Огляд | Дрони та навʼязлива реклама. Як антиутопія "Особлива думка" Спілберга передбачила майбутнє

Хороша фантастика нагадує вино: через деякий час сай-фай може почати грати зовсім іншими фарбами, якщо прогнози його авторів стосовно майбутнього повністю або частково збуваються. Так було зі стрічкою "Руйнівник" Сільвестра Сталлоне: типовий для 1990-х фантастичний бойовик зміг досить точно передбачити появу окремих технологій та навіть суспільних тенденцій.

З нагоди чергової річниці виходу в український прокат стрічки "Особлива думка" режисера Стівена Спілберга Liga.Tech розібрала фантастичний трилер 2002 року на предмет технологічних прогнозів. 

Антиутопічне першоджерело 

Фільм заснований на оповіданні американського письменника-фантаста Філіпа К. Діка "Minority Report", що було опубліковане в 1956 році. Назва буквально перекладається як "звіт меншості" – термін, що часто вживається в юриспруденції для позначення звіту частини комітету чи іншого колегіального органу, які не погоджуються з висновками більшості своїх колег. У нас більше поширений варіант "особлива (чи окрема) думка", який і був використаний локалізаторами. 

Сюжет оповідання вибудовується довкола майбутнього, в якому за допомогою мутантів-ясновидців правоохоронці запобігають злочинам ще до їх скоєння. Протагоністом виступає творець та керівник відділу запобігання злочинам Джон Андертон, який отримує передбачення про те, що протягом тижня він вб’є людину. Вирішивши, що він став жертвою змови, головний герой починає власне розслідування.

У своєму оповіданні Дік підіймав тему авторитаризму та свободи волі, маніпуляцій з реальністю, паралельних часових ліній, а також зв’язок між передбаченнями та психічними розладами. 

Вперше про екранізацію "Особливої думки" заговорили ще на початку 1990-х. На тлі гучного успіху стрічки "Згадати все" (теж екранізації твору Філіпа Діка) фільм спочатку задумувався як його сиквел, а до зйомок знову хотіли долучити Арнольда Шварценеггера. Проте після збанкрутування кінокомпанії Carolco Pictures ідею забракували.

"Особлива думка" стала окремим фільмом, зйомки якого постійно відкладались через зайнятість основних виконавців. Зрештою стрічка вийшла в прокат у 2002 році, а актуальність її сюжету значно зросла. Після сумнозвісних подій 11 вересня в США піднялась дискусія стосовно того, чи варто давати спецслужбам і правоохоронцям більше інструментів для нагляду і контролю, аби запобігати терактам. 

Технології, що стали реальністю

Як розповів Спілберг в інтерв’ю виданню Wired, після "Іншопланетянина" (E.T. 1982 року) він почав консультуватись з науковцями під час роботи над наступними фантастичними стрічками. Працюючи над "Особливою думкою", постановник провів триденний мозковий штурм з футурологами галузей медицини, технологій, навколишнього середовища і транспорту, щоб сформувати картину 2054 року, коли відбуваються події за сюжетом фільму. Це дало свої плоди.

Так, "Особлива думка" передбачила появу таргетованого та персоналізованого маркетингу. Електронні рекламні щити звертаються до перехожих на ім’я та підбирають їм відповідні рекламні оголошення після сканування. Сьогодні бігборди та банери ще не навчилися дізнаватись імена людей, проте кожен вихід в мережу супроводжується пропозиціями купити той чи інший товар на основі попередніх пошуків користувача. 

З тим, що сканування сітківки стане повсюдним явищем, автори стрічки дійсно прогадали. Натомість зараз набирає популярність технологія оплати через сканування обличчя. В деяких мегаполісах навіть розглядають варіант використання цього методу, щоб спростити доступ до метро. До речі, з безконтактною оплатою за поїздку в транспорті стрічка "Особлива думка" теж вгадала. 

Головний герой також користується мультитач-інтерфейсом. Перші спроби зробити щось подібне почались вже за декілька років після прем’єри ОД. Представники корпорації Microsoft під час презентації Microsoft Surface прямо казали, що їхня розробка буде схожа на те, що глядачі могли бачити у блокбастері Спілберга. Ну а після появи сенсорного контролера Kinect для XBOX 360 програмісти почали робити спроби зробити інтерфейси в дусі фільму Спілберга. 

У 2002 році ідея керування будинком через голос видавалась футуристичною мрією. Проте на сьогодні вже мало кого може здивувати наявність вдома віртуальних асистентів на кшталт Alexa чи Siri, з якими можна потеревенити. Втім, варто зазначити, що появу цієї технології фантасти очікували досить давно. 

Ще однією буденністю стали дрони на службі силовиків. Як і у фільмі, зараз вони використовуються для розвідки та проникнення у важкодоступні місця. Вони не повністю контролюються людиною-оператором і послуговуються штучним інтелектом для виконання завдань. У реальному світі поєднання дронів з ШІ почалось відносно нещодавно. Також в "Особливій думці" вони схожі на павуків, хоча надання роботам антропо- чи зооморфної форми загалом було поширено в фантастиці тих часів. У тій же "Матриці" роботи-вартові нагадували спрутів. 

Згідно з фільмом, люди у 2054 році продовжать читати газети. Щоправда, останні матимуть спеціальний електронний папір – тексти та ілюстрації в них не є статичними. Тут запрошені Спілбергом футурологи дещо прогадали: газети й журнали перейшли в мережу, де їх читають з гаджетів. Щоправда, ідея створити електронну імітацію друкованого тексту була успішно доведена до масового впровадження. З тією різницею, що Е-Ink (електронні чорнила) в основному використовуються для електронних книг. 

Технології "в процесі"

Також у фільмі згадуються автономні автомобілі та джетпаки, однак ці технології взагалі є досить поширеними у фантастиці. Так, вперше реактивний ранець глядачі могли бачити ще в стрічці "007: Кульова блискавка" 1965 року випуску. Вже зараз прототипи ранців тестуються військовими та навіть влаштовуються перегони, проте про масове впровадження цієї технології мова поки що не йде. Вона все ще має чимало ризиків та короткий радіус застосування, що ставить питання про її практичне застосування. 

Що ж стосується автономних автомобілів, то над ними активно працюють провідні техногіганти. Той же Ілон Маск неоднократно анонсував їх появу на дорогах, проте терміни постійно зсуваються. 

Стрічка Спілберга надихнула корпорацію IBM на створення програми запобігання злочинам, яка отримала назву Criminal Reduction Utilising Statistical History. На основі даних про попередні злочини та звіти правоохоронців можна прогнозувати потенційні "гарячі точки", де можуть відбутись злочини. Система використовувалась в місті Мемфіс, штат Теннессі, й досить успішно: після її запуску кількість тяжких злочинів скоротилась на 31%.

Валерій Ковтун

оглядач LIGA.Tech: ігри, кіно, бізнес