"Армії роботів – майбутнє війни". Як машини замінюють людину на полі бою та в тилу
Роботів називають армією майбутнього, проте вже зараз вони мають усі можливості, щоб відстежувати супротивника, вбивати чи навпаки рятувати тих, хто постраждав на полі бою.
Liga.Tech розповідає, які роботи вже зараз воюють в Україні, у чому їхня перевага перед живими солдатами та чи варто нам побоюватися автономних машин-вбивць.
"Армії роботів – майбутнє війни"
"Жодна сучасна війна зараз не обходиться без роботів, а у війнах майбутнього практично вся техніка буде безпілотною. Безпілотні танки, літаки, вертольоти, бойові машини вже існують і незабаром стоятимуть на озброєнні сучасних армій", – коментує Liga.Tech засновник стартапу Deus Robots Павло Пікулін.
За його словами, цей напрям зараз активно розвивається у світі, і в майбутньому на нас чекають армії роботів. Це зумовлено кількома причинами:
- Утримання та логістика роботів істотно дешевші за утримання людини.
- Роботів можна спрямовувати на ризикованіші завдання і не так боятися оточень – техніка може самознищуватися.
- Роботи швидше вирішують і, на відміну від людини, не схильні до стресу.
Сучасні технології дозволяють роботизувати всю техніку, яка використовується у бойових діях. Коли це буде втілено у всіх сучасних арміях – питання часу та ресурсів.
Роботи-вбивці
Чи означає це, що найближчим часом ми побачимо роботів із фантастичних фільмів, здатних діяти без прямого контролю людини? Роботи-вбивці або смертоносні автономні роботизовані системи (САС) – це реальність. Але подібні розробки не афішують, а їхнє використання обмежується положеннями міжнародного права.
Перший офіційно зафіксований випадок, коли бойовий робот убив людину без втручання оператора, стався у Лівії 2020 року. Проте прототипи й чинні зразки автономних бойових роботів, давно використовуються в арміях багатьох держав світу.
Підписуйтесь на LIGA.Tech у Telegram: тільки важливе
Серед експертів зараз точаться дискусії про те, які технології потрапляють під це визначення і чи дійсно така зброя небезпечніша за людину.
Рональд Аркін з Технологічного інституту Джорджії вважає, що автономні системи озброєння можуть "стримати нелюдяність людей стосовно один одного", оскільки робот не буде настільки залежним від імпульсів. На його дії не впливатимуть напади гніву, садизму чи жорстокості. Запрограмовані етичні обмеження в автономних безпілотниках зменшили б кількість жертв серед мирних жителів, припускає експерт.
Водночас безпілотники, які впливають на солдатів за допомогою високої температури, і звукова зброя, що впливає на слух та рівновагу ворога, на думку Аркіна, мають бути заборонені на рівні міжнародного права.
Роботи-біоміметики
Автономність дій – далеко не єдина опція, яку роботи можуть запозичити у живої природи. Роботи-біоміметики сконструйовані таким чином, що запозичують свою структуру та почуття у людей та тварин. У поєднанні з невразливістю це також може бути перевагою на війні.
ВПС США планують, що вже найближчим часом їм допомагатимуть маленькі механічні комахи, які оснащені відеокамерами. Наприклад, ці роботи могли б непомітно проникнути в середину будівлі, захопленої терористами.
Приклад подібної розробки – роботи-краби, які практично непомітні людському оку та здатні проникати у найнедоступніші місця.
А роботи-медузи можуть бути використані розвідкою для ведення підводного спостереження.
Помічники у тилу
У воєнний час допомога роботів потрібна не лише на фронті, а й у тилу. Це можуть бути роботи для перевезення вантажів, гасіння пожеж або розмінування.
Як повідомив заступник начальника департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький, найближчим часом в Україну прибуде 10 роботів-саперів TALON. Ще 12 таких роботів уже працювали в Україні до 24 лютого. Вони вміють як визначати місце "подарунків", так і знешкоджувати їх.
На думку Павла Пікуліна, цієї кількості замало. "Україна – зараз найзамінованіше місце на планеті. За різними оцінками для розмінування потрібно до 10 років", – нагадує робототехнік.
Щоб закрити потреби країни та забезпечити безпеку понад 2500 інженерів-саперів, матеріальних цінностей, довкілля та критичної інфраструктури, Україні потрібно понад 500 таких роботів. "Deus Robots також зараз досліджує технології створення роботів для розмінування, щоб зрозуміти, яка з них буде найефективнішою для українських реалій", – каже Пікулін.
Бойові роботи в Україні
Однією з перших українських роботизованих розробок, яка використовувалася у війні з РФ, називають автоматичну турель "Шабля". Це вогневий комплекс, що дозволяє вести бій на відстані за допомогою пульта дистанційного керування. Вона працює так само, як і людина. Але водночас дає змогу зберегти життя українським солдатам. Вперше "Шабля" була зібрана за допомогою волонтерів ще 2016 року і відтоді пережила кілька трансформацій.
Ще одна українська розробка – спостережно-вогневий комплекс "Мисливець", який може виконувати не лише бойові завдання, а й допомагати в евакуації поранених з поля бою та транспортуванні бойового приладдя.
Про серійне виробництво бойових роботів заявляла і держава. У 2021 році Укроборонпром анонсував безекіпажні наземні компактні машини, які будуть призначені для виконання логістичних, розвідувальних та бойових завдань.
Поки що власних розробок недостатньо для ведення війни на високотехнологічному рівні. "У нас насамперед розвивається напрям безпілотних літальних апаратів. Військові чудово розуміють, навіщо вони потрібні, і потрібні у великих кількостях", – розповідає Павло Пікулін.
Розробка невеликих дронів не вимагає великих капіталомістких інвестицій на перших етапах, тому в Україні є ціла низка компаній, що розробляють БПЛА.
"З великими дронами, а також наземними роботами все складніше", – каже Пікулін. Як пояснює автор Deus Robots, вони вимагають серйозних інвестицій у розробку навіть на етапі прототипу. І відсутність фінансування – основний фактор стримування для появи таких проєктів.
На думку роботехніка, щоб цей напрям активно розвивався в Україні, необхідно створювати грантові програми для Military Tech стартапів, а також регулярно організовувати тендери на розробку нових технологій – профінансувати розробку прототипів декільком українським компаніям, а після випробувань укласти контракти з переможцями.