Зміст:
  1. Mosqitter
  2. Zeely App
  3. Knopka
  4. Nanit Robot
  5. Chameleon Age
  6. Читайте також

Під час великої війни українські стартапи продовжують створювати нові робочі місця та запускають проєкти, які можуть змінити світ чи вже змінюють його – у медицині, робототехніці та інших сферах. Liga.Tech до Дня незалежності розповідає історії п'яти успішних українських стартапів – Mosqitter, Zeely App, Knopka, Nanit Robot та Chameleon Age – про їхню стратегію під час війни, вихід на міжнародні ринки та як їм вдалося залучити інвесторів. 

Mosqitter

Український стартап Mosqitter розробив пристрій, який рятує від комарів. Металева стійка заввишки 1,2 метра випускає теплове випромінювання та запахи, що заманюють цих комах у пастку. Пристрій є абсолютно безпечним для навколишнього середовища, а радіус його дії – до 50 метрів. Таким чином стартап сподівається врятувати людство від небезпечних хвороб, які розповсюджують москіти. 

Засновниці компанії – CEO Анастасія Романова та COO Ольга Дячук. У 2021 році стартап переміг на конкурсі Startup Competition IT Arena, де отримав приз у $20 000. 

Українські стартапи, яким вдалося. Як молоді українці створюють власні бізнеси – пʼять історій
Анастасія Романова та Ольга Дячук. Фото – Mosquitter

На сьогодні розмір інвестицій, які вдалося залучити стартапу, – $320 000. "Зараз ми залучаємо seed round інвестиції та вже маємо залучені фонди до раунду, про результати якого будемо готові повідомити згодом", – розповіла у коментарі Liga.Tech Анастасія Романова. З моменту участі та перемоги на IT Arena зростання ARR (коефіцієнту ефективності інвестицій) становить понад 400%.

Під час повномасштабного вторгнення стартапу довелося адаптувати логістику та оптимізувати роботу на міжнародних ринках щодо постачання комплектовання та готового товару. Зросла команда, а також цілеспрямованість та витримка, каже Анастасія. 

Через війну компанії довелося  переосмислити свою стратегію. Mosquitter спрямували фокус на ринок США, який для їхнього продукту має суттєві можливості для зростання бізнесу, а також почали вдосконалювати продуктове портфоліо, щоб отримати можливість генерувати більше доходу в короткостроковій перспективі.

Понад 1000 установок Mosqitter зараз функціонують на чотирьох континентах. Найбільший фокус на ринках США, Бразилії, Індії та України. Стартап нарощує потенціал в Італії, Польщі та Канаді.

"Війна в Україні стала поштовхом розвитку на ринку, який ми досліджували та планували вихід протягом деякого часу – ринку США, якому зараз надаємо багато уваги та вже маємо користувачів, валідовані гіпотези, але ще маємо багато роботи з відпрацювання бізнес-моделі", – пояснює Анастасія. 

Українські стартапи, яким вдалося. Як молоді українці створюють власні бізнеси – пʼять історій
Пристрій Mosquitter захищає від хвороб, які розносять комарі

В умовах нинішньої економіки це є одним з пріоритетів для подальшого розвитку компанії, інвестицій в R&D та залучення зовнішніх інвестицій для масштабування зростання. 

Все це дає стартапу можливість долучати свої зусилля на шляху перемоги, створюючи нові робочі місця, повертаючи виторг, залучаючи міжнародні інвестиції та підтримуючі волонтерські проєкти. 

Zeely App

Zeely App — застосунок, який допомагає підприємцям просувати свій бізнес та нарощувати прибуток. Ця програма дозволяє створювати сайти без навичок програмування та дизайну, а також легко запускати онлайн-рекламу та інтегрувати аналітику.   

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Як розповіла в коментарі Liga.Tech співзасновниця Zeely App Аліна Бондаренко, з моменту участі в IT Arena їм вдалося залучити понад $1 млн в грантах та інвестиціях. Вони тримають регулярне зростання місячного доходу компанії у 15-20%. 

Українські стартапи, яким вдалося. Як молоді українці створюють власні бізнеси – пʼять історій
Співзасновники стартапу – Анастасія Бондаренко, Дмитро Самойлюк та Ярослав Самойлюк. Фото – Zeely App

Нині у застосунку понад 20 000 зареєстрованих користувачів. "Зараз ми розвиваємо Zeely на ринку США, це дуже потужний ринок для нашого продукту", – каже Анастасія.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, головним завданням стартапу було – допомогти співробітникам та їхнім сім’ям бути в безпеці. "Перші тижні, звичайно, були найважчими, попри робочі процеси доводилось постійно бути на зв’язку з усіма, слідкувати за новинами та перебувати у стані страху 24/7. Проте цей період зробив нас сильнішими та дав зрозуміти, як важливо підтримувати одне одного", – згадує Анастасія. 

У ті дні вони прийняли принципове рішення наймати більше українських спеціалістів. Зараз найбільша частина команди – українці, чим вони дуже пишаються. 

Knopka

Ще один титулований український стартап – Knopka. Компанія регулярно представляє Україну на світових технологічних подіях. Їхній продукт призначений для лікарень – це система для покращення реагування медперсоналу на потреби пацієнтів.

Девайс-кнопка моніторить пульс чи падіння пацієнта, передає на хмару сигнал, логіка на хмарі приймає рішення, що треба робити, і надсилає сповіщення медсестрі на клієнт-застосунок.

Knopka встановили уже 16 лікарень, зокрема понад 30 відділень в Україні та Польщі. Це переважно клієнти, які один раз заплатили за свою ліцензію, але є й такі відділення, які сплачують підписку. 

Українські стартапи, яким вдалося. Як молоді українці створюють власні бізнеси – пʼять історій
Іван Осадчий. Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Команда Knopka робила тестову презентацію рішення у Польщі, де у 2021 році закрили перший контракт та поставили рішення для 200 ліжок без строкової ліцензії. Зараз стартап сфокусований на отриманні ліцензії та сертифікації в ЄС. 

На конкурсі стартапів в рамках IT Arena у 2022 році Knopka посіла друге місце та отримала приз у розмірі $18 000. "В нашому випадку це якась магія, ми двічі були на IT Arena і двічі залучили інвестора саме на цій конференції", – розповідав Liga.Tech керівник стартапу Іван Осадчий. 

У 2021 році Knopka познайомилась з таким інвестором, який проінвестував у неї під час військових дій в Україні, розповідає співрозмовник. 

Українські стартапи, яким вдалося. Як молоді українці створюють власні бізнеси – пʼять історій
Фото надане стартапом Knopka

Вперше Knopka залучила інвестиції минулого року. До того ж стартап живе на гроші, які платять клієнти. Тому команда запропонувала інвесторам, як зможе змінити продукт заради масштабування, показала, що в них є, і залучила перші інвестиції.

"Зараз наше завдання в рамках того, що ми залучили, – показати, що ми змогли запустити масове виробництво в Європі, змогли повернутися до прибутковості, й тоді ми відкриємо інвесторам можливості знову їм вкладати в нас гроші", – пояснює Іван.

Nanit Robot

Edtech-стартап Nanit Robot створює ігрових та розвивальних роботів для дітей, підлітків та дорослих, з яких можна зібрати кажана, єті, гелікоптер та ще безліч чого. Стартап також розробляє модель, яка допомагає зрозуміти, як працюють системи розумного будинку.

Українські стартапи, яким вдалося. Як молоді українці створюють власні бізнеси – пʼять історій
Влад Конов та Денис Скрипка з Nanit Robot. Фото: Лев Шевченко/LIGA.net

Nanit Robot створили півтора року тому. Це другий проєкт Влада Конова та Дениса Скрипки. Шість років тому вони створили школу робототехніки "Дім роботів". На базі "Дому роботів" працює конструкторське бюро, яке створювало власних роботів на аутсорсинг — понад 40 моделей. Успішно розвинувши цей проєкт, вони вирішили стати продуктовою компанією. 

Серед партнерів українського стартапу є такі відомі компанії, як LEGO та Makeblock.

Nanit Robot близько 50% витрат покриває завдяки доходу. Також є гроші співзасновників, невеликі гранти та інвестиційні кошти — на стадії перемовин. Раніше в інтерв’ю Liga.Tech засновники повідомляли, що вартість стартапу оцінюється в 1 млн євро.

 "Стартап і продукт створювався для ринків, де ми можемо навчати STEM-освіті (курси тощо), наш цільовий ринок — це Канада і США, найбільші 10 країн, де розвинутий такий тип освіти", — розповідав у коментарі нашому виданню Влад Конов.

Цього року стартап представляв Україну на міжнародній конференції Collision Conference 2023 в Торонто. 

Chameleon Age

Chameleon Age – український стартап, який за допомогою імерсійних технологій дає змогу відвідувати історичні пам'ятки, які були зруйновані багато років тому. Проєкт вже відновив такий український спадок, як Високий замок, Краківську браму у Львові та Хустський замок. Їх можна побачити у доповненій реальності на екрані смартфона чи планшета. 

Українські стартапи, яким вдалося. Як молоді українці створюють власні бізнеси – пʼять історій
Історична реконструкція Хустського замку від Chameleon Age

"Наш принцип відтворення – це історична реконструкція. Намалювати в 3D можна все що хочеш, а ми робимо історично достовірні моделі. На реальному місці руїн, в реальному часі й у реальному просторі, залучаючи експертів", – розповідав в інтерв'ю Liga.Tech Ігор Ковалишин. 

Технічний директор стартапу Денис Комісар розробив унікальну технологію, яка сантиметр за сантиметром допомагає відтворити кожен елемент руїн.

Схема монетизації стартапу передбачає, що за вхід на локацію з їхньою технологією продається квиток.

"Певний відсоток отримує компанія, яка їх продає. Частина обов'язково йде на ревіталізацію пам'ятки, бо всі вони в жахливому стані. Такі місця як Хустський замок банально треба почистити від заростів", – додає Ігор. І ще 10% йде інвестору, який вклав гроші в створення 3D-моделі цієї споруди. 

У 2023 році Chameleon Age став переможцем Creative Business Cup в Україні та представляв Україну в фіналі в Копенгагені. Також після участі в IT Arena 2022 ними зацікавилося Міністерство інфраструктури. Вони планують створити в аплікації розділ, де можна буде побачити розбомблені історичні споруди такими, якими вони були до війни.  

Читайте також