Зміст:
  1. Чи дійсно можна вільно купувати космічні знімки території України в американських компаніях
  2. Чи може наш ворог користуватись такими сервісами без перешкод і коли це стало можливим?
  3. Чому раніше на можливість шпигунства через загальнодоступні сервіси космічних знімків не звертали увагу
  4. Чи можна розв'язати цю проблему, обмеживши супутникову зйомку над Україною, і як швидко
  5. Чи можливі тимчасові обмеження на термін від одного до трьох років

Росія, ймовірно, купує супутникові знімки об’єктів на території України через компанії-посередники. Вона використовує їх для планування повітряних атак та фіксування масштабів обстрілів. Про це у березні розповіла заступниця Міністра оборони України Катерина Черногоренко у коментарі американському виданню The Atlantic.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Майже сотня таких збігів спонукає військове керівництво України за допомогою західних партнерів шукати реальні важелі, які завадять ворогу використовувати відкриті джерела для космічної розвідки.

Спеціально для Liga.Tech експерт, ексрадник голови Держкосмосу Андрій Колесник заглибився у нюанси цього кейсу та оцінив імовірність позитивного сценарію з розв'язання виниклої проблеми.

Чи дійсно можна вільно купувати космічні знімки території України в американських компаніях

Так, якщо спрощено, це так само легко, як будь-яке придбання в онлайн-магазинах: заходите на сайт, вибираєте на інтерактивній дошці ділянку Землі, якість майбутнього зображення (якщо є вибір), терміни зйомки, сплачуєте у середньому $1200 за новий знімок середньої якості (архівні знімки коштують дешевше) та очікуєте на його отримання в електронному вигляді.

Росія шпигує за Україною через загальнодоступні сервіси космічних знімків. Як це зупинити
Узагальнений приклад замовлення в американській компанії Planet Labs

Чи може наш ворог користуватись такими сервісами без перешкод і коли це стало можливим?

Обмежень немає з 2020 року після лібералізації цієї частини космічного ринку в США. Якщо напряму не введені санкції проти конкретних секторів або повністю проти окремих країн-ізгоїв, а також проти визначених юридичних/фізичних осіб (однак у таких випадках існує проблема посередників). Європейські партнери у цих питаннях слідують у фарватері американської політики.

Росія шпигує за Україною через загальнодоступні сервіси космічних знімків. Як це зупинити
Все, що потрібно для отримання знімків – роз’яснюється у посібниках для користувачів

Чому раніше на можливість шпигунства через загальнодоступні сервіси космічних знімків не звертали увагу

Через відсутність профільної (не цивільної) централізованої структури в Україні. Про це знали окремі фахівці, але їхній голос не брали до уваги. Профільна спільнота мінімум 10 років обґрунтовує необхідність створення централізованого органу, який безпосередньо опікувався б військово-безпековим сегментом космічної діяльності. 

Але навіть повномасштабне вторгнення в Україну не спонукало до цього. І на третій рік безпрецедентної війни поки що маємо окремі розрізнені підрозділи за цим профілем, розкинуті під дахами різних відомств. Тоді як щонайменше протягом п’яти років провідні космічні держави світу працюють над створенням таких спецвійськ, включно з країною-агресоркою, та стрімко нарощують їх спроможність.

Чи можна розв'язати цю проблему, обмеживши супутникову зйомку над Україною, і як швидко

Міністерство оборони заявило, що "опрацьовує міжнародні нормативно-правові механізми та запропонує конкретні кроки для протидії застосування космічної розвідки у війні проти України".

По-перше, нарешті у військовому відомстві з’явилася посада – заступниця міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації, яку обіймає Катерина Черногоренко. На неї покладено проблеми військово-безпекового сегмента космічної діяльності, що спорадично виникають, але мають системний характер.

Маємо надію, що вона спробує щось зробити у разі цього виклику через підпорядковані їй підрозділи міністерства. На жаль, завдання щодо створення профільного військового органу поки що не розглядається.

По-друге, вплинути на офіційний Пекін навряд чи можливо. Його квазікомерційні фірми торгують знімками з сотні космічних апаратів китайського походження, та чітко притримуються "лінії партії", яка уникає видимої підтримки однієї зі сторін у загарбницькій війні свого партнера.  

Яскравим прикладом є позиція щодо України. До повномасштабної війни ми роками користувалися ресурсами чотирьох китайських комерційних супутників з надвисокою просторовою розрізненістю, а після вторгнення на нашу територію ворога – доступ був моментально скасований.

По-третє, вимагати від європейських партнерів "прямо зараз і сьогодні" припинити продаж знімків власних комерційних супутників немає сенсу, оскільки їх частка на світовому ринку невелика порівняно з американськими колегами. Тільки одночасне рішення про відповідні обмеження та їх набрання чинності з обох сторін Атлантики може бути прийнятним для всіх учасників комерційного ринку супутникових зображень.

Росія шпигує за Україною через загальнодоступні сервіси космічних знімків. Як це зупинити
Гнучкий доступ до знімків від комерційної складової європейської Airbus Defence and Space

По-четверте, "голка Кощія" у безконтрольному продажу космічних знімків території України дійсно в руках США і має особливості, на яких слід зупинитися більш детально.

Як і для будь-якої держави-учасниці Основного Договору про Космос (під егідою ООН) від 1967 року, не підлягає сумніву виконання положень Статті VI, які вимагають надавати дозволи на космічну діяльність та здійснювати контроль за всіма відповідними діями суб’єктів космічної діяльності незалежно від форм власності.

Конкретизація для напрямку "Спостереження Землі з космосу" зафіксована у законодавчо затвердженій державній політиці щодо Дистанційного зондування Землі від 1992 року. Зокрема, щодо комерційного застосування у тому документі вимагається від Уряду США ухвалити та діяти на підставі Правил ліцензування (так зветься дозвільна система у США) приватних космічних систем дистанційного зондування.

Ще передостання редакція Правил від 2006 року була достатньо жорстка стосовно меж дозволеного для приватників, що значно гальмувала й так тоді не дуже розвинений ринок космічних зображень.

У травні 2018 року Президент Трамп видав Директиву №2 щодо Космічної політики, якою наказав усунути бар’єри для прискореної комерціалізації космічної діяльності. Зокрема, йшлося про розробку нової редакції Правил ліцензування приватних космічних систем дистанційного зондування.

Чинна редакція Правил почала діяти з липня 2020 року й у загальних вимогах обмеження стосуються лише однієї території Земної кулі – Ізраїлю. Для "Землі обітованої" воно обмежує якість зображень її території, якими дозволено вільно оперувати.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Але кожна американська компанія – під час отримання індивідуальної ліцензії для продукування зображень поверхні Землі з космосу власними супутниками та їх реалізації саме на комерційній основі – погоджується також на заборону продажу знімків об’єктів/територій, "чутливих" до інтересів національної безпеки та оборони – як у межах США, так й у країнах-союзниках.

Чи можливі тимчасові обмеження на термін від одного до трьох років

Так. Запити на них ретельно розглядатимуться National Oceanic and Atmospheric Administration (NOAA), воно уповноважене законодавством США на видання ліцензій у напрямку "Дистанційне зондування Землі". Коло заявників дуже обмежене – лише за окремими обґрунтованими запитами від Department of Defense або Department of State.

Внутрішні бюрократичні процедури у США ніхто не скасовував. Внесення доповнень до індивідуальних ліцензій, які мають на руках американські комерційні компанії-власники супутникових угруповань щодо спостереження за Землею з космосу, потребуватиме достатньо багато часу (лік може йти на декілька місяців) від початку такої процедури.

А для ініціювання процесу українському Міністерству оборони разом з Міністерством закордонних справ потрібно на офіційному рівні переконати американських партнерів взагалі звернути увагу на цю проблему.