RU

Санкції | Космічні фантазії. Чому Росія вже не здатна на сучасні дослідження в космосі

Космічні фантазії. Чому Росія вже не здатна на сучасні дослідження в космосі - Фото
Російський космонавт Олександр Скворцов на Байконурі. Фото - EPA
27.04.2022, 15:01

Після початку повномасштабної війни Захід ввів проти Росії санкції, які серед іншого стосуються її космічної галузі. Як вони впливають на російські дослідження у космосі, чи шкодять іншим країнам, та чи врятує Росію Китай — LIGA.net поговорила зі співзасновником та керівником українського космічного стартапу Lunar Research Service (LRS) Дмитром Хмарою. 

На плечах велетня 

Імідж Росії в космічній галузі досі тримався на здобутках Радянського Союзу. Вони справді були видатними: перший штучний супутник Землі, перша людина в космосі, потужна програма дослідження Венери, безпілотні польоти на Місяць — це лише кілька яскравих прикладів. 

Але після розпаду Союзу упродовж трьох десятиліть Росія не зробила майже нічого такого, що могло б порівнятися із сучасними дослідницькими місіями США, Європи, Японії. Ні роверів, що роками їздять поверхнею Червоної планети, як у НАСА, ні посадки на поверхню кометного ядра, як у європейської місії "Розетта", ні забору зразків породи з поверхні астероїда для доставки на Землю, як у японської "Хаябуса-2".

Хоча сміливі спроби були. Наприклад, безпрецедентна за своїми задачами місія "Фобос-Ґрунт", яка передбачала доставку на Землю зразків породи зі супутника Марса — Фобоса. Але від самого старту вона пішла зовсім не за планом і обернулася повним провалом. Були й амбітні міжнародні проєкти за участі Росії, про які ми згадаємо. 

Перші санкції

В 2014 році, після того, як Росія анексувала Крим та окупувала частини Донецької і Луганської областей, Захід ввів перші санкції проти російської космічної галузі. Втім, обійти їх виявилося не дуже складно. 

"Ми чули про таке поняття, як імпортозаміщення, а вони ввели такий термін як імпортонезалежність, — розповідає Дмитро Хмара. — Під ним мається на увазі, що Росія купувала в Тайваню, Південної Кореї, Китаю та Сінгапуру ті компоненти для космічної галузі, які раніше їй постачали Європа та США". 

Тому санкції були хоч і незручними, але кардинально не вплинули на російські проєкти в космосі. Наприклад, хоч і не без складнощів, Росія змогла побудувати космічний апарат "Луна-25", який збирається запустити на Місяць вже цього року. 

Але нові санкції Росії буде обійти значно складніше, якщо взагалі можливо. Серед найпомітніших її провалів, які вже сталися — місія "Екзомарс", в якій вона брала участь разом із Європейським космічним агентством (ЄКА). 

Пошуки життя на Марсі

Її задача —  дослідження Марсу і в першу чергу — пошуки життя, яке могло бути на цій планеті колись, або навіть є сьогодні. Ось лише одне з численних питань, на які ця програма намагається відповісти: звідки в атмосфері Червоної планети береться метан? Це важливо, адже з одного боку метан може бути продуктом геологічних процесів у надрах планети. Але з іншого — на Землі є бактерії, здатні утворювати цей газ. Може, подібні є й на Марсі? 

Проєкт складається із двох окремих місій. В 2016 році, (після захоплення Росією Криму і частини сходу України) до Червоної планети вирушили орбітальний апарат Trace Gas Orbiter (TGO) та посадковий модуль Schiaparelli. Запуск відбувся з космодрому Байконур за допомогою російської ракети-носія "Протон-М". 

Друга місія в рамках програми "Екзомарс" мала стартувати цього року. Знову з Байконуру і знову за допомогою російської ракети-носія. Цього разу досліджувати Червону планету мали відрядити марсохід "Розалінд Франклін" та посадкову платформу "Казачок". Марсохід зробили в Європі, а посадкову платформу — в Росії, хоча деякі з наукових інструментів на ній — також європейські. Всі разом ці інструменти дозволяють збирати найрізноманітнішу наукову інформацію про Марс, яка стосується його атмосфери, внутрішньої будови планети, магнітного поля тощо. 

Запуск планувався на кінець жовтня — початок листопада цього року, коли відкривалося так зване вікно запуску космічних апаратів до Марсу. Але вже 28-го лютого, на п'ятий день після вторгнення Росії до України європейська сторона проєкту заявила, що запуск цього року "дуже малоймовірний", а пізніше офіційно призупинила співпрацю з "Роскосмосом" через санкції ЄС. 

Наступне вікно запуску відкривається аж у кінці 2024 року, а до того запуск буде просто неможливий. Тепер кожен із двох учасників проєкту має на руках окремі елементи пазлу, але не цілу картинку. Аби не кидати справу на півдорозі, відсутні частини якось треба замінити. 

Росія теоретично могла б за допомогою своєї ракети спробувати відправити "Казачок" на Марс. Але навіть якщо посадка буде вдалою (а це зовсім не проста задача), то наукова цінність місії буде під сумнівом. Адже головний її учасник — європейський ровер "Розалінд Франклін". Тому в "Роскосмосі" почали говорити про те, що можуть знайти заміну європейським партнерам — наприклад Китай, або навіть країни Перської затоки.  

Залишається питання, чи зможе Європейське космічне агентство здійснити цю місію без Росії? Дмитро Хмара впевнений, що може. Адже ЄКА має великий досвід міжпланетних космічних місій, які вони здійснювали самостійно чи в співпраці з НАСА. 

Втім, заради справедливості слід зазначити, що досі для Європи місії, пов'язані з посадкою на поверхню Червоної планети, були невдалими. Тому успішно доставити на Марс "Розалінд Франклін" — це особлива відповідальність для Європи.

"Пекельна" планета з літерою "Д"

"Венера-Д" — не менш амбітна дослідницька місія, де Росія претендує якщо не на сольний виступ, то вже точно на головну роль. Її задача — багатопланове дослідження "пекельної" планети Венери. Останнім часом інтерес до місії підігріла знахідка в її атмосфері фосфіну — сполуки, наявність якої може свідчити про діяльність живих організмів на зразок бактерій. 

Радянський Союз свого часу здійснив цілу низку успішних місій до Венери. Його апарати неодноразово сідали на її поверхню, щоб пропрацювати там максимум дві години. Воно й не дивно, коли атмосферний тиск в 90 разів більший, ніж на Землі, а температура — понад 450°C — достатньо, щоб розплавити свинець. Останні радянські місії до Венери відбулися в середині 1980-х років. 

Росія повернулася до ідеї дослідження "пекельної" планети на початку цього століття. Так з'явився проєкт "Венера-Д".  Згідно із задумом, міжпланетний апарат повинен доставити на поверхню планети посадковий модуль, який зможе працювати приблизно упродовж трьох годин, а за іншими даними — аж добу. Звідси й "Д", яка у назві місії означає "долгоживущая". Крім того, до складу місії входить орбітальний дослідницький апарат. Старт запланований попередньо на 2029 рік.

У 2014 році США відгукнулися на заклик Росії долучитися до "Венери-Д". Розглядалися кілька варіантів американської участі, серед яких Long Lived In-situ Solar System Explorer (LLISSE). Це окремий блок наукових інструментів, виготовлених із жаротривких матеріалів та спеціальної електроніки, здатної працювати за надвисоких температур. В умовах Венери він міг би вести спостереження упродовж аж 90 діб. Це б точно виправдало літеру "Д" у назві місії. 

Однак після того, як США ввели санкцій проти Росії через її напад на Україну, очільник "Роскосмосу" Дмитро Рогозін заявив, що "вважає недоречним" участь США в проєкті. Але постає питання, чи відбудеться цей проєкт взагалі? 

"Попри те, що той чи інший космічний апарат будується в Росії, але всю складну електроніку для нього раніше постачали європейські та американські партнери, оскільки Росія їх не виробляла, — пояснює Дмитро Хмара. — Тепер це зникло. Ні мікроконтролери, ні спеціальна оптика, ні високотехнологічні матеріали зараз Росії не доступні, і вони не знають, чим це замінити".

Це стосується не лише місії до Венери, але й багатьох інших. Тому "Венера-Д" щонайменше буде перенесена, як це дуже часто буває з великими космічними місіями навіть у успішніших США та ЄС. Але ще ймовірніше, що впродовж найближчих десятиліть у Росії просто не буде ресурсів, а може й політичної волі, щоб займатися польотами до Венери. 

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: тільки важливе

Претензії на Місяць 

Чого не можна сказати про польоти до Місяця. Вже цього року Росія планує запустити згадану місію "Луна-25" на південний полюс супутника Землі. Це унікальний регіон вже хоча б тому, що тут у кратерах є водяний лід — джерело кисню та пального, таких необхідних для майбутніх колонізаторів Місяця. 

"Росіяни прямо кажуть, що якщо їхній апарат там сяде, то це буде їхня територія і там вони розвиватимуть свою присутність. Жодна з інших країн досі подібних заяв не робила", — розповідає Дмитро Хмара. 

Після цього Росія планує ще дві місії для дослідження супутника Землі — "Луна-26" і "Луна-27". Так само, як в "Луні-25", в них задіяне Європейське космічне агентство. Але нещодавно ЄКА заявило, що припиняє співпрацю. Це навряд чи може завадити цьогорічному запуску "Луни-25", але дуже ускладнює для Росії наступні дві місії. 

Китай допоможе? 

Загалом, перспективи досліджень у космосі виглядають для Росії не надто оптимістично. В багатьох випадках взагалі складно уявити, як вона може впоратися без комплектовання з Європи, США та Японії. Навіть якщо вони виготовлені в інших країнах, права на них належать США або Європі, отже, на них теж розповсюджуються санкції. 

Тому Росія публічно "лякає" захід співпрацею з Китаєм. На перший погляд, може здатися, що Китай у такій співпраці зацікавлений, адже це добре узгоджується з його антизахідною позицією.  

Але річ у тім, що Росія майже нічого не може запропонувати Китаю в космічній галузі.

"Росія багато говорить: "а давайте ми щось зробимо із Китаєм, навіщо нам ці ворожі країни?" Але коли я дивлюся на фото китайської станції, або їхні запуски тайконавтів, я не дуже розумію, чим саме Росія може допомогти Китаю, — каже Дмитро Хмара. — Крім заяв, ніякої співпраці щодо космічної станції з Китаєм немає. Китай будує її сам і Росія йому ні до чого".

Росія, звісно, намагатиметься налагодити космічну співпрацю з Китаєм. Можливо, в неї навіть щось вийде в цьому напрямку, але вона точно буде молодшим партнером. Нічого подібного до James Webb Space Telescope, або інших сучасних космічних проєктів, де б Росія грала головну роль, впродовж найближчих десятиліть ми навряд чи побачимо.

Дмитро Сімонов для LIGA.net 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини