Зміст:
  1. Міф 1. Штучний інтелект – це абсолютно революційна, нова розробка.
  2. Міф 2. Штучний інтелект призведе до швидкого занепаду низки професій.
  3. Міф 3. Штучний інтелект поставить під сумнів якість освіти.
  4. Що далі?

Міф 1. Штучний інтелект – це абсолютно революційна, нова розробка.

Насправді штучний інтелект – дуже широке поняття, яке вивчають з середини минулого століття. Перша нейромережа Перцептрон була запропонована у 1957 році та вже вміла навчатися і розв’язувати доволі складні завдання. Одним з перших проривів у сфері штучного інтелекту фахівці називають появу комп’ютерного і машинного зору. Ще 50 років тому це значно прискорило автоматизацію низки виробництв. 

А от 6-7 років тому одна зі складових штучного інтелекту стала широко застосовуватися в різних системах. Йдеться про машинне навчання – Machine Learning. Саме цей набір алгоритмів здатен створювати штучний інтелект, навчати машину розрізняти запити від різних користувачів. 

Ще одна розповсюджена ніша використання основ ШІ – чатботи, під якими варто розуміти широкий спектр рішень. Перші чат-боти ELIZA та ALICE знайшли схвальні відгуки ще у середині 90-х. А коли три роки тому волонтери ЕРАМ розпочинали роботу над першою версією державного застосунку Дія, то одразу включали цю опцію в розробку. На той час вона вже була мейнстримом і виникли фреймворки, які спрощували роботу над чатботами. 

До речі, спеціальність "Штучний інтелект" присутня в українських ВНЗ уже десятки років. 

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

То чому зараз виникла потужна хвиля цікавості до штучного інтелекту? Експерти пояснюють, що саме восени минулого року розповсюдження набрали генеративні моделі штучного інтелекту, зокрема  ChatGPT. Вони змінюють підхід до роботи з інформацією і демонструють непогані результати. Коли спілкуєшся з ним – здається, що це реальний, дуже розвинений інтелект, який дійсно говорить зі співрозмовником. Але "здається" – ключове слово в цьому випадку. Реального штучного інтелекту досі не існує, але машина дуже добре відповідає на запитання, якщо задати їй достатньо широкий контекст. 

Висновок: Магією ChatGPT здається лише тоді, коли людина не розуміє, як він працює. Чи покладе штучний інтелект за кілька десятків років край світу, який ми знаємо, як прогнозує американський винахідник і футуролог Реймонд Курцвейл? Малоймовірно.

Міф 2. Штучний інтелект призведе до швидкого занепаду низки професій.

Дехто занепокоєний, що ШІ змінить багато сфер та поставить деякі професії на межу існування. Ілон Маск, Стів Возняк і ще сотні представників світу ІТ підписали лист щодо паузи у розробці потужних систем штучного інтелекту. Але ці гучні заяви – суто бізнес. 

Водночас нехтувати розвитком штучного інтелекту не варто. Корисніше використати цей час, щоб зрозуміти, як використовувати його у своїй професії. В ІТ-індустрії популярні хакатони на тему ШІ, які дозволяють спеціалістам вивчити нові технології та напрацювати реальні способи їхнього використання в повсякденній роботі.

Автоматизація процесів вже впевнено прокладає шлях у повсякденне життя: і йдеться не лише про каси самообслуговування, поштомати, калькулятори податків тощо. Навіть у високовідповідальній сфері медицини є прилади, які майже повністю заміняють молодший медичний персонал. 

Висновок: змінювати й переформатовувати свій світогляд і робочі звички необхідно вже сьогодні. І доки не з’явиться штучний інтелект, який буде розумнішим за людський (так званий штучний генералізований інтелект), – треба не боятися, а навчатися нового.

Міф 3. Штучний інтелект поставить під сумнів якість освіти.

Є занепокоєння, що учні й студенти генеруватимуть твори та наукові роботи у ChatGPT. Проте експерти мають хороші новини – це може прискорити підготовку новачків. 

Утім, це теж має певні ризики. У традиційному форматі навчання людина отримує знання, навички й досвід протягом певного часу. Якщо замінити цей довгий процес штучним інтелектом, результати можуть бути швидшими, але без власного осмислення набуті знання, найімовірніше, виявляться поверхневими. 

Новачок може легко заплутатися і переоцінити себе. Втім декілька ситуацій, коли, наприклад, запропонований від ChatGPT код насправді не працюватиме – і це хибне уявлення зникне. Спрощене використання штучного інтелекту – класичний приклад ефекту Даннінга-Крюґера, який настане дуже швидко. Порада для розумних початківців і студентів: корисно завжди ставити запитання, перевіряти інформацію і піддавати результати штучного інтелекту сумніву.

Висновок: процес навчання, найімовірніше, дійсно треба буде переформатовувати, щоб брати максимум користі від нових технологій. Проте помічники у вигляді ChatGPT поки не замінять досвід, розуміння контексту і загальнолюдський світогляд. Студентам і новачкам треба це чітко усвідомлювати та поєднувати найкращі практики для здобуття знань і навичок.

Що далі?

Хвиля цікавості до штучного інтелекту не спадає, адже новини стосовно цього з’являються швидше, ніж користувачі встигають розібратись з усіма аспектами технології. У наступних версіях GPT та інших великих мовних моделях (Large Language Model, або LLM) на нас чекає ще більше приводів для здивування та захоплення. 

До цього часу варто налаштуватись на оптимізацію і збільшення ефективності всіх процесів життя. А ще – навчитися влучно ставити запитання і давати якомога більше контексту. Це, до речі, спростить роботу не лише штучному інтелекту, але й іншим людям.