Як в Україні запустили MedTech-стартап VRNow без медичного досвіду | Новини України

Не маючи досвіду в медичних технологіях (MedTech), але заручившись підтримкою лікарів, у 2022 році компанія Advin Global почала розробку VR-симулятора VRNow, який допомагає військовим та цивільним лікувати фантомний біль у віртуальній реальності.Сьогодні пристрій встановлено у понад 10 лікарнях і запатентовано в Україні та Німеччині.Ми поговорили з CEO Advin Global та VRNow Lab Артемом Чигиринським про те, як запускати MedTech-стартап з нуля, чому цей шлях має сенс саме в Україні та чому віртуальна реальність у медицині не зводиться лише до програмного забезпечення.Українська VR-інноваціяМожете пояснити "на пальцях", як VRNow працює з порушеннями опорно-рухового апарату?Уявіть, що рука або нога не виконує функції повної амплітуди руху: кут нахилу не дозволяє підняти кінцівку вище, ніж, наприклад, 50 градусів. У віртуальній реальності людина виконує комплекс вправ: як-от, загасити лампочки. З кожним разом лампочки з'являються трошки далі та вище. Людина починає захоплюватися грою і забувати про те, що її кінцівка болить, а амплітуда руху починає збільшуватись.Спрацьовують повне занурення у середовище та ігрова механіка. Є велика кількість кейсів, коли лікарі зазначали, що цей пацієнт у класичних вправах із м'ячиками чи шведською стінкою ніколи настільки високо не підіймав руку.У чому унікальність вашого продукту?Унікальність VRNow у тому, що ця система ефективна не лише після ампутації, а й після інших видів мінно-вибухових травм (тобто характеру війни), а також і цивільних травм, наприклад, післяінсультної реабілітації.Ми отримали патент на корисну модель цієї розробки: комплексну систему віртуальної реальності з унікальним Virtual Limp Mode для подолання фантомного болю. Тобто людина, яка не має кінцівки, "дорощує" її в віртуальній реальності та проходить нею курс вправ. До патенту входять і комплекс тренажера, і програмне забезпечення, і всі вправи.Наш продукт запатентовано в Україні та Німеччині. Очікуємо найближчим часом патент в Італії, Польщі, Австрії та Франції (подали заявки торік). Наступним кроком буде подання патенту в США.Чому VRNow – це саме sofware + hardware, а не просто ПЗ, яке можна запустити на будь-яких VR-окулярах? Уявлення про те, що софта для VR достатньо, чуємо часто – і це пастка віртуальної реальності. Для задач у MedTech рішення має бути комплексне. Якщо для якогось рішення буде достатньо умовних Oculus – це окей, але це має бути перевірено і підібрано саме цей хард саме для цього софта.Комплектація конкретно цього девайсу, зокрема, включає сенсорні системи, що прикріпляються до тіла та збирають інформацію про те, як працюють ті чи інші вправи для пацієнта тощо.Чим продукт відрізняється від аналогічних?Ми зробили максимально реалістичну 3D-графіку, яка можлива в комбінації хардвер та софтвер. У всіх наших конкурентів графіка мультиплікаційно ігрова.Також у конкурентів користувач бачить виключно руки, а в нас (і це найдорожче було в цій розробці) – все тіло. Таким чином він повністю ототожнює та калібрує свої параметри до параметрів віртуального 3D-аватара. Такі технології існують, але у гігантів ігрової індустрії, а не в медичних продуктах.Які у вас плани на розвиток продукту? На рік заплановано два-три оновлення. Вони ніяк не впливають на ціну для клініки: симулятор коштує 1 млн 800 тис. грн, і якщо лікарня його купила, наприклад, торік, вона отримуватиме всі оновлення.Також до 2027 року плануємо випустити симулятор для післяінсультних станів та психологічного розвантаження. А ще працюємо над VR-продуктом для покращення зору.Станом на кінець третього кварталу 2023 року в проєкт було вкладено €128 тис. і в команді працювали 11 людей. Які цифри зараз?Зараз у проєкт вкладено близько 15–16 млн грн (€285–320 тис.). Інвестиції у продукт і досі не окупились, і ми продовжуємо інвестувати у розробку кожен день.Кількість людей у команді постійно змінюється, але в середньому працюють 10–15 фахівців. Також зараз маємо чотири відкриті вакансії. З медичними фахівцями працюємо на контрактній основі, залежно від задач.Чи шукаєте зовнішні інвестиції?Торік ми виграли грант Seeds of Bravery від Єврокомісії на €50 тис. Зараз потрапили на другий раунд великого європейського акселератора, EIC Accelerator. Якщо виграємо, зможемо ефективніше та швидше вийти на ринки ЄС: покриємо ним клінічну валідацію в ЄС, регуляторну частину, R&amp;D, взаємодію з університетами тощо.Жодного зовнішнього інвестора ми поки що не залучили, хоча VRNow Lab працює над цим.Скільки всього зараз симуляторів встановлено і де?VRNow встановлено в Unbroken, "Охматдит", Нікопольській міській дитячій лікарні, центрі "Шлях до здоров'я" в Дніпрі та в низці відомчих шпиталів і військових госпіталів, які не можу назвати. Загалом десь близько 13. Протягом найближчих двох місяців плануємо встановити ще п'ять-сім симуляторів.Про компанію з розробки та її соціальні проєктиЗа розробкою VRNow стоїть компанія Advin Global. Яка в неї експертиза та які інші проєкти ви розробили?Advin Global є сервісною компанією, що працює з 2017 року. З 2022-го ми також почали будувати екосистему власних продуктів. Все, що ми випускаємо, – на базі технологій AR, VR та 3D. Хоча народився VRNow в Advin, зараз продукт відокремився у нову компанію – VRNow Lab.Advin продовжує працювати й робить як комерційні, так й соціальні проєкти. Наприклад, "Місця пам'яті" – інтерактивний VR-маршрут по Київській області, який відтворює ключові локації, де захищали столицю навесні 2022 року. А на торішньому Саміті миру у Швейцарії ми показували у віртуальній реальності відео зі зруйнованих українських міст.Чому вам цікаво робити соціальні проєкти і як балансуєте із комерцією?Нам майже 10 років, тому ми маємо базу клієнтів (зокрема Visa, Coca Cola, Delonghi, McDonald's) і фінансову подушку. Крім того, не завжди соціальні проєкти є повністю некомерційними – іноді може покриватися як мінімум собівартість робіт.Моя думка як власника бізнесу (і вся команда її поділяє), що не донатами єдиними. AR/VR є нашою підтримкою України в міжнародній політиці – через імерсивні технології можна донести контекст набагато глибше, ніж через просто відео.Наша технологія на 100% made in Ukraine, і для нас важливо залишатися такими, хоча інколи це псує інвестиційну привабливість. Нам пропонували вивезти її в іншу юрисдикцію, але у нас принципова позиція цього не робити.Яких замовників більше – українських чи з-за кордону?Торік було десь 50 на 50, навіть перевага трошки була з України. Загалом з України в середньому маємо в місяць 20–30 заявок.У цьому році, найімовірніше, перевага буде більша з-за кордону, тому що ми вийшли на ринок Польщі й на ринок Великої Британії теж досить активно виходимо.Чи був у вас досвід з MedTech до VRNow і чому вирішили робити продукт саме у цьому напрямі?У 2022-му, коли пройшли перші три-чотири місяці повномасштабної війни й ми трохи "стабілізувались", ми з партнерами почали думати, куди рухатись далі. Ми мали певну суму грошей, яку могли витратити на міжнародний маркетинг або розробку нового продукту.Ідея VRNow як використання VR для подолання фантомного болю виникла в одного з наших співробітників – ми завжди відкриті до пропозицій, які можуть розвинутись у продукт. Ми не мали до того досвіду у MedTech, але ідея одразу сподобалась, тож ми занурилися в тему.Подивились, що роблять у США і Європі. Зрозуміли, що технологічний стек нашої команди дозволить зробити щось схоже (і навіть краще), тож вирішили пробувати, розуміючи, що потреба такого продукту в Україні вже є і попит, на жаль, тільки зростатиме. Після цього заручилися підтримкою профільних лікарів та реабілітаційних центрів (як-от "Шлях до здоров'я" в Дніпрі). Вони зорієнтували, який конкретно функціонал треба, щоб користувач зміг фізично відновлюватися під час використання тренажера.Читайте також"Створюємо 20-40% робочих місць в українському IT". Як Genesis будує HR-бренд: інтерв’ю з СЕОПро MedTech в УкраїніЯкі основні етапи впровадження MedTech-продукту для реального використання у лікарнях?Перше – зібрати команду: технічних фахівців для ІТ-розробки й лікарів-практиків. Друге – забезпечити тестування в реальній лікарні. Результати тесту дадуть розуміння, як покращити продукт – доопрацювання може тривати 6-12 місяців.Коли продукт готовий, потрібно подбати про інтелектуальну власність (отримати торговельну марку на продукт, авторське право на програмний код і патент, якщо продукт унікальний), а також отримати сертифікат відповідності (зібрати наукову базу і провести клінічну валідацію). Отримання сертифіката може зайняти до року.Як тільки маєте сертифікат відповідності, можна продавати продукт лікарням. Найкраще для продажів у MedTech працюють профільні офлайн-виставки – торік ми відвідали понад 12.Далі можна проводити освітні семінари для лікарів, що покращуватиме не лише їхню кваліфікацію, а й вашу впізнаваність. Ми проводимо в лікарнях різних регіонів цілі демо-дні, де лікарі та пацієнти можуть затестити наш виріб.Які складнощі можуть виникнути протягом цього процесу?Це дуже складна, кропітка та дорога робота в принципі. Конкретно в нас також було багато перепон на шляху клінічних досліджень. Бо наш виріб застосовується, зокрема, для пацієнтів з травмами, пов'язаними з військовими діями, а вони часто лікуються у відомчих шпиталях, які не мають права робити дослідження.Чи відрізняється співпраця з державними лікарнями від приватних?Майже нічим, але приватні лікарні, зокрема, дивляться на рентабельність від інвестицій, вкладених у цей тренажер. Державні лікарні не продають послуги за гроші, тому в них такого немає. З іншого боку, саме тому вони можуть хотіти придбати виріб, але не мати на це коштів. Ми намагаємось з цим допомагати: маємо напрям фандрейзингу і реалізуємо кампейни для того, щоб допомогти лікарням зібрати кошти.Наприклад, Visa допомагала закрити збір на тренажер для львівського реабілітаційного центра Unbroken. Коли люди в транспорті Львова розраховувались карткою Visa, одна гривня з кожної поїздки відправлялась на збір.Як загалом оцінюєте сферу MedTech в Україні? Що працює добре, а з чим є проблеми?Міністерство цифрової трансформації дає гарну підтримку MedTech-стартапам – для цього домену робиться ціла екосистема. Бо MedTech – це ж не тільки медичні девайси, а й, наприклад, програмне забезпечення для лікарів.В Україні важливо розвивати цю галузь, бо для такої великої кількості пацієнтів ми маємо впроваджувати інноваційні підходи в різних галузях: від реабілітації (включно з сексуальною) та хірургії до mental health. Україна зараз є ринком, на якому це може відбуватися відносно швидко і максимально ефективно. Це феноменальна можливість, яка виникла, на жаль, через трагедію війни, але скористатися нею дуже треба. Як зараз у нас розвивається стрімголов DefenseTech, так само треба й MedTech.З боку держави хотілося б бачити додаткові регуляторні пісочниці. Щоб було легше заходити іноземному капіталу й інвестувати в дослідження та розробку медичних технологій.А що може зробити комерційний сектор?Комерційному сектору треба не боятися інвестувати у клінічні випробування і дослідження – цієї культури взагалі в Україні немає. А також не боятися співпраці з державними лікарнями – вони хочуть інновацій. Здається, якщо лікарня державна, то там якісь старі стіни, все страшне та сіре. Але цей стереотип варто розбивати.Наскільки централізовано має розвиватися MedTech R&amp;D в Україні?Більшою мірою децентралізовано, бо дуже багато різних напрямів і всюди потрібна спеціалізація. Це не та індустрія, яка може "плодити фейки": коли можна умовно сказати, що зробили якусь велику архітектуру, а насправді загорнули в красиву обгортку ChatGPT. Помилок припускатися не можна, бо ціною може бути здоров'я пацієнта.Читайте такожЯк на стабільність криптовалюти впливає блокчейн: пояснюємо на прикладах Ethereum, Solana та Polygon