Як занепав великий український автопром – що пішло не так на ЗАЗі та КрАЗі

Громадяни багатьох країн пишаються своїми автобрендами. В Німеччині це – Audi, BMW і Mercedes, в Італії – Fiat, Alfa Romeo і Lancia, в Японії – Toyota (Lexus) і Nissan (Infiniti), у Великій Британії – Jaguar і Land Rover, у Франції – Peugeot і Citroën.

Політики цих країн пересуваються на машинах свого автопрому, підкреслюючи його успішність. Наших політиків досить важко уявити за кермом вітчизняного авто. Головна причина цього – український автопром виробляв авто бюджетного сегмента і не міг конкурувати з іншими через технічну застарілість.

Liga.Tech з’ясовувала, які авто вироблялися на наших заводах – ЗАЗі та КрАЗі, чому Україна так і не стала автомобільною державою і як почувається наш автопром у воєнний час.

КрАЗ у Кременчуку

Не так давно Кременчуцький автозавод був найбільшим в Європі виробником вантажівок. Це рекордсмен за кількістю власних моделей в нашому автопромі: більше ніж 30 базових моделей, а ще були варіанти з двигунами різних екологічних класів.

У минулому завод КрАЗ випускав здебільшого самоскиди, але в період незалежності їх витіснили повнопривідні моделі, в першу чергу для армії (зокрема на експорт). Дво-, три- і чотиривісні вантажівки різного призначення – від комунальних завдань до перевезення тактичних ракет. В найкращі часи випускали до 25 000 машин на рік. З 2018-го відбувся різкий спад виробництва з 540 до 193 авто на рік. 

У 2020 році на заводі почалися фінансові труднощі, через що його виставили на продаж. Завод "пішов з молотка" до фінансово-промислової групи Жеваго "Фінанси та кредит". Було заявлено, що у 2021 році він відновив свою роботу. 

За даними Вікіпедії, у 2020 році було випущено лише 29 машин (здебільшого для ЗСУ). Через процедуру банкрутства ПрАТ "АвтоКрАЗ" не допускають до оборонних закупівель. У 2021 році було виготовлено лише три машини.

У 2022 році АвтоКрАЗ було націоналізовано і зараз він перебуває в управлінні Укроборонпрому. Бізнесмен Костянтин Жеваго в інтерв'ю Forbes розповідав, що планує оскаржувати це рішення. Повідомлень про відновлення виробництва на КрАЗі поки не надходило. Підприємство зазнало руйнацій під час обстрілів Кременчука. 

Як повідомляє Autoconsulting, у червні 2023 року у Горішніх Плавнях поповнили автопарк однією пожежною автоцистерною на шасі КрАЗ. Автомобіль випустили ще у 2021 році, але через вторгнення російських військ українському виробнику довелося перенести терміни виконання проєкту. Тож це ще довоєнне шасі КрАЗу. Станом на зараз завод зупинений.

Кременчуцький автоскладальний завод

Відносно невелике підприємство займалося великовузловим складанням авто з 1995 року. Починали зі складання моделей ВАЗ, потім складали кілька моделей китайської Geely (CK-2, MK, MK-2 і МК Сгоѕѕ, Emgrand 7, Emgrand x7 і Emgrand 8), позашляховики Great Wall і добре відомі корейські позашляховики SsangYong (Rexton, Kyron, Actyon і досить популярний кросовер Korando). Після того, як великовузлове складання виявилося нерентабельним, завод збанкрутував у 2015 році. Загалом з дати свого заснування КрАСЗ випустив понад 140 000 автомобілів.

ЗАЗ у Запоріжжі та Чорноморську

Єдиний в Україні автозавод повного циклу і флагман українського автопрому в найкращі для себе роки (2007 – 2008)  виробляв близько 250 000-280 000 автомобілів на рік. В ці роки спостерігався бум автокредитування, що й допомогло поставити такий рекорд.

Модельний ряд поступово змінювався, в міру зростання добробуту населення: від "Таврія Нова" і "Славути" до Lanos, Forza (копія китайської Chery A13), інших маловідомих Chery і Vida (копії Chevrolet Aveo) в трьох кузовах на додачу. Перед світовою кризою в 2004-2008 роках на ЗАЗі дрібновузловим методом складали окремі моделі ВАЗ та Opel Astra G. На заводі навіть варили і фарбували кузови, причому виробництво було сертифіковане концерном General Motors.

На заводі ЗАЗ в Чорноморську складали крупновузловим методом навіть Mercedes-Benz M-class (2002—2006) і E-class (2002—2006). Найдовше за всіх на конвеєрі протримався Lanos, який під різними іменами і брендами випускали в Запоріжжі та Чорноморську з 1998-го до кінця 2017-го: Daewoo Lanos, Daewoo Sens, ZAZ Lanos, Chevrolet Lanos, Chevrolet Chance (для російського ринку).

З 2017 року завод майже припинив виробництво автомобілів та максимально скоротив персонал. У 2020 році у Запоріжжі почали складати кросовер Renault Arkana. Це була співпраця не з європейцями, а знову з росіянами. Щоб сплачувати менше податків, машинокомплекти везли  з Росії. Також везли машинокомплекти для Lada, KIA RIO sedan і KIA RIO X, писала тоді Економічна правда.

Які авто випускають в Україні під час війни

Єврокар. Підприємство в Закарпатській області в селі Соломоново від війни рятує географія. Тут складають велику кількість моделей іномарок, підприємство має хорошу логістику (близькість до кордону, є залізнична колія європейського стандарту і контакти з іноземними виробниками). З 2002 року практично всі автомобілі Skoda, що продаються в Україні, вийшли з його конвеєра.

Крім того, в різні періоди на Єврокарі складали легкові Volkswagen (з 2003 року), Audi (з 2004 року) і Seat – Leon, Altea, Toledo (з 2006 року) для українського ринку. Поступово від великовузлового складання компанія перейшла до дрібновузлового і в 2011 році були побудовані і оснащені цехи зварювання і фарбування кузовів. Однак нині вони не використовуються. Наразі, після зупинки ЗАЗу, Єврокар став найбільшим і єдиним автовиробником країни.

Чому підтримка національного виробника – це не завжди добре

Роки протекціонізму не дали жодного позитивного результату ні економіці країни, ні споживачам, ні власне самому виробнику, а скоріше нашкодили усім разом, вважають спеціалісти Інституту досліджень авторинку. Автомобільне виробництво повного циклу в Україні станом на сьогодні відсутнє. ЗАЗ "Славута" не випускається з 2011 року, а "народний" Lanos зняли з конвеєра понад пʼять років тому. Всі транспортні засоби, що сьогодні отримують українські VIN-коди, виготовляють великовузловим складанням, а ступінь їх локалізації є на мінімальному рівні. 

За таких обставин варто орієнтуватися на шлях Польщі, Чехії та Словаччини. В цих країнах була дуже схожа ситуація перед вступом до Європейського Союзу: власні неконкурентні автовиробники, часто на межі банкрутства. Правильні реформи дозволили чеській Skodа стати частиною VAG та потужним європейським брендом; Польщі та Словаччині — стати майданчиком для заводів світових виробників. А це — десятки тисяч робочих місць та мільярди євро в економіку. Водночас жодна з цих країн не обмежувала імпорт вживаних транспортних засобів, а значна частина виготовлених авто експортується в інші країни ЄС. Паралельно цьому, в Польщу, до прикладу, щороку ввозять близько мільйона авто з пробігом.

Тому для розвитку вітчизняного виробника необхідні зміни (обнулення) насамперед в оподаткуванні імпорту обладнання, сировини, компонентів з ЄС та експорту готових автомобілів з України. Паралельно — створення інвестиційно привабливого клімату. Програми розвитку, спеціальні умови для виробників та гарантії. Але жодним чином — не обмеження імпорту вживаних авто.

Чому Україна так і не стала автомобільною державою і чи зможе нею стати

На думку Олега Омельницького, директора інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting, так сталося через чималу кількість помилок. Україні треба було шукати нові ринки для збуту власної продукції, домовляючись про постачання, фінансово підтримувати виробництво і запустити доступні кредити для бізнесу. Також на наш авторинок сильно вплинули "євробляхи", які заїхали в країну без сплати податків, і довгий час держава не могла навести лад в цій справі.

До того ж в Україні встановилася погана традиція щороку змінювати правила гри в автомобільному секторі. Часто змінювали мита та акцизи, вводили та скасовували норми викидів, забороняли та дозволяли ввезення старих іномарок. Іноземні партнери й інвестори не вестимуть серйозний бізнес в країні, де постійно змінюються правила і важко щось спрогнозувати.

В Україні фактично складна ситуація в автомобільній галузі. Ситуація покращилась би, якби ми купували те, що виробляємо. Наприклад, міста Київ і Львів та решта замість вітчизняних тролейбусів і сучасного транспорту ще не так давно закуповували білоруські автобуси і комунальну техніку МАЗ. Закупівля МАЗів припинилась лише після введення спецмит і санкцій ЄС.

Але це зовсім не означає, що все втрачено. Епоха автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння добігає кінця. В лютому цього року ВРУ проголосувала за заборону дизельних автобусів на маршрутах громадського транспорту з 2036 року.

Настає нова ера електротранспорту. Європейські країни активно будують нові заводи з випуску електромобілів і батарей до них. В України є теоретичні шанси досягти успіху, за умови закінчення війни, притоку інвестицій і модернізації заводів. 

До речі, в Україні є чималі запаси літію, який потрібен для виробництва батарей. За більшістю оцінок, попит на літій ще мінімум пʼять-десять років перевищуватиме пропозицію, вважає Денис Альошин, директор зі стратегічного розвитку ТОВ "УкрЛітійВидобування". Саме тоді в Європі почнуть працювати десятки нових гігафабрик з виробництва батарей, які стануть великим споживачем літієвих матеріалів. Чи зможе  Україна скористатися цією можливістю – залежить від нас самих.