отримувати інформацію про штрафи, про всі ці машини", – розповідає наш співрозмовник. 

На дашборді директор бачить статистику, як його водії водять, як швидко сплачують штрафи. Якщо завідувач автопарку помічає, що один з водіїв часто порушує правила водіння, може провести з ним бесіду. Також є можливість прив'язувати відповідальних за машини людей, щоб вони теж отримали повідомлення про штраф.

"Ми зробили систему, через яку можемо впливати на культуру водіння, через тих самих директорів. І це вплив, приблизно, на 1,5 мільйона водіїв в Україні", – розповідає IT-підприємець, який вважає це їхнім внеском у культуру на дорогах. 

Безпека даних водіїв

"З боку державних даних, відповідальність несе держава, з боку сервісу, ми відповідаємо за доступ до наших ресурсів, за доступ до наших систем. І гарантуємо, щоб наші системи були стійкими і їх неможливо було зламати", – каже Денис Дмитров.

Від початку все розроблено таким чином, що у них дуже розподілена система зберігання даних. Усі дані зберігаються окремо. Навіть, якщо систему зламають, їх неможливо поєднати між собою. 

Проблема з простроченими штрафами

"На жаль, на сьогодні ми все ще не закриваємо повний цикл життя штрафу", – зізнається наш співрозмовник.

Як пояснює Дмитров, у Штрафи UA й інших сервісів є доступ лише до реєстру адміністративних правопорушень. Але ситуації бувають різні. Наприклад, людина щойно завантажила подібний застосунок і вже має прострочений штраф. 

Коли штраф прострочений, то поліція передає цей штраф на виконання до виконавчої служби й та відкриває провадження, вживає певні санкції щодо мотивації громадянина сплатити свій борг. Наприклад, блокує банківські рахунки.

Проблема в тому, що на сьогодні у користувача майже немає вибору як отримати інформацію про цей борг.

"Провадження має надходити на адресу реєстрації боржника, як то було у 2016 році, зі штрафом. Але в умовах війни це в більшості випадків майже неможливо", – пояснює проблему наш співрозмовник.

Розв'язати проблему наразі заважає те, що на цей момент Мін'юст не може ділитися такою інформацією з приватним бізнесом.  

"Сплачуваність боргів не дуже висока. Ми бачимо регулярні звіти: 50-60% штрафів люди сплачують, а 40% не долітає до держави вчасно. А могло б долітати 90%, як це наразі відбувається із штрафами", – вважає Денис Дмитров.  

Як приклад, підприємець наводить людей, які зараз у війську. Боржник може бути на "нулі", отримувати на цю картку допомогу від волонтерів, родини, друзів. А її просто заблокують через те, що він колись не сплатив 170 грн штрафу і навіть про це не знав.  

Окрім нього, цю проблему ніхто не може вирішити, тому що ця інформація недоступна приватним сервісам. 

Як український досвід допомагає водіям у Європі

Зараз команда вивчає, що відбувається в країнах Європи у сфері диджиталізації та намагається перенести український досвід на різні країни. Таким чином вони створили в Європейському Союзі перший у Європі застосунок для комплексної сплати дорожніх платежів. 

"Це дуже позитивно впливає на репутацію як України, так і українських водіїв", – каже Денис Дмитров, який вважає, що це допомагає пришвидшенню інтеграції нашої країни в ЄС.

Стартап eTOLLs EU став першим європейським рішенням, що демонструє супершвидкість у зростанні. За 7 місяців  з обслуговування українців у Європі вони зросли до обслуговування громадян з 48 країн Європи й отримали перші 450 000 євро інвестицій на розвиток.  

"Ми доносимо до різних країн ЄС, що реєстр штрафів — це не щось супер закрите. Це не щось, що потрібно прям оберігати", – вважає український IT-підприємець.

На думку співрозмовника, ця інформація може бути доступною для різних стартапів, які можуть використовувати її, щоб мотивувати європейських водіїв швидше сплачувати штрафи, отримані на дорогах Євросоюзу.

Зараз українці ведуть перемовини з Чехією, Польщею, планують зустрічі в Австрії. У Вірменії вони вже отримали попередню згоду про доступ до цього реєстру і зараз знаходяться на етапі написання roadmap, масштабування свого продукту на Вірменію і запуску там Штрафи UA, але вже під іншою назвою. 

У листопаді eTOLLs відвідали Web Summit, де презентували нашу країну та досвід диджиталізації. Денис Дмитров підкреслює, що їхня експертиза – це не лише штрафи, але й те, як класно робити водійські автомобільні цифрові сервіси: "Це така наша ніша, тобто travel and mobility tech". 

Функцію "Безпечного водіння", яка є в українському застосунку і якою користуються вже понад 100 000 українських водіїв, вони також переносять до ЄС.

"Плануємо показати, що смартфон може бути не просто комунікатором, а засобом впливу на різні сфери життя. А водії можуть бути мотивовані не тільки вимогами законів не порушувати правил дорожнього руху, а й додатковими цінностями, та виконувати вимоги законодавства правил дорожнього рух", – підсумовує наш співрозмовник.