Російська пропаганда та агресія в LinkedIn: як українців блокують за контент про війну

Українські користувачі LinkedIn скаржаться, що фахова соцмережа активно блокує пости з правдою про війну проти України, водночас ігнорує явні порушення з боку росіян та російську пропаганду. Детально свої претензії вони виклали у петиції, яку наразі підписала майже тисяча людей. 

Liga.Tech зʼясувала, що не так з модерацією у найбільшій професійній соцмережі світу, як можна оскаржити блокування акаунта та чому LinkedIn пішла з РФ ще у 2016 році лише формально. 

Як LinkedIn працює в Росії 

Офіційно LinkedIn не працює в Росії з 2016 року. Компанія відмовилася виконувати вимогу Роскомнагляду про перенос даних російських користувачів соцмережі на територію РФ. Сайт потрапив до "реєстру порушників закону", і всі оператори зв'язку обмежили до нього доступ. Згодом його також видалили з російських Google та App Store.  

Формально це ускладнило доступ до соціальної мережі – росіяни можуть користуватися нею тільки через VPN. Проте вони й далі розміщували тут оголошення, могли оплачувати й користуватися перевагами premium-акаунтів, замовляти рекламні оголошення російською мовою та користуватися зручним для них російським інтерфейсом. Щоденно там розміщували сотні нових вакансій. 

Після 24 лютого ці можливості теж обмежили, адже LinkedIn, як і багато інших технологічних компаній, більше не приймає російські картки. 

Водночас з 29 березня українські користувачі платної підписки LinkedIn Premium почали отримувати листи, що їх на три місяці звільнили від щомісячної плати. У повідомленні компанія засудила "трагічне та протизаконне вторгнення в Україну" та попросила звертатися до служби підтримки, якщо користувачам знадобиться допомога. Але в результаті українцям довелося звертатися в LinkedIn, щоб захистити себе від жорсткої модераторської політики самої ж соцмережі.

Блокування українців після 24 лютого

У багатьох випадках публікації та коментарі українців блокували, навіть якщо там була просто констатація фактів. Наприклад, публікації представника української IT-спільноти Сергія Бабіча видалили, коли він розміщував там банківські реквізити для допомоги Харкову. Акаунт Галини Приходько заблокували після того, як вона розмістила відео з вулиць звільненої Бучі. 

Натомість аналогічні висловлювання російських користувачів соцмережі називали такими, що не порушують правила спільноти. Українка Оксана Кутна так і не змогла довести підтримці LinkedIn, що вислів "малороси" є образливим та виявом ненависті до українців. Повний скриншот листування з командою соцмережі вона опублікувала на своїй сторінці та зізналася, що більше не може почуватися в цій соціальній мережі безпечно. 

Публікація:

Та реакція соцмережі: 

Це тільки мала частина таких випадків. І цю тенденцію помітив QA Team/Tech Lead в P2H Олексій Мащиць. Олексій є постійним активним користувачем LinkedIn. Його публікації тут набирають понад мільйон переглядів за рік, у соцмережі зосереджені його професійні контакти. Він добре знайомий з правилами LinkedIn, дотримується їх, але це не вберегло Олексія від блокування.

Зокрема, один з постів Мащиця видалили через те, що він опублікував переклад повідомлення Володимира Зеленського щодо обстрілу вокзалу в Краматорську. Фразу "російські нелюди знову атакували" заблокували як ту, що стосується всіх росіян. "Це, очевидно, не так, оскільки мова йшла тільки про тих, хто запускав ракети", – пояснює він. Через цей пост Олексія блокували двічі. Спочатку видалили тільки це повідомлення, а через декілька місяців – весь акаунт. 

"У LinkedIn працює така схема: якщо ти перебираєш якусь кількість блокування постів, вони мають право заблокувати акаунт. Спочатку тимчасово. Ти можеш подати апеляцію, пояснити, а вони вирішать: повертають акаунт чи ні. Наступного разу, якщо щось трапиться, тебе заблокують довічно", – пояснив Олексій.

Наразі Олексію вдалося довести службі підтримки, що він не порушував правила спільноти, та розблокувати свій акаунт. Проте він ще чекає, поки з нього знімуть статус "останнє попередження" – зараз це питання все ще на розгляді команди LinkedIn. 

Liga.Tech також звернулася до LinkedIn із запитом про ситуацію з модерацією українських користувачів, але не змогла отримати оперативну відповідь.

"Компанія не має права абстрагуватися від війни в Україні"

Попри те що початково LinkedIn – це соцмережа, де обговорюють питання кар'єри та професійного розвитку, українські користувачі вважають, що компанія не має права абстрагуватися від війни в Україні. "Це не політика, це війна. Ми тут не обираємо, яким чином просувати свою країну. У нас є тільки одна мета – захистити свою землю. Це питання виживання для багатьох", – наголошує Олексій. 

До того ж в LinkedIn збирається трохи інша аудиторія, ніж у Facebook та Twitter. "Там дуже багато тролів, менше серйозних обговорень. Людей, які дописують на Facebook, ми часто не знаємо, а тут ти бачиш CV користувача, його професійний шлях. Знаєш його висловлювання як експерта", – каже Олексій. Через це все написане в LinkedIn, на його думку, сприймається більш серйозно. 

"Тут ми більш персоналізовані. Коли ти кажеш про війну – це зовсім інший ракурс", – каже він. На відміну від інших, у цій соцмережі значна кількість контактів – це іноземці. Вони читають, репостять публікації своїх українських колег. І це дає людям за кордоном додаткову можливість зрозуміти, що відбувається в Україні. 

Чи мають соцмережі адаптуватися під війну

"Тема про те, як соціальним мережам треба адаптуватися під війну, – дискусійна", – додає Олексій Мащиць. Хтось може висловлюватися емоційно, тому що втратив своїх рідних та близьких. Також соцмережам варто звернути увагу на те, хто модерує контент. Компанія не має офісу у РФ, але там можуть бути сервісні служби, які розглядають скарги й будуть упереджено на це дивитися.

"Останній кейс, який я взагалі не зрозумів. LinkedIn проти булінгу та харасменту, але не заблокували пост, в якому людина звинувачує місто Львів в нацистських настроях", – згадує Олексій. 

Те саме стосується літери Z – українці репортять, щоб її блокували як символ ненависті, але модератори продовжують це ігнорувати. Проте, в будь-якому разі Олексій радить не здаватися. 

"Я знаю, є люди, які здаються і кажуть: "Все заблокували, гаразд". Ні, є можливість – одразу подавайте апеляцію, це звичайний функціонал LinkedIn. Це важливо, щоб LinkedIn та всі навколо розуміли, що так просто нас не зачавиш. Ми боремося. Це теж важливо", – каже Олексій. Він рекомендує уважно прочитати політики LinkedIn та зробити для себе вибір: один раз яскраво емоційно висловитися й отримати блокування або знайти для цього літературну форму, яка буде не менш яскрава та дозволить продовжити свою боротьбу на LinkedIn. 

Як реагує уряд

Liga.Tech звернулася до Мінцифри, щоб з'ясувати, чи вдалося їм поспілкуватися з представниками Microsoft, якій належить LinkedIn, та донести інформацію про цю проблему до компанії. Раніше заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-сфери Олександр Борняков збирав приклади конкретних кейсів тих, хто стикнувся з цензурою на LinkedIn, та анонсував, що компанія Microsoft обіцяла приділити увагу цьому питанню.

Як розповіли у міністерстві, вони звертають увагу на захист присутності української громадянської думки в інформаційному просторі. Мінцифра веде перемовини з міжнародними компаніями та надає допомогу усім активним користувачам соціальних мереж, що чинять опір в інформаційному просторі та були заблоковані системою. 

За словами представників Мінцифри, більшість користувачів звертаються до відомства особисто для розблокування акаунтів певних активістів. Усі випадки розглядаються індивідуально. У Мінцифрі порадили надсилати апеляції для розв'язання проблемних питань щодо блокувань та сказали, що готові допомогти відстояти деякі кейси лідерів думок. Для цього просять звернутися на пошту [email protected]. 

На думку Мінцифри, у більшості випадків блокування відбувається через надмірну активність ботів, що скаржаться на публікації. "За умови масових скарг, менеджери соціальних мереж можуть звернути увагу на публікацію та заблокувати її. Тому радимо у цих випадках все ж таки подавати апеляцію, у такому випадку рішення можуть переглянути", – розповіли нам у коментарі. 

У міністерстві підкреслили, що роблять усе можливе, щоб українські користувачі могли вільно розповсюджувати інформацію у соціальних мережах. Проте, зважаючи на конфіденційність, не можуть поділитися актуальними кейсами "розблокувань".