Піна для гоління і звуки бормашини – як створювалися культові "Мисливці на привидів"

В українських кінотеатрах розпочався прокат стрічки "Мисливці на привидів: Крижана імперія", а сама франшиза про хлопців з протонними рюкзаками цьогоріч святкує круглу дату – їй виповнюється сорок років. Перший фільм починався як проєкт мрії відомого коміка, в який ніхто не вірив, що не завадило йому майже одразу стати феноменом попкультури.

Яким було оригінальне бачення фільму, з чого був зроблений Зефірний чоловік, хитрощі команди спецефектів та відмінності між прокатною та VHS-версіями – у матеріалі Liga.Tech. 

Руйнівники, що стали мисливцями 

Ідея "Мисливців на привидів" виникла в коміка й актора Дена Ейкройда під час візиту до Нової Англії (історичний регіон на північному сході США). Він став свідком роботи команди спеціалістів з паранормального, яких місцеві викликали для очищення будинку з привидами. Ті приїхали на місце на списаній кареті швидкої допомоги та носили чорні комбінезони. Їхні образи так сподобались Ейкройду, що йому спав на думку план історії про світ, де вигнання привидів було б такою ж буденністю, як виклик сантехніка чи дезінсектора. 

Події фільму мали розгортатись у віддаленому майбутньому, де вже були винайдені льотові автомобілі та протонні бластери.

На той момент Ейкройд уже мав зірковий статус завдяки Saturday Night Live (SNL) та дуже успішну комедію "Брати блюз" 1980 року за плечима. Плюс на хвилі успіху "Зоряних воєн" жанр кінофантастики перебував на підйомі. Однак навіть з урахуванням цього студії загортали сценарій Ейкройда. По-перше, продюсерам ідея фільму про вилов привидів здавалася відверто дивною. По-друге, за спогадами актора Гарольда Реміса, якби фільм знімали близько до оригінального тексту, то він би обійшовся в $300 млн – і це за розцінками 80-х. 

Засмучений Ейкройд залучив як співавтора Гарольда Реміса, сценариста популярних комедій "Добровольці мимоволі", "Гольф-клуб" і "Звіринець".

Зрештою цю дилему вирішили через включення в історію геніального винахідника Ігона Спенглера. 

Також саме Реміс підтягнув у крісло постановника і продюсера канадського режисера чеського походження Айвана Райтмана. Тому сподобався переписаний сценарій, за винятком одного моменту – самої назви.

Режисер вважав, що Ghost Smashers підійде хіба команді реслерів, а фільм має називатись Ghostbusters. Під час реєстрації торгової марки з’ясувалось, що під аналогічною назвою виходив маловідомий низькобюджетний ситком 70-х, закритий вже після першого сезону. Райтман був непохитний, і Columbia Pictures довелося сплачувати відступні правовласникам останньої. 

Як обирали акторів

З кастингом все теж було непросто. За першочерговим задумом Ейкройда, партія Вінстона Зеддмора була задумана під Едді Мерфі, з яким вони разом грали у стрічці "Помінятися місцями". Проте на момент підготовки до знімання "Мисливців" він підписався на головну роль у "Поліцейському з Беверлі-Хіллз" – і не прогадав. Тому Вінстона Зеддмора вирішили перевести на другий план, а роль отримав Ерні Гадсон. 

Тоді Райтман і Реміс вирішили звернутися до Білла Мюррея, з яким уже мали досвід роботи. Актору сподобалось поєднання фантастики й комедії в сценарії, і він потрапив у фільм практично без проб. За спогадами колег, Мюррею не було чого грати: він переважно був собою на знімальному майданчику. 

Схожа історія була з вибором актора для персонажа Ігона Спенглера. У пробах взяла участь велика кількість акторів, зокрема Крістофер Ллойд (Док Браун з "Назад у майбутнє"), але співавтор сценарію всіх бракував. Зрештою Райтман не витримав і запропонував Ремісу самому втілити цю роль, а той і погодився. 

Піна для гоління, дим та інші хитрощі 

Більшість комедій у 80-ті знімалися з бюджетом в $10-15 млн, а кошторис "Мисливців на привидів" склав $30 млн. Через це помітна частка керівництва Columbia Pictures була налаштована вкрай скептично стосовно проєкту, і перед знімальною групою поставили жорсткий дедлайн – стрічка мала бути готовою для прокату вже за рік. 

Незважаючи на такі щільні рамки, Айвану Райтману і команді вдалося зняти цікавий в сюжетному плані та вражаючий у візуальному фільм. Аби надприродні явища виглядали правдоподібно і глядач відчував масштаб, відділ спецефектів використовував широкий арсенал технологій: аніматроніку, stop motion анімацію та художнє маскування. 

Сцена вимагала від каскадера колосальної концентрації: костюм мав дуже погану мобільність і давав поганий огляд, а ходити доводилося по збудованому в студії макету одного з районів Нью-Йорка. 

Для сцени вибуху була створена велика лялька, яку всередині наповнили піною для гоління. Вона ж "зіграла" роль зефіру, який розлетівся вулицями після перемоги над ним. Хоча хронометраж битви з Руйнівником становить лише п'ять хвилин, сцену знімали декілька днів, причому більшу частину часу актори ходили покриті піною. На одного з виконавців ролі другого плану сумарно вилили майже 200 літрів. І всі ці старання виявилися марними: Райтман був готовий вирізати сцену за умови негативної реакції глядачів. 

Для створення променів у сценах з крупним планом використовувалися практичні ефекти на кшталт світла різних кольорів і диму, а у сценах з дальнім – ротоскопія на етапі постпродакшену. Для пасток, що захоплюють привидів, використовувалися практичні ефекти: обертові ліхтарі та машини генерації диму.

"Залізного коня" мисливців Ecto-1 зіграв ретроавтомобіль Cadillac Miller-Meteor 1959 року випуску. Модель задумувалась для використання як карета "швидкої" чи катафалк та була випущена в лімітованому обсязі. 

Привиди створювались як з допомогою анімації та різних ігор з оптикою камер, так і через створення аніматронних ляльок – все для максимальної правдоподібності. Дизайн примари Лизуна, який згодом стане маскотом франшизи, придумав Ден Ейкройд як данину поваги своєму покійному другу Джону Белуші. Він вважав, що той десь так мав би виглядати в потойбіччі. 

Однак всі старання спеціалістів з візуала ледь не зіпсував поспіх з випуском фільму. "Мисливців" відправили ще до повної готовності всіх спецефектів. Так, у деяких епізодах були не промальовані протонні промені, а в сценах з моторошними псами Гозера було помітно кабелі, якими керувалися їхні ляльки. Виправили ці помилки вже під час випуску фільму на носіях. 

Що було далі? 

Оцінки на перших тестових показах "Мисливців" не були вражаючими, тож у стрічку внесли корективи та перемонтували деякі сцени. Достеменно невідомо, наскільки масштабним було перероблення, але після виходу в кінотеатрах стрічка стала гучним хітом. Вже за перший вікенд вона заробила разючі для свого часу $13,6 млн, за весь час прокату – майже $300 млн. До виходу "Сам удома" фільм про четвірку науковців тримав титул найбільш касової комедії Голлівуду. 

Однак прокат був лише вершиною айсберга. Супутня продукція розліталась зі швидкістю морозива в літню спеку: іграшкові машинки Ecto-1, плюшеві Лизуни.

На хвилі успіху Columbia запустила анімаційний серіал "Справжні мисливці на привидів", який протримався в ефірі сім сезонів. Випущений за п'ять років повноцінний сиквел вважається невдалим: він "просів" як у плані зборів ($214 млн за бюджету в $37 млн), так і критики – рейтинг на IMDB становить 6,6 проти 7,8 в оригіналу. Це призвело до того, що знімання третьої частини забуксували та зрештою були скасовані. 

Другий підхід франшизи до ТБ теж не був успішним: "Екстремальних мисливців на привидів" закрили після першого сезону, хоча зараз вони мають цілком пристойні відгуки.

Тріумфальним поверненням четвірки стала відеоігрова адаптація 2008 року від студії Terminal Reality. Вважається, що після цього корпорація Sony задумалася над перезапуском, а після його провалу повернулася до ідеї продовження старої серії.