RU

Огляд | Новий подих освіти. Як ментори з великого бізнесу допомагають студентам зрозуміти IT

Новий подих освіти. Як ментори з великого бізнесу допомагають студентам зрозуміти IT - Фото
Фото: Львівський IT Кластер
24.07.2023, 10:00

Студенти-айтівці створюють власні стартапи та проєкти – і у цьому їм допомагають досвічені фахівці з українських компаній

Ментори з українських IT-компаній допомагають студентам навчатися проєктного мислення та створювати власні стартапи – зі штучного інтелекту або для поліпшення комфорту життя. 

Liga.Tech розповідає, як влаштована співпраця студентів з менторами, що вони розроблюють та які компанії беруть у цьому участь. 

Навіщо айтівцям йти в ментори 

Кілька років тому Львівський IT Кластер запустив програму підтримки менторів. Завдяки цьому студенти вишів, якими опікується обʼєднання, можуть отримати поради та підтримку від айтівців-практиків.

Володимир Поворозник – студент магістерської програми НУ "Львівська Політехніка" за  спеціальністю "Робототехніка". Коли менторська програма від IT-Кластера розпочала своє існування, він був першокурсником.

"Ми з моїми одногрупниками є першопрохідцями в цій області. Власне, обрав я цей напрям, тому що шукав якогось нового подиху в українській освіті", – розповідає Володимир.

Однією з основних переваг навчальної програми студент називає залучення практикуючих експертів у своїх областях до освітнього процесу. Штатні викладачі мають не лише успішну наукову кар'єру в університеті, а й "бойовий" комерційний досвід роботи в міжнародних компаніях. 

"Заняття таких викладачів як правило є найцікавішими для студентів", – каже він. Також активно заохочують студентів до проєктної, командної роботи, залучаючи менторів з українських та міжнародних компаній відповідно до спільних інтересів. 

Володимир долучився до цієї програми майже одразу. Понад пів року команда студентів працювала  над спільним проєктом, ментором став Андрій Бенч, на той час працівник RnD-відділу компанії SoftServe. 

Студенти працювали над автоматичною системою клімат-контролю в будинках для покращення характеристик сну. "Наш пристрій монтувався вдома та вимірював такі показники як температура, вологість повітря та що важливо і цікаво – це рівень СО2. Цей пристрій передавав ці параметри на телефон та записував в базу даних для майбутнього аналізу, також передбачалася інтеграція з іншими системами клімат-контролю, кондиціонування, вентиляції", – розповідають студенти.

Молодь побувала на екскурсії в офісі SoftServe, вони познайомилися з багатьма досвіченими фахівцями, навчилися проєктно думати та реалізовувати свої ідеї. У результаті вони презентували прототип свого проєкту в головному офісі SoftServe, що Володимир згадує як крутий досвід.

"ІТ-освіта стрімко розвивається в Україні, великою мірою на ентузіазмі та авантюризмі людей, що працюють в цій сфері та не бояться ділитися своїми знаннями й досвідом з підростаючим поколінням", – вважає студент.

На його думку, компаніям варто заохочувати своїх працівників долучатися до подібних програм як менторів. "Я певною мірою також долучився вже до такої ініціативи, ось вже два роки проводжу заняття з робототехніки на Arduino для школярів 8-11 класів на базі Малої Академії наук", – каже хлопець.

Як студентка розробила систему розпізнавання облич на третьому курсі

Софія Міхняк – випускниця НУ "Львівська Політехніка", спеціальність "Системи штучного інтелекту". На третьому курсі вишу айтівиця та її команда розробили проєкт Highly Accurate Real-Time Face Recognition System – системи з розпізнавання облич в режимі реального часу. 

"Оскільки проєкт припав на пандемічні часи, то все відбувалось онлайн. Ментори з нами мали щотижневі зустрічі, на яких ми ділились своїми статусами, обговорювали проблеми, які виникали", – розповідає Софія. Під кінець проєкту вони приїхали в офіс, щоб налаштувати систему на їхньому пристрої. 

Менторкою проєкту була Ольга Чайка з компанії GlobalLogic, яка розгледіла в студентах потенціал. Згодом цю команду разом із Софією взяли на роботу в компанію. Зараз Софія працює там на посаді Junior Software Engineer.

"Загалом ініціатива дуже класна, бо окрім того, що цей проєкт закрив нам курсову роботу з відповідного предмету, то ще й надав досвід дуже близький до роботи в ІТ-компанії, корисні зв'язки та можливість проявити себе та свої навики", – каже Софія, яка називає цей студентський проєкт точкою відліку в професійній діяльності.

Зараз вона також працює над проєктом ML PoC, пов'язаним з комп'ютерним зором.

"Це система, що виявлятиме падіння людини в ліфті за допомогою зображень, отриманих з камери, і відповідно сповіщатиме про таку подію. Щоб в разі інсульту, інфаркту чи інших подібних подій людина мала змогу отримати вчасно допомогу", – пояснює Софія. 

На думку дівчини, сучасній ІТ-освіті не вистачає гнучкості, щоб вносити зміни у програму було простіше для навчальних закладів та викладачів. 

"Найбільш дивним буває вивчати, як розставити освітлення в офісі на магістратурі "штучного інтелекту". Наша кафедра щосили намагалась пом'якшити подібні аспекти в межах дозволеного освітніми вимогами, але повністю актуалізувати програму важко", – ділиться Софія. 

Курсова переросла в стартап 

Ілля Расяк – студент НУ "Львівська Політехніка", спеціальність IT Sales. Період його роботи з ментором припав на онлайн-навчання, тому зі своїм наставником він переважно спілкувався через Telegram та раз на тиждень-два мав зустрічі онлайн.

"Це – Денис Столярчук. Він сам не продажник, але на кожному етапі допомагав нам порадами, давав контакти колег, з якими ми могли поспілкуватися як з приводу технологій, так і продажу. Навіть дав нам можливість отримати пораду маркетолога американської компанії", – каже Ілля.

Після того як студенти здали курсову, ментор продовжив допомагати їм з цим проєктом, який вони вирішили переробити у повноцінний стартап Utahpot. Їхній проєкт націлений на програмістів. Це – бібліотека, яка дозволить розробникам швидше розробляти проєкти з 3D-графікою.

"Робота з ментором доволі сильно нам допомогла, тому що ми в принципі зрозуміли, що потрібно айтівцям, а що – ні", – розповідає Ілля. 

Робота з ментором допомогла студентам краще зрозуміти, як працює цей бізнес.

Наприклад, вони зрозуміли, що програмісти рідко платять за бібліотеки, але за це готові платити великі компанії. 

"Про українську освіту різне ходить, але конкретно у нас вона цікава – предмети, викладачів", – каже Ілля. Наприклад, комунікаційні технології вела Орися Гірна, власниця компанії Zozoola. Вона сейлз-менеджер і багато розповіла студентам про продажі. 

У самій освіті, на його думку, є деякі рудименти: "Предмети, які не дуже зрозуміло, що роблять в нашій програмі. Вони не дуже практичні, чесно кажучи. Але їх доволі мало". 

Читайте також

 

Новий подих освіти. Як ментори з великого бізнесу допомагають студентам зрозуміти IT
Ольга Ліцкевич
журналістка LIGA.Tech: історії, наука, бізнес
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини