Зміст:
  1. Приготуватися Череповцю і Брянську
  2. Історія "зливу"
  3. Секретний вантаж
  4. Чи є загроза Україні

Німецьке видання Bild 24 жовтня повідомило про отримання у власне розпорядження запис розмов між екскерівником Роскосмосу Дмитром Рогозіним та гендиректором ракетно-космічного центру "Прогрес" (виробник ракет-носіїв сімейства "Союз") Дмитром Барановим щодо організації удару космічною ракетою по великому місту України. Її мали запустити з військового космодрому, що розташований у Плесецьку в Архангельській області РФ.

Погрози ядерним озброєнням вже не викликають подиву, а наслідки його застосування будуть непередбачуваними, насамперед для ініціаторів. Тому спроби завдати найбільшої шкоди іншими методами стають як ніколи привабливими – і технічно це могло бути реалізовано.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Про те, що завадило Росії реалізувати терористичний акт небаченого раніше обсягу, для Liga.Tech пояснив експерт з космічної діяльності, ексрадник голови Держкосмосу Андрій Колесник.

Приготуватися Череповцю і Брянську

Перша причина – непередбачуваність районів падіння відпрацьованих ступенів "космічної ракети". Щоб вразити з Плесецька Харків, Дніпро чи Запоріжжя, траєкторія польоту має проходити над Москвою та найближчими районами, зокрема резиденціями кремлівської верхівки, а також через Орел та Курськ.

У напрямку на Київ – потрібно буде приготуватися Череповцю, Твері та Брянську. У разі встановленої цілі у західній частині України – Смоленську та деяким великим білоруським містам.

По-друге, "вильнути" у бік по трасі польоту на 50-100 кілометрів для такої ракети неважко. По-третє, як наразі уявляється, терміни у шість-девʼять місяців, щоб організувати це, виявилися неприйнятними.

А якщо до цього додати потенційне втручання до багаторічних графіків робіт з виробництва ракет сімейства "Союз" для мирного космосу та до графіків військових запусків з Плесецька, стає зрозумілим, що "шкурка не варта вичинки".

Історія "зливу"

Чому ж змонтовані записи, які писалися не один день, вирішили злити через західний ресурс саме у цей час? Практично одночасно зійшлися два фактори. Одним з них виявився у підготовці на ці дні російськими військовими пуску таємного вантажу з космодрому Плесецьк. Іншим – втиснення у термін девʼяти місяців для організації удару космічною ракетою по одному з великих міст України, який був заявлений у записах від січня цього року.

Багатомільйонне охоплення таблоїда, вибраного для залякування, який розповсюджується зокрема на зрозумілій в Україні мові, мало б сприяти панічним настроям населення великих міст України через потенційні руйнівні потужності вибухового заряду від заявленої під один десяток тонн ваги небезпечної речовини. 

Секретний вантаж

Тож чи був готовий для запуску таємничий вантаж на космодромі Плесецьк, яким намагались шантажувати українців, і чи вже відбувся його запуск? 27 жовтня Міністерство оборони РФ поширило інформацію про пуск з космодрому Плесецьк ракети-носія середнього класу "Союз-2.1б" з космічними апаратами в інтересах відомства.



За декілька днів, 23 жовтня, згідно з встановленими міжнародними нормами, там оприлюднили відповідний NOTAM. Це попередження про закриття зон прольоту у конкретні дні та години. А ще раніше, майже за десять днів до цього пуску, місцеві органи влади Комі та Ямалу попередили мешканців окремих районів про небезпеку падіння відпрацьованих ступенів та частин ракети-носія, що планується до пуску.

Завдяки цій інформації зовнішніми спостерігачами прогнозуються траєкторія руху ракети-носія та іноді заздалегідь визначається (за аналогіями параметрів попередніх запусків) тип таємничого корисного вантажу. І хоча новому штучному супутнику Землі присвоєно черговий стандартний номер "Космос-2570", фахівці вже визначили його природу та призначення, а також назву і належність до вже існуючого супутникового угрупування.

Найімовірніше, це "Лотос-С1", який є вже сьомим за рахунком у новій серії, але доповнює наразі лише трьох в активній експлуатації "побратимів" супутникового угрупування радіотехнічної/електронної розвідки "Ліана".

Чи є загроза Україні

Чим небезпечна для України супутникова розвідувальна система "Ліана"? Вона прийшла на заміну тій, яка була ще започаткована за часів СРСР та містила супутники, що розроблялись та виготовлялись українськими підприємствами та запускались на розроблених та виготовлених в Україні ракетах-носіях.

У 1990-х РФ відмовилась у цьому питанні від послуг українських підприємств та локалізувала процес отримання кінцевого продукту. Від самого "народження" попередня система була заточена на морський театр дій для виявлення особливо небезпечних ударних сил флоту потенційного супротивника, хоча й тоді не нехтували виявленням цікавих наземних об’єктів.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Більш того, під час переходу на "цифру" вже сучасна система "Ліана" стала універсальною та була інтегрована з системою підготовки цілей для "Кинджалів", "Калібрів" та інших озброєнь. Структурно супутникова система "Ліана" має складатись із двох типів космічних апаратів – пасивної та активної електронної розвідки.

Активними є супутники, які обладнані радаром та приймачем відбитих специфічних променів. Їх мало бути у системі не менше двох, але через складнощі доступу до окремих імпортних компонентів був недавно виготовлений та виведений на орбіту лише один екземпляр.

До пасивних належать шукачі тих об’єктів, що випромінюють у визначених електромагнітних спектрах, і до них і належить супутник "Лотос-С1".

Перший супутник цієї серії був запущений 2014 року, але з наступними довелося зачекати через ембарго на космічну електроніку, введене за окупацію Криму. Попри це, ще два екземпляри побачили орбіту у 2017 та 2018 роках відповідно, хоча й не можна сказати, що вони були довговічними в експлуатації, як і перший.

Найвдалішими вважаються за складом електроніки останні чотири (як вони її отримали – питання інше), які вийшли у світ зовсім недавно: один у 2021 році, два у 2022 році. Макет останньої версії "Лотосу-С1" продемонстрували на російській виставці озброєння "Армія-2023". На фото звідти його видно на передньому плані, а за ним – макет поки що єдиного супутника системи "Ліана", що використовується для активної електронної розвідки.

Чому Росія вирішила не бити по Україні космічною ракетою – пояснення експерта
Фото: Wikimedia

Цікавою особливістю цього екземпляра "Лотосу-С1" є наявність кронштейна білого кольору у верхній частині конструкції. Це свідчить про те, що дійсно під час запуску на орбіту виводився не один космічний апарат, як і заявили у ворожому Міністерстві оборони.

Додатковим підтвердженням є його попередник, який побачив космос у грудні минулого року – від того з часом відокремився ще один малий супутник, який став експлуатуватись у парі з основним. Така "співпраця" у вигляді тандему значно покращує параметри електронної розвідки, яку має здійснювати система "Ліана". 

Які ж висновки? Скориставшись прихованою підготовкою до виведення на орбіту висотою у 900 км чергової пари розвідувальних супутників, ворог використав "плівки Рогозіна" для організації чергової ІПСО – цього разу з нібито ударом космічної ракети по Україні.Тоді як насправді українським військовим додали "головного болю" через необхідність враховувати додаткові шпигунські космічні засоби у супротивника.