У РФ за гроші Газпрому створили пропагандистську гру Atomic Heart. Чому Україна хоче заборонити її

Російська студія Mundfish 21 лютого 2023 року випустила гру Atomic Heart (AH). Це пригодницький бойовик, дія якого відбувається 1955 року в альтернативному СРСР. Гра романтизує радянську ідеологію та державний лад. І це не єдина її вада.

Задовго до релізу Atomic Heart в українському сегменті мережі почала набирати обертів кампанія за бойкот і заборону розповсюдження фантастичного шутеру на території нашої держави. Основних претензій було дві: гра містить пропаганду, а розробник отримував інвестиції від організацій, афільованих з РФ. Себто, кожна гривня, витрачена на AH, профінансує продовження російської агресії проти України.

Міністерство цифрової трансформації нещодавно підтримало цю ідею: чиновники надіслали запит у Valve, Microsoft та Sony з проханням заборонити продаж Atomic Heart в Україні та обмежити розповсюдження в інших країнах.

Проте серед профільних українських геймерів можна зустріти позицію, що гра не містить нічого крамольного і не заслуговує такої гострої реакції. Liga.Tech вирішила ретельно розібратись в аргументах кожної зі сторін.

Чи є в Atomic Heart пропаганда

Використання тоталітарної символіки та естетики не є ознакою того, що в грі присутня пропаганда ідеології, яка за ними стоїть. Однак тут надзвичайно важливим є контекст.

Хороший приклад – нещодавно перезапущена серія Wolfenstein. Події гри розгортаються в альтернативній історичній реальності, де нацистським вченим вдається створити "вундерваффе", диво-зброю, що дозволяє Третьому рейху перемогти у Другій світовій війні та окупувати більшу частину планети.

Протагоніст гри – боєць групи спротиву, що продовжує свою діяльність. Через весь сюжет Wolfenstein: New Order червоною лінією проходить думка, що нацисти – зло, а тому з ними треба боротись, попри явно нерівні сили. Це підкреслюється в окремих емоційних епізодах на кшталт першої місії після прологу чи епізоду в концтаборі.

Тобто ми маємо гру, яка переповнена символікою Третього рейху, однак нікому б і на думку не спало звинувачувати Wolfenstein в пропаганді нацизму. Уявімо ситуацію, що події Wolfenstein: New Order розгортаються у тому самому світі, однак героєм виступає агент Гестапо, якому доручили знайти зрадника, що саботує прогрес (яким його бачили ідеологи Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини). Водночас у грі згадуються тільки винаходи німецьких вчених і жодного натяку на злочини нацистів проти людяності? Найімовірніше, така гра нарвалась би на скандал та була б одразу заборонена в низці країн.

Описаний вище концепт використовується в Atomic Heart з єдиною поправкою, що головною наддержавою світу став СССР, а протагоніст – агент КДБ. Запорукою успіху червоної імперії став прорив у роботобудуванні. І це вкрай іронічно з урахуванням того, що в справжньому СССР кібернетика тривалий час таврувалась як "реакційна псевдонаука" та була під забороною до самої смерті Сталіна.

Гра вже в пролозі максимально намагається викручувати ностальгію у геймерів, які застали СССР чи всерйоз цікавились його історією. Потішити його прихильників має коротка згадка на радіо, що США переживає серйозну кризу і Москва спрямовує в рамках гуманітарної допомоги роботів.

Це нагадує фантастичні романи доби раннього СССР, де комунізм таки переміг і почалась загальна утопія. Однак там лубочність і наївність цілком очікувана: книги писались на замовлення партії, цензура їх ретельно вивчала і не пустила б до друку навіть натяк на критику ладу (хоч деякі автори все ж примудрялись її включати у вкрай завуальованому вигляді в більш пізні часи). У разі з Atomic Hearts складається враження, що розробники щиро захоплюються СССР і захотіли через гру його популяризувати серед геймерів.

Ще більш сумнівним використання естетики радянської доби робить той факт, що прапори СССР, монументи Леніну та іншу атрибутику дуже активно використовують окупаційні російська війська.

Atomic Heart – російська гра і її спонсорував уряд РФ?

Під час просування Atomic Heart її розробники зі студії Mundfish неодноразово наголошували, що вони є кіпрською, а не російською компанією. Однак два аспекти змушують сумніватись в щирості цих заяв.

По-перше, ще в 2019 році в інтерв'ю порталу DTF один із засновників студії Роберт Багратуні (справжнє ім'я Максим Зацепін) згадував, що Mundfish має три офіси: два в Москві й один в Санкт-Петербурзі. На тлі цього ще більш парадоксально виглядає згадка на офіційному сайті розробника інтернаціонального складу колективу, в якому працюють фахівці Ізраїлю, ОАЕ, Грузії, Польщі, Сербії, Австрії, Кіпру, Вірменії та навіть України, але не РФ. Хоча всі чотири засновники Mundfish є громадянами цієї країни.

Реєстрація бізнесу на Кіпрі в 2017 році – цілком поширена практика. Острівна країна відрізняється найбільш лояльним законодавством в питанні оподаткування в ЄС. Плюс це спрощує дистрибуцію гри на західних ринках. Водночас профільні російські медіа завжди позиціювали Atomic Heart як російську гру, а Mundfish – російського розробника. Велика презентація гри відбувалась не на Кіпрі, а в Москві в листопаді минулого року. В самий розпал російсько-української війни, що викликало питання стосовно етичності і в західних оглядачів, і в геймерських медіа.

По-друге, ще в перші тижні після початку повномасштабного вторгнення РФ більшість ігрових студій висловили підтримку Україні, засудили дії країни-агресора та зробили пожертви на користь різноманітних гуманітарних організацій, що допомагають українцям. Багато розробників, які мали офіси в РФ чи Білорусі, заявили, що закриють їх, а частину співробітників переведуть у свої філії в інших країнах.

У Mundfish тривалий час ніяк не коментували вторгнення російської армії та наступні події. Зрештою під навалою запитів журналістів та представників спільноти розробник опублікував максимально розпливчасту заяву про те, що вони не коментують політику і релігію та сконцентровані на випуску гри, попутно зробивши акцент на своєму статусі глобальної компанії.

Це досить очікувана заява від російської компанії, яка має намір і надалі продовжувати в цій країні та без проблем отримувати фінансування від афільованих з владою структур. Але ж Mundfish позиціює себе саме як компанія з Кіпру.

Одним зі спонсорів розробки Atomic Heart стала інвестиційна компанія GEM Capital, яка активно працює з ігровими студіями з пострадянського простору. Вони вкладались в Owlcat Games (дилогія Pathfinder), Weappy (дилогія This is the Police), Deus Craft (Grand Hotel Mania) і Unfrozen (Iratus: Lord of the Dead).

Її засновником та обличчям є російський бізнесмен Анатолій Палій. Певний час він працював в Газпромі, мав власну невелику нафтову компанію First Oil та мав серед ділових партнерів члена ради директорів компанії "Русал" Олега Дерипаски. Для проведення своїх угод Палій користувався послугами банку ВТБ, який контролюється владою РФ, за що потрапив під санкції після анексії Криму, а після повномасштабного вторгнення – відключений від системи SWIFT. Тобто, можна говорити, що влада РФ прекрасно знає і дозволяє бізнес-діяльність GEM Capital.

В інтерв'ю російським виданням голова Gem Capital наголошував, що його компанія брала активну участь в розробці стратегії, залученні коштів, оптимізації процесів та ухваленні операційних рішень. Тобто не йдеться про чергового інвестора.

Ще один очевидний зв'язок з владою РФ – скандал довкола збору і передання особистої інформації користувачів, які AH мала на офіційному сайті, силовим структурам країни-агресора. Самі розробники припинили продаж на сайті й досить невпевнено виправдовувалися тим, що ліцензійна угода є застарілою.