Есть распространенное, но поверхностное мнение, мол, айтишники получают много, а налогов платят - мизер. Но нужно смотреть на вопрос глубже (укр)

Коли йдеться про зміни в законодавстві щодо фізичних осіб-підприємців в Україні, чи не першими спадають на думку IT-спеціалісти. Мовляв, мало того, що представники індустрії мають вищі доходи, аніж в середньому по країні, та ще й податків платять мізер. Аби не повторювати голослівні твердження, варто розуміти, який зв’язок мають щорічне 20% зростання IT в Україні та система спрощеного оподаткування.

Індустрія інформаційних технологій має свої особливості: вона працює на глобальному рівні, серед клієнтів компаній з офісами в Україні – партнери із США, Європи та Азії. Представники креативних індустрій становлять основу нового типу економіки – gig economy, яка набирає все більших обертів на Заході.

Її суть полягає у тому, що люди працюють за тимчасовими контрактами, виконуючи конкретні види робіт, кожен з яких оплачується окремо. Gig-економіка робить бізнес-процеси більш гнучкими, у випадку креативних індустрій – спрощує передачу інтелектуальної власності замовнику послуг.

В Україні цьому сприяє система спрощеного оподаткування. Вона є прозорою, може врахувати потреби технологічної галузі, що швидко зростає та розвивається, на відміну від застарілого трудового законодавства зразка 1971 року.

Можна не допомагати, лише не заважайте

За роки свого існування IT-галузь не отримувала підтримки з боку держави, на відміну від  сусідніх Білорусі, Польщі, країн Балтії. Ці країни усвідомлюють, що нестача інженерних фахівців у найближчі 5-10 років у світі становитиме  мільйони спеціалістів, а конкуренція ведеться на глобальному ринку, тому створюють привабливі умови для IT-бізнесу.

Для сотень українських IT-компаній та тисяч спеціалістів єдиною підтримкою залишається система спрощеного оподаткування для ФОП, яка дає можливість працювати легально та уникати надмірної бюрократії.

Зі становленням та зростанням ринку збільшувався попит на послуги українських талантів не лише у світі, але й в Україні. Тому IT-компанії за свій рахунок навчали й продовжують виховувати спеціалістів, розробляють власні програми та підтримують державні освітні заклади.

Це ті таланти, які, піймавши хвилю четвертої промислової революції, мають потенціал своєю працею вивести країну в світові лідери. Якщо умови в інших країнах для цього будуть більш сприятливими, вони зроблять це там.

Внутрішня роль галузі є суттєвою для розвитку середнього класу і стабільного росту економіки для більшості країн. Тому, зважаючи на глобальну конкуренцію та мобільність представників креативного класу, частина IT-спеціалістів може послідувати за українськими вченими закордон.

Різкі зміни - гірше для всіх

Чи доречні ті різкі зміни, які нам пропонуються, зараз? У 2018 році, згідно з аналітичним звітом «Розвиток української IT-індустрії», який підготувала Асоціація IT України, індустрія мала принести до бюджету 10 млрд гривень, й за останні роки ця сума зростає.

За наявності існуючої системи оподаткування, згідно з дослідженням PWC щодо розвитку IT-галузі, кількість надходжень до бюджету країни до 2020 року становитиме 21 млрд гривень, а при зміні умов ця сума зменшиться до 13 млрд гривень. Це – фінансовий приклад-прогноз наслідків подібних змін.

Інший – це спад динаміки росту індустрії в Україні. Багато компаній з офісами тут вже є глобальними і мають представництва в сусідніх країнах. Аби зменшити свої ризики й витрати, вони переводитимуть працівників на інші локації й можуть закривати офіси в Україні.

Згідно з тим самим звітом «Розвиток української IT-індустрії», сьогодні розмір витрат на послуги програмістів складає близько 80% від всіх витрат компаній, які надають послуги у сфері ІТ-сервісу.

Неважко здогадатись, що різке і значне підвищення податкового навантаження при підвищенні глобальної конкуренції на цьому ринку зробить їхню бізнес-модель неефективною.

Гравці ІТ-ринку зацікавлені у прозорій та стабільній роботі галузі – як 10 років тому, так і зараз. Тому представники бізнесу та влади мають спільно розробити ефективну та функціональну модель оподаткування, яка б враховувала нинішні реалії ведення бізнесу і нові форми співпраці для креативних та IT-професій. Низка IT-кластерів та Асоціація IT України вже долучились до цього процесу.

Материалы, публикуемые в разделе "Мнения", отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с позицией редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ".
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ