Вийшов "Аквамен". Згадуємо, як DC Comics відстав від Marvel та розсмішив глядачів ефектами

Днями вийшла у прокат стрічка "Аквамен і загублене королівство", яка підвела риску під кіновсесвітом DC Comics в його нинішньому вигляді. Далі на франшизу чекає перезапуск під наглядом Джеймса Ганна, перший розділ якого отримав підзаголовок "Боги й монстри". 

Тож маємо хороший привід згадати історію створення цього проєкту та проаналізувати його основні успіхи та промахи. Про унікальність бачення Зака Снайдера, шкоду сумнівів та силу глядацького слова – в матеріалі Liga.Tech.

Все, скрізь і одразу 

Прем’єра 2012 року стрічки "Месники" відкрила нову сторінку в історії Голлівуду. Раніше касовими рекордсменами ставали фільми, які або вражали всіх своїм розмахом ("Титанік", "Володар перснів: Повернення короля"), або новаторством в технічному аспекті ("Зоряні війни: Нова надія", "Аватар"). Блокбастер Marvel показав, що для зборів в $1,5 млрд інколи достатньо зробити кросовер популярних персонажів, деякі з яких раніше мали сольні фільми. 

Можна тільки уявити, яку в цей час фрустрацію відчували в головних офісах Warner Bros та DC Comics. Саме остання вперше втілила на сторінках коміксів концепт спільних пригод різних героїв власних серій – перший випуск "Ліги справедливості" вийшов ще в 1960 році, натомість Marvel представила "Месників" лише через три роки. 

Цікаво, що "Ліга справедливості" мала всі шанси першою отримати кіноверсію на великому екрані. Розробка фільму розпочалась ще 2007 року, а режисером мав стати постановник "Шаленого Макса" Джордж Міллер. Стрічка мала б запустити франшизу фільмів, проте через масштабну забастовку сценаристів і відмову уряду Австралії, де планувались зйомки, надати податкові пільги, старт зйомок забуксував.

Після гучного успіху "Темного лицаря", який зібрав у світі $1 млрд, у WB відмовились від ідеї кросовера на користь сольних фільмів. Проте "Месники" змусили їх вчергове змінювати стратегію: "Людина зі сталі" трансформувалась з чергового перезапуску історії біженця з Криптона на пролог до кіновсесвіту, тому в нього додали натяки на інших супергероїв DC Comics. Само собою, що з проєкту "Ліги справедливості" одразу змахнули пилюку. 

Зак Снайдер, який до цього часу отримав реноме режисера-візіонера, був призначений не лише постановником, але й творчим керівником проєкту DC Extended Universe (DCEU) загалом. Тобто саме йому варто дякувати за запрошення на роль Диво-жінки Галь Гадот. Акторка вже збиралась зав’язувати з Голлівудом та вирішила для себе, що це буде її останнє прослуховування тут, про що вона повідомила Снайдера. Він зрозумів, що це і є та сама Діана Прінс, яку він шукав. 

Цікава історія трапилась і з кастингом Аквамена. Початково Джейсон Момоа прийшов прослуховуватись на роль Бетмена. Однак Снайдер вирішив, що з урахуванням походження актора (його батько корінний гаваєць) з нього вийде прекрасний Аквамен. Це йшло врозріз з образом персонажа в коміксах, де правитель Атлантиди зображався блакитнооким блондином. Рішення не сподобалось як фанатам, так і окремим членам менеджменту WB, але режисер був непохитним.

Бачення супергеройських кінокоміксів у Зака Снайдера разюче відрізнялось від його візаві Кевіна Файгі. Marvel робила ставку на розважальні блокбастери-атракціони для всієї родини, які будувались на концепті: трішки експозиції – екшен-сцена – жарт для розрядки – і так по колу. Снайдер же збирався робити ставку на похмурий тон, епічність, різноманітні посилання на Біблію та не тільки на неї. Проте DCEU явно хотіла показати, що фільми про людей в плащах можуть не просто розважати, але й порушувати серйозні питання.

"Людина зі сталі" за бюджету в $225 млн зібрала в прокаті майже $670 млн, що було непоганим результатом для першого фільму франшизи. З подачі WB його сиквел перетворився у кросовер "Бетмен проти Супермена: На зорі справедливості" ("БпС"). Причому план був не просто показати в одному фільмі двох найбільш культових героїв DC (що вже само собою було непростим завданням), але й представити глядачам Диво-жінку та решту учасників Ліги Справедливості. Тобто в керівництві кіностудії прагнули всього за два фільми зробити те, на що у Marvel пішло п’ять – збудувати фундамент для свого кіновсесвіту. 

На додачу до форсування подій, "БпС" ще й дісталося від прагнення оптимізувати хронометраж. У прокат була відправлена 152-хвилинна версія, яка страждала від сумбурності сюжету. Це, своєю чергою, призвело до того, що деякі заплановані в сценарії драматичні повороти не те що не працювали, а й навіть викликали сміх в аудиторії. Цікаво, що після випуску режисерської версії, яка була на пів години довшою, враження багатьох глядачів про фільм змінилось на більш позитивне. 

Одна ліга, два режисери 

За офіційною версією для ЗМІ, Зак Снайдер покинув знімальний майданчик "Ліги Справедливості" через сімейну трагедію – його донька Отем наклала на себе руки. Проте пізніше, зі слів різноманітних інсайдерів, стала відома дещо інша картина подій. Коли стало зрозуміло, що БпС не дотягне до бажаних касових показників, у керівництві WB засумнівались в обраному Снайдером творчому курсі. І якщо спершу режисеру вдавалось обстоювати своє бачення, то після смерті доньки наснаги для цього просто не залишилось.

Завершити зйомки доручили Джоссу Відону, і відверто кажучи гіршої кандидатури важко було знайти. Звісно, Відон – хороший режисер і сценарист та прекрасно вміє працювати з історіями про командні пригоди. Його "Баффі – винищувачка вампірів", "Енджел" та "Світляк" ставили в центр історії ансамблі харизматичних героїв і непрості стосунки між ними. Також Відон вважається майстром іронічних та дотепних діалогів. Тому зрозуміло, чому його покликали ставити перших "Месників". Однак "Ліга" задумувалась Снайдером як похмурий епос про протистояння богоподібних героїв з космогонічними монстрами з інших світів. Доручати дозйомку такої стрічки Відону – все одно, що покликати Террі Пратчетта дописувати сагу "Піснь льоду та полум’я". 

Наслідки такої зміни коня на переправі були катастрофічними: найдорожчий фільм DCEU (з урахуванням перезйомок бюджет склав понад $300 млн) показав найгірші касові збори у франшизі на той момент. Глядачі активно обговорювали не постанову чи сюжет, а "вуса" Генрі Кавілла. Річ у тім, що актор вже мав зніматись у новій частині "Місія нездійсненна" і за умовами контракту його обличчя мали прикрашати вуса. Оскільки вусатий Супермен виглядав би надто постмодерно, актора вирішили поголити з допомогою комп’ютерної графіки. Вийшло наскільки криво, що інтернет одразу відгукнувся масою тематичних мемів і жартів.

Цікаво, що від різкої зміни постраждав й інший кросовер DCEU – "Загін самогубців" (ЗС). Спочатку Девід Ейр задумував його як похмуру майже воєнну драму в дусі класичної стрічки "Брудна дюжина". Після БпС фільм відправили на додаткові зйомки, щоб зробити його веселішим. Однак фінальний результат їм не сподобався, і стрічку ще декілька разів перемонтовували, причому інколи цим займались декілька монтажерів одночасно. Всі ці складності позначились на якості стрічки та призвели до прохолодної критики. Проте в прокаті перший кросовер про команду антигероїв заробив майже $750 млн, що було досить пристойно. 

Майже одразу після виходу "Ліги" Відона почала набирати обертів кампанія #ReleaseSnyderCut. Вона досягла настільки потужного розмаху, що сталось небачене для Голівуду: велика студія поступилась глядачам і випустила ще одну версію свого ж фільму, де-факто визнавши промах ідеї запрошення Відона. Снайдеру дали не просто можливість змонтувати фільм, але й виділили $30-40 млн на додаткові зйомки. 

Корабель без штурвала і капітана 

Можна по-різному ставитись до бачення Зака Снайдера, але воно принаймні було. Після вимушеної відставки творчого керівника DCEU почала стрімко занурюватись в хаос через відчайдушне бажання WB осідлати тренди та достукатись до максимально широкої аудиторії. 

Глядачі скаржаться, що фільми DC надто похмурі й серйозні? Ось вам дуже "марвелівський" і підлітковий "Шазам!". Аудиторії сподобався персонаж Марго Роббі в "Загоні самогубців" і феміністичний мотив в першій "Диво-жінці"? Випускаємо сольний фільм про емансипацію Харлі Квінн, в якому викручуємо тему фемінізму до повного абсурду. Після "Дивних див" з’являється повсюдна мода на американські 80-ті? Робимо в цьому ж сеттингу сиквел "Диво-жінки" і повертаємо в ідіотський спосіб героя Кріса Пайна, бо в них з Галь Гадот була хороша екранна "хімія" в оригіналі. Найкраще хаос у головних офісах DC Comics та Warner Bros ілюструють майже два десятки скасованих чи відкладених проєктів, найвідомішими з яких стали "Готемські сирени" і "Бетгьол". 

Паралельно з цим касові збори просіли так, що стрічки часів Снайдера тепер виглядають беззаперечними комерційними важковаговиками. Апогеєм цього став поточний рік – "Шазам: Лють богів", "Флеш" і "Синій жук" з тріском провалились в прокаті. Стрічка про Баррі Аллена точно запам'яталася глядачам надмірним використанням комп’ютерної графіки та численними алюзіями на ранні фільми DC, включно з нереалізованим "Суперменом" з Ніколасом Кейджем. 

Чи не єдиним вдалим кроком DCEU в постснайдерівську епоху було запрошення Джеймса Ганна на постановку сиквелу ЗС. "Місія навиліт" показала себе однією з найбільш цікавих і цілісних стрічок всієї франшизи. Тепер цікаво, як Ганн покаже себе як творчий керівник кіновсесвіту. Тим паче, що в нього є додаткова мотивація перевершити Marvel після історії з його відставкою зі зйомок третіх "Вартових галактики".