RU

Розбір | Чим відрізняється стратегічна і тактична ядерна зброя та чому її не має Україна

Чим відрізняється стратегічна і тактична ядерна зброя та чому її не має Україна - Фото
Вибух Хіросіми та Нагасакі (Фото: Wikipedia)
26.09.2022, 12:43

Скільки ядерних ракет є в країнах "ядерного клубу" та в інших держав, які вони є та як обмежують їхню кількість

Через російське вторгнення до України у світі знову загострилася загроза ядерної війни. Кремль "брязкає" ядерною зброєю, погрожуючи використати її після "нападу" України на незаконно анексовані території. Захід у цей час розробляє плани дій на випадок, якщо Росія все ж вдасться до ядерного терору.

LIGA.net проаналізувала, скільки ядерної зброї є зараз у світі та чи може Україна знову стати ядерною державою.

Які країни мають ядерну зброю

Зараз у світі девʼять "ядерних держав". Пʼять із них — учасниці договору про нерозповсюдження ядерної зброї: США, Китай, Велика Британія, Франція та Росія. Ще три країни мають ядерну зброю, але не входять до договору — Індія, Пакистан, Північна Корея (вийшла з договору 2003 року). Вважається, що Ізраїль має власну ядерну зброю щонайменше з кінця 1960-х років, але не декларує її наявність.

За даними американської Асоціації з контролю за озброєннями, станом на січень 2022 року у світі нараховувалося приблизно 13 080 ядерних боєголовок. Найбільше у Росії — понад шість тисяч. З них 1458 розгорнутих, 1760 списаних, решта — у запасі.

Загалом "ядерний клуб" має такий вигляд:

Ядерна зброя контролюється трьома основними договорами: 1) про нерозповсюдження ядерної зброї 1970 року, 2) про обмеження стратегічних озброєнь 1972 року та 3) про скорочення стратегічних озброєнь 1991 року. За умовами останнього договору, який 2021 року подовжили ще на пʼять років, кожна країна може мати не більше 1550 стратегічних розгорнутих боєголовок. На кожному розгорнутому важкому бомбардувальнику може бути не більше однієї боєголовки.

Щодо можливості використання Росією ядерної зброї проти України чи НАТО, Альянс слідкує за готовністю ядерних сил Росії та поки не бачить високого рівня підготовки. Так само США стежать за передачею Білорусі ракет "Іскандер", які можуть нести ядерні боєголовки. 

Яка існує ядерна зброя

Ядерна зброя — це вибухові пристрої, руйнівна сила яких отримується від ядерного синтезу, ядерного поділу або від їхнього поєднання. Таку зброю називають різними термінами — атомні бомби, ядерні бомби, ядерні боєголовки.

Усю ядерну зброю можна поділити на дві категорії. Це зброя, заснована на поділі важких ядер плутонію або урану-235, та термоядерна зброя (водневі бомби) зі збільшеною потужністю вибуху та руйнувань, які він спричиняє. Ядерна зброя створює величезну вибухову силу, яка вимірюється в кілотоннах (1000 тонн тротилу) і мегатоннах (1 000 000 тонн тротилу), а також викиди тепла та радіації. 

Різняться й способи доправлення ядерної зброї. Це ті самі "стратегічні" та "тактичні" озброєння, які часто згадуються у медіа в контексті нинішньої війни. Тактична зброя — це ядерні боєголовки на "звичайних" носіях: тактичних ракетах, артилерійських снарядах, мінах, торпедах. Ядерних РСЗВ (реактивних систем залпового вогню) поки не існує. Тактичні снаряди призначені для знищення бойового складу і зброї противника на фронті та у найближчому тилу, а також у космосі, повітрі та на морі.

Мета стратегічної ядерної зброї — знищення інфраструктури, "центрів ухвалення рішення" у глибокому тилу противника. Така зброя доправляється на крилатих та балістичних ракетах, а також на літаках. Єдині випадки використання літаків для доправлення атомних бомб (включно із випробуваннями) — американське бомбардування Хіросіми та Нагасакі.

Ядерна зброя України

Україна, Казахстан та Білорусь, на території яких розміщувалася частина радянського ядерного арсеналу, передали всі ядерні боєприпаси РФ упродовж 1992-96 років. Частину з них Росія знищила.

Приєднавшись до договору про нерозповсюдження ядерної зброї у листопаді 1996 року, Україна заявила про намір повністю позбутися ядерних боєприпасів, що лишилися у спадок від Радянського Союзу. 

В обмін на арсенал 5 грудня 1994 року уклали так званий Будапештський меморандум. РФ, Велика Британія та США мали поважати незалежність, суверенітет та наявні кордони України, утримуватися від будь-яких проявів агресії щодо України, зокрема й від економічного тиску. Офіційно Україна перестала бути ядерною державою 2 червня 1996 року.

2014 року Росія, окупувавши Крим та частину Луганської і Донецької областей, порушила Будапештський меморандум та стимулювала дискусії про повернення Україні ядерного статусу. Зокрема, його пропонували повернути депутати, а із загрозою повномасштабного вторгнення питання знову стало актуальним наприкінці 2021-го та на початку 2022 року.

19 лютого президент Володимир Зеленський, виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції, заявив, що Україна ініціює консультації країн-підписантів Будапештського меморандуму. Зеленський нагадав, що за відмову від ядерної зброї Україна отримала за Будапештським меморандумом гарантії безпеки. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтервʼю CBS News, опублікованому 20 лютого, зазначив, що вважає помилкою відмову України від ядерної зброї в обмін на гарантії Будапештського меморандуму.

Російський диктатор Володимир Путін згодом використав слова Зеленського як привід для війни. Апелюючи до промови Зеленського на Мюнхенській конференції, він стверджував, що в Україні нібито почали обговорювати питання розробки ядерної зброї. За день до повномасштабної війни, 23 лютого, секретар РНБО Олексій Данілов спростував твердження про розробку ядерної зброї Україною.

Казати, що в України була ядерна зброя і її забрали — маніпулятивне твердження, вважає Євген Малий, кандидат фізико-математичних наук, співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України.

"Україна не була правонаступницею СРСР з міжнародних домовленостей і виходить, що не Україна володіла ядерною зброєю, а на території України зберігався ядерний потенціал Радянського Союзу", — пояснює він.

За словами Сергія Рябченка, доктора фізико-математичних наук, професора, члена НАН України, який у 1990-х був головою Державного комітету України з питань науки і технологій, на президента Кравчука дуже тиснули.

"Мовляв, міжнародна спільнота домовилася, що головні обов’язки СРСР переходять на Росію. А от інші країни нехай також підпишуть, бо це вже незалежні держави і ніяк не ядерні. Тому стали "викручувати руки" Україні з погрозою економічних санкцій, блокади і всього іншого", — пригадує Рябченко.

З Будапештським меморандумом, за його словами, склалося так, що Україну схилили до чітких обов’язків, прописаних у договорі, а натомість країни-підписанти меморандуму обійшлися лише заявою і неконкретними гарантіями.

Євген Малий стверджує, що в України не було ресурсів на утримання радянської ядерної зброї — фахівці залишалися, але їх було мало, а грошей на утримання ракет не вистачало. Також в Україні не було заводів зі збагачення радіоактивних матеріалів.

Чи може Україна відновити ядерну зброю

Євген Малий та Сергій Рябченко погоджуються, що теоретична можливість розробити свою ядерну зброю в України була до 2011 року, коли тодішній президент Віктор Янукович передав США 80 кг збагаченого урану. Їх би вистачило, щоб створити декілька найпростіших ядерних бомб, вважає Сергій Рябченко.

"Після того можливості для українців щось швиденько "склепати на колінці" не стало. А тепер відновити збагачений уран — це великі гроші. Наприклад, збагачення до рівня використання в ядерних електростанціях — це 2%, а для бомби треба 90% з гаком", — пояснює науковець.

Мова про мільярди доларів, багато років роботи і тисячі людей, окрім фахівців.

Інше питання — це технології. За словами Рябченка, Україна має родовище урану та заводи зі збагачення уранової руди. Але основний ізотоп урану, який називається Уран-238, для ядерної бомби не годиться. Україна має інструмент для розділення ізотопів — центрифугу Ціппе, але процес доведення необхідного ізотопу Уран-235 від 2% до 90% потребує значних коштів. "Це створення нового напряму промисловості, якого в Україні немає", — пояснює Рябченко.

Крім створення ізотопів, Україна має навчити фахівців та створити засоби доправлення зброї — шахти, ракети. Рябченко розповідає, що в Україні було багато пускових шахт, але за станом деякі з них вже не здатні зберігати ракети, в одній взагалі зробили музей. 

А от ракетні технології в Україні існують — наприклад, на базі заводу Південмаш, який за радянських часів випускав декілька десятків видів ракет. "Але це треба створювати систему виготовлення, розміщення, вибору цілей, керування комп’ютерами, які ту ціль перетворюватимуть на ціль ракети. Тож це все дуже непроста річ", — пояснює Рябченко.

"Реально сьогодні, на мій погляд, в Україні немає економіко-організаційної можливості, щоб створити мінімально потужну ядерну зброю, яка би примусила потенційних ворогів з нею рахуватися", – зазначає науковець.

Повернення до ядерного статусу Україні стратегічно не є вигідним, бо так ми втрачаємо підтримку союзників, вважає Андрій Загороднюк, 15-й міністр оборони України, член наглядової ради Укроборонпрому. 

"Та і це нереально, бо в нас немає ресурсів і компетенцій розробляти (ядерну зброю. – Ред.). Ми робили снаряди і носії, а боєголовки і компетенції давно втрачені", – пояснив Загороднюк у коментарі LIGA.net. 

Натомість Україна й без того має що розробляти — тактичну авіацію, протиповітряну оборону, але точно не ядерну зброю, запевнив Загороднюк. 

До того ж зараз Україна не має допустити ще однієї ядерної катастрофи, але іншого роду – на найбільшій у Європі атомній електростанції в тимчасово окупованому Енергодарі. Тож питання про створення атомної зброї до завершення повномасштабної війни не видається актуальним.

Лев Шевченко
Лев Шевченко
кореспондент LIGA.Tech
Ольга Ліцкевич
Ольга Ліцкевич
кореспондентка LIGA.Tech
Катерина Амеліна
Катерина Амеліна
редакторка новин та журналістка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини