Хитрощі та співпраця з диктатурами. Як Білорусь відвойовує місце в космосі

23 березня на Міжнародну космічну станцію (МКС) вирушила громадянка Білорусі, яка стала першою жінкою-космонавткою в історії цієї держави. Успіхи країни, яка є союзником РФ та перебуває під санкціями, були для багатьох неприємним сюрпризом. 

Спеціально для Liga.Tech експерт з питань космічної сфери Андрій Колесник розбирався, як завдяки хитрощам країна, де багато років панує диктатура, посіла не останнє місце в рейтингу космічних держав. 

Прагматизм та побудова зв'язків

Ще за радянських часів білоруські підприємства спеціалізувалися на науковому та прикладному приладобудуванні для потреб космічної програми колишнього СРСР. Деякі з них, наприклад, оптико-електронні вироби, демонстрували відносно непогані технічні характеристики.

За пострадянських часів зв’язки між незалежними державами значно послабшали, але щорічні обміни продовжились суто на науково-технічній стезі. Крім того, потроху вибудовувались і прагматичні відносини -  не тільки у звичному колі, а й за межами традиційних тематичних напрямів, зокрема з іншими світовими космічними державами.

Які позиції це дало Білорусі на навколоземній орбіті -  наочно продемонстровано у Реєстрі ООН щодо об’єктів, які запущені в космічний простір.

Чотири космічних апарати під білоруським прапором дісталися космосу завдяки двом країнам – РФ та Китаю. Двічі це була російська ракета-носій, яка стартувала то з казахстанського Байконуру, то з новітнього доморощеного космодрому "Восточний" у Забайкаллі. Стільки ж Китай, зі своєї землі. 

Клон московського апарата

Тепер розглянемо самі космічні апарати. Перший – це супутник Б(ел)КА від 2012 року, який був клоном російського "Канопус-В" та мав запрацювати в парі зі згаданим московським "близнюком" у рамках спільної для двох країн космічної системи оперативного моніторингу.

Завдяки першокласній західній космічній мікроелектроніці, яка до санкцій була доступною для нинішніх країн-ізгоїв, Білорусь отримувала космічні знімки з просторовою розрізненістю у два з гаком метри. Б(ел)КА відпрацював удвічі довше запланованого терміну експлуатації, який спочатку становив п'ять років. 

Але всьому свій час. Білоруські функціонери від космосу ще у 2017 році почали думати про наступника. Ним мав стати космічний апарат з технічними характеристиками з субметрового діапазону  – 0,35 м просторової розрізненості, на той момент у цивільному секторі подібні технології лише починали підкорювати світові лідери в цій сфері.  

Відсутність фінансів посунула мрії про надсучасний супутник на 2028 рік як дату виготовлення та 2029 рік як дату запуску. Робоче проєктування спільного з Москвою космічного апарата, де білоруська сторона має зосередитися на оптико-електронному приладі, розпочалося лише у 2023 році.

Проєкт під ключ від Китаю

Гроші стали яблуком розбрату й для наступного супутника – цього разу телекомунікаційного – на який замахнувся білоруський лідер у 2012 році після вдало запущеного Б(ел)КА.

Його погляд впав на нову глобальну стратегію від Китаю "Один пояс, один шлях", що передбачала інвестування в майже 70 країн світу та була остаточно прийнята у 2013 році. 

"Все під ключ" – проєктування та побудова супутника з терміном експлуатації не менше ніж 15 років, виведення на геостаціонарну орбіту китайською ракетою-носієм з китайського космодрому, "з нуля" побудований та оснащений центр управління – на суперпільгових умовах кредитування та з безоплатною технічною допомогою, навчанням персоналу та початковим супроводом.

З моменту підписання контракту до розміщення на геостаціонарній орбіті телекомунікаційного супутника "Белинтерсат-1" загальною вагою понад 5,2 тонни минуло лише три роки. 

Це космічний апарат (розміром у складеному варіанті 2,36х2,1х3,6 м) на китайській супутниковій платформі з франко-італійськими 20 транспондерами С-диапазона и 18 транспондерами Ku-диапазона плюс виготовлення потужної ракети-носія та розгортання центру управління з сучасним обладнанням. На все про все $284,3 млн кредиту з символічними процентами від Експортно-кредитного банку Китаю. 

На початку 2019 року після сплати $51,6 млн (18% від загального боргу) білоруський прем’єр-міністр заявив Китаю, що "бізнес-план, який дає змогу обслуговувати зазначений вище кредит, став нездійсненним" та "подальші виплати шляхом коштів від реалізації проєкту здійснюватися не можуть".

Білорусь заявила, ніби їй підсунули застарілу конструкцію космічного апарата, тоді як ціни на супутникові послуги зв’язку з початку реалізації контракту впали у три-п'ять разів, через що супутник завантажений всього на 35-40%. А головне, китайська компанія-супроводжувач так і "не спромоглась завершити координацію білоруського супутника із супутниковими системами третіх країн".

Єдиним розв'язанням проблеми білоруська сторона бачила списання $232,7 млн боргу. Реакцію Китаю не важко було передбачити – беріть гроші з власної шухляди – і цією відповіддю питання закрили. Мінфін РБ тихенько продовжує виплати, тоді як беззбитковість експлуатації "Белинтерсат-1" залишилась у мріях.

За інерцією близьких стосунків, Китай у 2018 році запустив з власного космодрому як супутнє корисне навантаження наносупутник Білоруського державного університету BSUSat-1 (CubeBel-1) формату 2U.

Тоді як наступний, вагою 3,5 кг, BSUSat-2 (CubeBel-2) формату 3U – більш просунутий витвір БДУ – розпорядженням керівника Білорусі (саме там, на найвищому рівні, вирішуються такі питання) був створений та вирушив у космос у 2023 році на борту російської ракети-носія з російського космодрому.

"Королівський" подарунок Путіна

Однак баталії за Білорусь у космосі між Росією та Китаєм не обмежуються лише супутниковими пристрастями за напрямами "спостереження Землі з космосу" проти "супутникових телекомунікацій". Також чітко проявляється розмежування за іншими тематичними секторами: "дальній космос" проти "пілотованих польотів".

Так, у Росії вже давно втрачено компетенції щодо дослідження та використання космічного простору поза межами навколоземних орбіт. Підтвердженням тому є крах автоматичної станції "Луна-25" об поверхню Місяця у серпні 2023 року.

Китай натомість демонструє безперервну позитивну історію – як щодо Місяця, так і щодо Марсу. Немає сумнівів щодо великої ймовірності успіху його подальших кроків. Наразі країна намагається розширити коло учасників її ініціативи зі створення та експлуатації запропонованої та очолюваної нею Міжнародної наукової місячної станції на противагу американським Домовленостям Артеміди.

І Білорусь у жовтні 2023 року підписала спільну заяву про співробітництво з Китаєм у цьому прагненні.

12 квітня 2022 року під час зустрічі з кремлівським диктатором на космодромі "Восточний", що має стати альтернативою казахстанському Байконуру, Лукашенку вдалося "вициганити" подарунок. Як подейкують, за надання можливості атакувати Україну з території Білорусі.

Щедрою рукою неоцар Московії дав вказівку Роскосмосу підготувати представника від Білорусі до польоту на російському пілотованому космічному кораблі та перебування у російському сегменті МКС.

І ось, цей день настав: