"Шквал" проти "Блискавки". Як Dassault Rafale може потіснити F-35

На тлі вкрай суперечливої зовнішньої політики адміністрації Дональда Трампа Канада і Португалія відмовились від планів придбати американські винищувачі F-35 Lightning ("Блискавка"). Міністр оборони останньої Нуну Мелу заявив, що серед можливих альтернатив розглядаються Dassault Rafale. Паралельно президент Франції Емманюель Макрон закликав місцевих виробників зброї "шукати підхід" до європейських країн, що звикли орієнтуватись на ВПК США.

Liga.Tech розбиралась, що це за "пташка", чи може вона протистояти найсучаснішому американським винищувачем, яку роль вона відіграла в поваленні режиму Каддафі та які шанси виконати побажання французського президента.

Наступник "Міражу"

З кінця 70-х Франція пробувала брати участь у різних спільних проєктах розробки винищувача нового покоління. До них також були залучені Велика Британія, Західна Німеччина, Італія та Іспанія. Однак партнери не змогли домовитись стосовно вимог до потенційного літака, тож Франція вирішила зайнятись виключно власним літаком. Він мав перейняти у Mirage 2000 естафету основного бойового літака.

В результаті на світ з’явився консорціумний Eurofighter Typhoon, який заслуговує окремого розбору і суто французький Dassault Rafale ("Шквал"). Його історія була вкрай непростою: перший демонстраційний прототип здійснив політ ще у 1986 році, однак через низку причин, серед яких і суто політичні, серійне виробництво розпочали лише в 1997-му. На озброєння цю модель взяли в 2001 році, а завершення служби очікується вже в 2040-му.

Rafale – це багатоцільовий двомоторний винищувач, який може виконувати широкий спектр завдань в рамках однієї місії: повітряний бій, удари по наземних цілях, розвідка й навіть застосування ядерної зброї. Літак використовує дельтаподібне крило з близько розташованим до нього переднім горизонтальним оперенням. Завдяки цьому "Шквал" може похвалитись високою маневреністю навіть під високим кутом атаки.

Конструктори "нашпигували" літак великою кількістю просунутої електроніки. За "очі" відповідає активний багаторежимний радар з електронним скануванням RBE2-AESA. Виробниками з компанії Thales заявлено, що він може засікати великі повітряні апарати на відстані 200 км і апарати розміром з винищувач – на 100 км. РЛС може одночасно "вести" до 40 повітряних цілей і вражати ракетами "повітря-повітря".

За захист "Рафаля" відповідає система радіоелектронної боротьби SPECTRA. Вона покриває радіус в 360 градусів та здатна засікати випромінення наземних, морських і бортових радарів. Система не лише повідомляє про наближення ворожих ракет, а і тип їх наведення: інфрачервоне, радіолокаційне чи лазерне. Для контрзаходів SPECTRA використовує постановник радіолокаційних перешкод і пристрій приманювання. Присутня також функція збору електронної розвідувальної інформації.

Для операцій, де непомітність відіграє ключову роль, у "Шквала" є кілька пасивних датчиків. Електрооптична система переднього сектора (OSF), розроблена Thales, повністю інтегрована в літак і може працювати як у видимому, так і в інфрачервоному спектрі. Капсули націлювання Damocles і повітряної розвідки Reco NG дозволяють використовувати цей винищувач як для місій з високоточними ударами по наземних цілях, так і для проведення аеророзвідки.

За "серце" тут – турбовентиляторний двигун Snecma M88, який дозволяє розганятись до 1800 км/год і підійматися на висоту у понад 15 км. Rafale має максимальну злітну вагу в 24,5 тонни і може нести до 9,5 тонни зовнішнього палива й озброєнь. Останнє представлене широкою номенклатурою: від вже добре нам знайомих крилатих ракет Storm Shadow/SCALP до ракет "повітря-повітря" великої дальності MBDA Meteor, з якими наші пілоти дуже б хотіли попрацювати.

Всі модулі електроніки винищувача інтегровані в одну систему під назвою MDPU. Цікавим рішенням конструкторів була відмова від традиційного пульта керування з великою кількістю кнопок і покажчиків на користь сенсорного дисплея. Це значно спрощує підготовку пілотів.

День "Шквалу"

Dassault Rafale класифікується як літак четвертого з половиною чи 4++ покоління. Його поверхня переважно виготовляється з композитних матеріалів, що дозволяє значно зменшити помітність для ворожих радарів. Проте це не є повноцінною технологією стелс, яка є однією з ключових особливостей п’ятого покоління.

Формально "Шквал" перебуває у зовсім різних вагових категоріях з американським F-35. Однак просунута авіоніка, широкий арсенал озброєнь і маневреність дозволяють йому на рівних протистояти машинам п’ятого покоління.

Менш з тим, довгий час Rafale замовляли лише ВПС і ВМС Франції, а на експортному ринку його появу практично не помітили. Вперше за кордоном їх розгорнули в березні 2007 року, а вже за кілька тижнів відбувся їх бойовий дебют – удари керованими бомбами GBU-12 для підтримки бійців нідерландського контингенту в Південному Афганістані.

Зірковим часом "шквалів" вважається коаліційна повітряна операція проти сил режиму Каддафі. Вважається, що завдяки вже згаданій системі SPECTRA французькі винищувачі змогли залітати у повітряний простір Лівії та завдавати ефективних ударів ще до придушення системи ворожої ППО.

Надалі Rafale використовувався в операціях ВПС Франції у Малі, Іраку та Сирії. Одним з останніх бойових застосувань цієї моделі стало відбиття іранської повітряної атаки проти Ізраїлю у квітні минулого року.

Відсутність успіху на експортному ринку найчастіше пояснюють досить високою ціною Rafale, яка часто є лише трохи меншою ніж F-35. Економніше виходило лише на перспективу, адже видатки на експлуатацію у "Шквала" значно менші. Також часто зустрічається думка, що літак розробляють з урахуванням застосування на африканських базах, тож однією з переваг є досить просте обслуговування.

Низка успішних бойових застосувань допомогла розтопити лід: Єгипет у 2015 році замовив 24 "Рафаля" в рамках угоди на €5,2 млрд. Через шість років близькосхідна республіка замовила 30 машин, довівши розміри свого парку до 54 одиниць.

Другим експортним клієнтом став Катар, який замовив партію у 24 машини. Індія замовила 36 літаків з опціоном на придбання ще 110 з морською версією для застосування на своєму авіаносці Vikrant. ВПС Греції, які вже мали досвід використання Mirage 2000, замовили 18 літаків. Відносно нещодавно замовлення надійшли від Сербії, Хорватії, ОАЕ та Індонезії.

Великі сподівання?

Серед основних переваг "Рафаля" експерти з авіації виділяють його маневреність, мультизадачність і значний бойовий досвід. Натомість F-35 може похвалитись наявністю стелс-технології, підтримкою злиття датчиків (аналіз даних з різних джерел, що зменшує похибку) і простішою логістикою завдяки своїй розповсюдженості. Кількість виготовлених екземплярів становить 1100, що майже вчетверо більше за Rafale.

Обидва винищувачі цілком відповідають сучасним вимогам до машин такого класу. Однак під час придбання такої складної зброї, як військовий літак, велику роль відіграють не лише їх ТТХ чи економічні чинники, а й суто політичні мотиви.

У разі з F-35 сам літак, його матеріально-технічне забезпечення безпосередньо пов’язані й залежать від США. Грубо кажучи, у разі підписання контракту на їх купівлю країна також підписується пристати на військово-політичні інтереси Вашингтона. Останній зараз веде непослідовну й навіть конфлікту зовнішню політику. Великий резонанс викликали новини про те, що електроніка українських F-16 начебто була вимкнена. Згодом Пентагону навіть довелось спростовувати наявність такої опції.

З іншого боку, Париж зараз виглядає більш надійним партнером. На відміну від деяких конкурентів, "Рафаль" збирається повністю з французьких модулів і комплектовання, тож ситуація з перебоями у виготовленні через проблеми з підрядниками виключена. Єдина проблема полягає в тому, що Dassault Aviation виготовляє на рік значно менше літаків, ніж їх візаві з Lockheed Martin.

Втім, на тлі великої кількості замовлень виробництво можуть масштабувати. Останнє також може допомогти зменшити вартість одного літака, адже тим самим F-35 вдавалось дещо зменшувати ціну саме завдяки виробництву великих партій.

Емануель Макрон розпорядився збільшити темпи виробництва Rafale, а також планує їх використати як елемент сил стримування. На нові моделі винищувача планують встановити гіперзвукові ракети ASN4G, що здатні переносити ядерні заряди. ЄС має плани на переозброєння, і з огляду логістики й утримання оптимальним виглядає взяти за основу саме літак європейського виробництва, а не заокеанські рішення.

Починаючи з F-16 Dassault Aviation та іншим французьким оборонним концернам стало складніше просувати свої літаки, адже всі робили ставку на американські рішення. Тепер для них відкривається велике вікно можливостей, якщо не потіснити США, то принаймні значно збільшити свою частку експортного ринку. Зрештою, здорова конкуренція лише підштовхує прогрес.