Зміст:
  1. П'ятирічний план і довгі пошуки дому 
  2. Епічний роман на екрані
  3. CGI та інші способи зекономити 
  4. Фінал з перешкодами та спроба повернутись 

14 серпня відбулась прем’єра анімаційного фільму у всесвіті "Вавилону-5" з промовистою назвою "Дорога додому". Чи це просто разова подія на честь 30-річчя виходу пілоту оригінального серіалу, чи підготовка аудиторії до потенційного перезапуску – покаже тільки час. 

У всякому разі є хороший привід згадати оригінальний "Вавилон-5", який став улюбленою космооперою для мільйонів глядачів по всьому світу. Що допомогло серіалу виділитись серед конкурентів, як він випередив свій час щодо технологій та підходу до наративу, але не зміг стати ядром популярної франшизи – у матеріалі Liga.Tech.

П'ятирічний план і довгі пошуки дому 

Деміургом серіалу став американський сценарист і письменник польського походження Джозеф Майкл Стражинськи. Він розпочав роботу на телебаченні у 1983 році та встиг попрацювати як над багатьма відомими фантастичними серіалами на кшталт "Хі-Мен та володарі Всесвіту", "Ші-Ра та принцеси могутності" і "Сутінкова зона", так і над кримінальними – "Вона написала вбивство", "Вокер, техаський рейнджер", "Джейк і Товстун". 

Під час роботи над анімаційним серіалом "Капітан Павер та солдати майбутнього" Стражинськи познайомився з продюсерами Дагом Неттером і Джоном Коуплендом, яким запропонував ідею нового серіалу в жанрі космічної опери. Зазвичай у таких випадках шоураннер пропонує чернетку, в якій описано головних дійових осіб, зав’язку сюжету та синопсис перших серій. Проте Стражинськи пішов ще далі – в нього на руках вже була повністю готова історія серіалу з прологом, кульмінацією та фіналом.

Творець дотримувався історії протягом усіх пʼяти сезонів (така кількість теж була задумана з самого початку), хоч із поправкою на зміни в акторському складі чи виробничі проблеми.

Зазвичай над серіалами працює ціла команда сценаристів, однак "Вавилон-5" став першим прикладом суто авторського серіалу: Стражинськи написав сценарії до 91 зі 110 епізодів.

Вищезгадана трійця і продюсер Еван Томпсон, озброївшись сценарієм пілоту, чернеткою і набором концепт-артів, почали оббивати пороги різноманітних каналів та телемереж. Проте всі – і старожили на кшталт CBS, і нові на той час HBO і FOX Network – не зацікавились проєктом. 

"Продати" серіал було складно з двох причин. По-перше, виробництво фантастичних серіалів коштує значно дорожче за поліцейські чи медичні, а їх потенційна аудиторія значно менша. По-друге, боси ТБ побоювались конкуренції на одному полі зі "Стар Треком", який вважався беззаперечним лідером у жанрі космоопери.

Зрештою наважилась ризикнути телевізійна мережа Warner Bros, яка закупила "Вавилон-5" для свого каналу Prime Time Entertainment Network, який якраз запускався у 1993 році. 

Як вигадували інопланетян та космічні кораблі у "Вавилон-5". Історія серіалу, що випередив час
Джерело: TMDB

Епічний роман на екрані

Вже на рівні концепції "Вавилон-5" був повним антиподом "Стар Треку". Якщо останній розповідав про мандри космічного корабля невідомим  космосом, то вся дія серіалу Стражинськи, за невеликим винятком, розгорталась на однойменній космічній станції.

Замість дослідження нових планет чи космічних аномалій "Вавилон-5" робив акцент на темах політики, дипломатії, релігії, кохання та соціуму. Джин Роденберрі (автор "Стар Треку") малював майбутнє в оптимістичному, навіть утопічному ключі, а ось Стражинськи вважав, що з технологічним прогресом вади людей на кшталт зажерливості чи ксенофобії нікуди не дінуться. Причому їм підвладні й представники іншопланетних рас. 

Обидва серіали дотримувались структури "один епізод – одна історія". Проте "Вавилон-5" пропонував більш зв’язну й складну історію з великою кількістю тем і наскрізними сюжетними арками, які могли займати декілька сезонів.  Велика увага приділялась  розвитку основних персонажів. Це були члену екіпажу станції та посли різних рас та їх оточення. Фішкою серіалу було те, що головний герой однієї серії міг бути другорядним чи взагалі не з’являтись у наступній. 

Словом, Стражинськи прагнув створити телевізійний аналог "Дюни" Френка Герберта, "Фундації" Айзека Азімова та інших класичних фантастичних епопей. 

CGI та інші способи зекономити 

Не останню роль в тому, що Warner Bros дала зелене світло і протримала "Вавилон-5" в ефірі п’ять років зіграло вміння авторів та знімальної команди зменшувати виробничі витрати в досить креативний спосіб. Чого тільки вартує такий важливий елемент космоопер, як візуалізація зорельотів та битви між ними. 

Основним методом кінофантастики в ті роки було створення великих моделей космічних кораблів, які знімались під різними ракурсами камерами з технологією керування рухом. Моду на нього ввів Джордж Лукас після першого епізоду "Зоряних воєн" наприкінці 70-х. Цей метод був надійним, але дорогим: наприклад, для вибуху зорельоту піротехнікам доводилось знищувати і його модель. І якщо дубль не вдавався, доводилось робити ще одну модель і все повторювати. 

Тому "Вавилон-5" став одним із перших фантастичних проєктів, що використав комп’ютерну графіку з метою економії бюджету. З її допомогою були намальовані не тільки сама станція та численні космічні кораблі різних рас. Вона й використовувалась для деяких декорацій.

Хоча графіка "Вавилону-5" відносно швидко застаріла, для свого часу вона була вкрай інноваційною. І якщо сцена зі знищенням корабля чи бою не подобалась режисеру, спеціалісти з графіки вже за кілька годин могли запропонувати інший варіант. Простіше було й вигадування нових моделей зорельотів: можна було взяти за основу вже готовий 3D-макет і дещо його переробити. Вже після трьох сезонів команду Foundation Imaging до себе переманила Paramount для роботи над "Зоряним шляхом". 

Як вигадували інопланетян та космічні кораблі у "Вавилон-5". Історія серіалу, що випередив час
Джерело: TMDB

Візуальними ефектами справа не обмежилась. Замість зйомок у павільйонах Warner Bros автори серіалу створили власну студію на території колишнього заводу з виробництва джакузі неподалік Лос-Анджелесу. Це дозволяло зберігати більше наборів декорацій та витрачати менше часу й коштів на їх встановлення. 

Під час зйомок намагалися не зловживати дублями. Замість звичного для драматичних серіалів графіка у вісім знімальних днів по 14 годин на один епізод В5 використовував підхід у 7 знімальних днів по 12 годин. Це зменшувало втому і допомагало тримати настрій команди на високому рівні. 

Допомагав і той факт, що Стражинськи вже мав "в голові" повну історію свого дітища. В той час як більшість серіалів частенько страждали на переписування сценаріїв напередодні, а іноді й посеред виробництва, шоураннер "Вавилона-5" видавав остаточний варіант за декілька тижнів до початку зйомок. Завдяки цьому знімальній команді вкрай рідко доводилось витрачати свій час на декорації та реквізит для сцен, які не потрапляли у фінальний монтаж серії. 

Костюми для масовки чи побічних персонажів закуповували у звичайних магазинах, після чого над ними "чаклували" костюмери. Власне, тому мода у серіалі виглядає не надто футуристично. 

Також "Вавилон-5" став одним з перших серіалів, який використовував інтернет для просування. Шоураннер регулярно відвідував різноманітні онлайн-форуми (Facebook, Twitter та інші соцмережі з’являться пізніше), де рекламував серіал та спілкувався з глядачами, відповідав на їх питання та підігрівав інтерес тизерами майбутніх епізодів.

Фінал з перешкодами та спроба повернутись 

На момент початку роботи над четвертим сезоном канал PTEN страждав від значного падіння рейтингів. Не було жодних гарантій, що Стражинськи дадуть зняти запланований пʼятий сезон. Випробовувати Фортуну з можливим переїздом на інший майданчик шоураннер не захотів, тому вирішив завершити основні сюжетні лінії вже у четвертому сезоні. 

Впорався з цією задачею Стражинськи прекрасно: після катастрофи з фінальним сезоном "Гри престолів" його космооперу глядачі частенько згадували як приклад грамотного завершення епічної фантастичної історії. 

PTEN дійсно закрився в 1997 році, але рейтинги четвертого сезону були настільки хорошими, що Warner Bros замовив й 5 сезон, який показали на TNT – їх іншому дочірньому каналі. Хоча у Стражинськи й були історії для нього, загалом останній сезон нагадував неспішний епілог та заготовку під потенційні спінофи. 

Перший під заголовком "Хрестовий похід" почав виходити вже наступного року, але був закритий ще до кінця повного сезону. Потім ще було декілька фільмів, однак на повноцінну медіафраншизу "Вавилон-5" так і не перетворився. Тоді ТБ ще не було готове до настільки складних драматичних історій у фантастиці. Та й не було стримінгу, щоб оперативно все надолужити. Проте зараз у В5 є всі шанси на тріумфальне повернення.