Кейс: як бізнес виграв від переїзду до приватної "хмари"

Перше знайомство бізнесу з "хмарними" технологіями буває різним, але зазвичай воно розпочинається з розгортання частини своїх сервісів у публічній "хмарі" провайдера. Простота використання, легкість налаштування, гнучкість та швидкість масштабування дозволяє заощадити на фізичних серверах, – чим не привід поступово переїхати до провайдера і повністю забути про проблеми з власним "залізом"?

Згодом бізнес розширюється, а разом із ним і перелік його запитів. І дуже скоро потреба в ресурсах зростає настільки, що використовувати публічну "хмару" стає набагато дорожче, ніж мігрувати в приватну "хмару". Саме так сталося з транспортною компанією SAT

Разом з Анатолієм Щербаковим, CIO SAT, а також з провайдером "хмарних" рішень, компанією GigaCloud, розповідаємо, навіщо бізнесу приватна "хмара", хто її обирає і як провести "міграцію" непомітно для робочих процесів компанії та її клієнтів.

Публічна vs приватна

Розпочнемо з матчастини: у чому різниця між публічною "хмарою" та приватною?

Публічна "хмара" – рішення для розміщення сервісів багатьох клієнтів, які користуються загальним ресурсом хмари у межах обсягів, виділених провайдером. Компанія платить лише за ресурси, які орендує, і може вільно керувати інфраструктурою у межах виділеного обсягу. Цей варіант підходить як невеликому, так і великому бізнесу для розміщення IT-сервісів, які не мають критично високих вимог до продуктивності. А також тим, кому необхідно розмістити свої IT-сервіси швидко та без довгого очікування постачання обладнання.

Приватна "хмара" – фізично ізольована віртуальна інфраструктура з ексклюзивним доступом, продуктивністю та безпекою. Компанія отримує всі ресурси "хмари" та сама вирішує, як їх розподіляти та яку архітектуру використовувати. Водночас провайдер здійснює всі процеси технічної експлуатації обладнання та ПЗ-віртуалізації, а також консультує клієнта. За своїм функціоналом приватна хмара ні в чому не поступається власним дата-центрам. Але на відміну від власного ЦОДу, який вимагає значних капітальних вкладень, оренда ресурсів у "хмарі" дозволяє обійтися операційними витратами.

За словами Анатолія Щербакова, користувачі приватної хмари – це, зазвичай, великі компанії, у яких IT-складник помітно впливає на якість бізнесу або навіть залежить від неї.

Приватна "хмара" – єдиний варіант на IT-ринку України, який дозволяє запускати будь-які проєкти швидко та уникати капітальних витрат.

Анатолій Щербаков порівнює публічну "хмару" з їздою дорогами загального значення, де є загальні для всіх правила (як у публічній "хмарі") та вільною їздою на треку (приватна "хмара"). І він знає про це не з чуток, адже влітку цього року сам організував та здійснив міграцію сервісів компанії SAT з публічної до приватної "хмари".

Мігрували в "хмару" та заощадили 20%

Як пояснює Анатолій Щербаков, роль ІТ у компанії SAT дуже велика, тому що з ним практично невідкладно пов'язана її життєдіяльність. Будь-яке нововведення, будь-який бізнес-процес не минає без участі з боку IT. У "хмарі" майже вся наша інфраструктура. Від "залізних" рішень ми відійшли, якщо не брати до уваги дрібні "залізки" для вирішення миттєвих завдань", – пояснює CIO SAT.

Компанія SAT з 2016 року користувалася саме "дорогами загального призначення" для розміщення своєї IT-інфраструктури, тобто працювала у публічній "хмарі". Провайдером весь цей час залишався GigaCloud, котрий переміг на тендері компанії.

IT-інфраструктура SAT розміщувалася в публічній "хмарі" провайдера, побудованій на платформі віртуалізації VMware, і протягом п'яти років гнучко масштабувалася.

Спочатку рішення про повноцінний перехід у "хмару" далося компанії нелегко. "Мотивацією була банальна економічна доцільність. Якоїсь миті порахували, у скільки нам обходиться утримання, обслуговування, енергоспоживання, персонал, заробітні плати під час використання "заліза" та перерахували це все для "хмари"", – каже Анатолій.

"Хмара" перемогла. Економія виявилася близько 20%. Так компанія мігрувала свої сервіси з фізичних серверів у публічну "хмару" провайдера.

Міграція в приватну "хмару"

Влітку 2021 SAT замовили додаткові ресурси для впровадження HR-сервісу. У публічній "хмарі" компанія платить за ресурс, який використовує: що більше ресурсів купує компанія, то вища вартість. Новий запит підвищив витрати до рівня, що перевищив вартість приватної "хмари". Фахівці відділу клієнтського щастя GigaCloud побачили це і запропонували клієнту мігрувати у приватну "хмару", щоб оптимізувати витрати та отримувати більше можливостей за ту саму ціну.

"Настав момент, коли наші платежі за публічну "хмару" зрівнялися з платежами за приватну "хмару". Коли вартість послуги, яка надається, рівна, то логічно за ту ж ціну користуватися послугою вищого рівня", – пояснює CIO SAT.

За його словами, головне – не допустити під час міграції розриву зв'язків між сервісами всередині інфраструктури. "Якщо у процесі міграції порветься зв'язок між інформаційними системами, вона мине безуспішно. Тому важливо, щоби на боці клієнта були підготовлені IT-фахівці, які можуть провести міграцію", – пояснює він.

По-перше, у цей процес були повністю залучені системні адміністратори SAT та велика команда інженерів з боку GigaCloud.

По-друге, був підготовлений план роботи, який описував дії інженерів з обох сторін. Оскільки тут дуже важлива синхронізація обох сторін, процедура описувалася у найдрібніших деталях з найдосконалішим таймінгом, було детально описано участь кожного фахівця та час його участі, а також очікуваний результат. Також заздалегідь було прописано всі ризики. Додатково в плані описали всі можливі схеми дій, якщо будь-якої миті щось піде не так. Нарешті, у якості плану Б було повністю проговорено механізм повернення у початковий стан.

По-третє, під час міграції інженери GigaCloud системно підійшли до завдання, розділяючи віртуальні машини, які потрібно мігрувати, на групи. Спочатку було перенесено головний сервер, потім – сателіти. Час для переїзду вибрали максимально розвантажений – вихідні, оскільки бізнес SAT не допускає простоїв. У суботу мігрували менш критичні віртуальні машини, перевірили, чи з ними все нормально, а в неділю – решту.

По-четверте, для підстрахування фахівці GigaCloud ще два тижні зберігали інфраструктуру SAT у публічній "хмарі". Також "хмарний" оператор налаштував сервіс бекапу у приватній "хмарі". І лише після того, як компанія SAT підтвердила, що у приватній "хмарі" все працює добре, стару інфраструктуру розформували.

Усе минуло добре, і після міграції всі машини запустилися. Єдина незручність, що виникла в процесі, – невелике уповільнення роботи системи безпосередньо в момент процедури перенесення. Але оскільки все відбувалося у вихідні та вночі – на бізнес це ніяк не вплинуло.

Життя після міграції

Після переходу до приватної "хмари" компанія стала сама розпоряджатися своїми ресурсами.

"Чому у публічній "хмарі" ми самостійно не можемо керувати ресурсом? Це спільна робоча зона, де є кілька компаній. Відповідно, некваліфіковані дії однієї компанії можуть "завалити" сусідів. Тому дозволяється розпоряджатися ресурсами лише у встановлених провайдером рамках. У приватній "хмарі" ми самі собі режисери", – пояснює Анатолій.

Після переїзду компанія відразу перебудувала схему використання ресурсів під себе і непогано оптимізувала витрати.

Серйозних змін на рівні бізнес-процесів у SAT не відчули, але, як зазначає Анатолій, помітили економію на рахунках. "Зараз, перейшовши в приватну "хмару", ми заплатимо менше, тому що можемо самі оптимізувати ресурси під свої схеми, протоколи та бажання", – резюмує CIO SAT.

Тепер SAT працює ізольовано від інших користувачів та самостійно використовує всі ресурси "хмари". Від міграції у приватну "хмару" компанія лише виграла, оскільки отримала запас ресурсів, на яких може розвиватися, з практично тим самим щомісячним платежем.

Якщо у вашої компанії критично високий рівень вимог до захисту інформації, великі навантаження на IT-інфраструктуру, є потреба у власному ЦОДі, а також обмежений час на запуск проєктів – можливо, вам варто задуматися про приватну "хмару".