Коміксова криза. Чому майже не створюють ігри за Marvel та DC – ось кілька причин

2 лютого відбувся довгоочікуваний реліз гри Suicide Squad Kill the Justice League від Rocksteady Studios. З цієї нагоди Liga.Tech перевипускає матеріал про коміксову кризу ігор за світами Marvel та DC від квітня 2023 року.

Прем’єра "Месників" у 2012-му не просто завершила формування кіновсесвіту Marvel (MCU), яке розпочалось за чотири роки до цього з фільмом "Залізна людина". Сумарні збори в $1,5 млрд показали, що кросовери в кіно можуть не просто досягати успіху, але й мають потенціал нової золотої жили.

Конкуренти Disney з Warner Bros, Universal і Sony почали лихоманливо роздумувати над власними концептами кіновсесвітів та епічних кросоверів. Стрічка про Месників показала, що у разі правильного подання історії про наділених суперздібностями людей в масках і трико можуть зацікавити глядачів, які за все життя не брали до рук жодного коміксу. Раніше вважалось, що такий кінематографічний потенціал мають тільки Бетмен чи Людина-павук. 

Було б логічно припустити, що супергерої та суперпоганці вже найближчим часом заполонять простір відеоігор. Прикладів такої дифузії ідей галузями кіно та відеоігор вистачає. Взяти хоча б популярність "Голодних ігор" та інших фільмів про бої на виживання до останньої людини. У відповідь на це розробники вигадали жанр королівських битв, флагманами якого стали PUBG та Fortnite. До речі, сам жанр отримав назву на честь однойменного японського фільму і книги, які дуже вплинули на письменників, геймдизайнерів та режисерів. 

Однак у випадку супергеройських коміксів можна констатувати їх вкрай скромні результати в сфері ігрової індустрії. Вдалось створити кілька успішних франшиз, але жодної епічної серії, яка могла хоча б віддалено зрівнятися з MCU за комерційними показниками чи популярністю. Liga.Tech розбиралась в причинах постійних невдач інтерактивних адаптацій пригод любителів псевдонімів та супергеройських костюмів. 

Месники не збираються 

Якщо не зважати на мобільний сегмент, то відеоігор за мотивами супергеройських коміксів виходить дуже мало. Причому однозначно успішних серед них ще менше. 

Найбільш свіжим і яскравим прикладом стала покрокова тактика Midnight Suns (MS) від студії Firaxis. Гра дуже сподобалась критикам (на Metacritic середній бал перевищив 80), проте видавець Take-Two констатував, що вона обернулась комерційним провалом. 

Можна сказати, що MS продовжив невдалу серію релізів за ліцензією Marvel, яку розпочало японське видавництво Square Enix. Їх відеогра за "Месниками", хоч і показала дуже хороші продажі на старті, все ж не зуміла навіть відбити витрати на розробку.

Не в останню чергу це сталось через бажання поєднати в рамках одного проєкту сюжетний пригодницький екшен та модель "гра як послуга". Примітно, що випущена роком пізніше відеогра про Вартових галактики вже була чистим сюжетним екшеном з прекрасними оцінками від преси та геймерів. Проте їй теж не вдалось виправдати очікувань видавця.

Не кращим чином йдуть справи й у видавництва DC. Їх Gotham Knights виглядав вкрай привабливо на рівні презентацій і анонсів завдяки наявності чотирьох унікальних іграбельних героїв та підтримці кооперативу. Однак на релізі відбулось одне з найбільших розчарувань минулого року в ігровій індустрії.

Парадоксально, що найуспішнішою відеоігровою франшизою про супергероїв досі лишається серія Batman Arkham. Її перша частина вийшла 2009 року, себто ще до великого прориву супергероїв у кіно. Ще до активу DC можна зарахувати дилогію файтингів Injustice від розробників Mortal Kombat з NetherRealm Studios. Натомість Marvel може однозначно похвалитись хіба що двома частинами Spider-Man від Insomniac Games. Щоправда, обидві гри починались як ексклюзиви PlayStation 4, а Sony відома своїм ретельним, майже перфекціоністським ставленням до власних ексклюзивів, які продають їхню платформу. 

Ліга невдалих рішень

Не можна сказати, що комікси принципово не спрацьовуються з відеоіграми. Тій самій студії Telltale вдалось створити добротні інтерактивні драми за мотивами The Walking Dead та Fables. Ще є хороший приклад з дилогією шутерів The Darkness, в основу яких покладена однойменна серія видавництва Top Cow. Ще є низка інших проєктів меншого калібру на кшталт Battle Chasers: Nightwar. 

По-перше, відеоігри про власників плащів і надприродних здібностей стикаються з тими самими проблемами, що й інші відеоігри за мотивами популярних франшиз. Ліцензійна угода з правовласниками нерідко "з’їдає" левову частку всього бюджету проєкту.

Також досить часто розробники і видавці впевнені, що вже сама наявність впізнаваного персонажа чи лого бренду на обкладинці автоматично забезпечать грі хорошу касу. А небажання вкладати багато ресурсів та сил у відеогру за чужою інтелектуальною власністю продиктована тим, що ліцензійна угода має дуже короткий строк дії. Далі потрібно або продовжити строк її дії, або прибирати гру з продажу. Майже завжди обирається другий варіант. Приклад – гра Deadpool від Activision. 

По-друге, коректно передати суперздібності героя – вкрай непросте завдання. З одного боку, він має вміти робити приблизно те саме, що і його прототип в коміксах. З іншого, якщо герой буде занадто сильним, то гравець дуже швидко знудиться.

Декілька років тому з’явились чутки про намір студії Rocksteady створити відеогру про Супермена. Оскільки зазвичай герой є майже повністю невразливим, планувався епізод з отруєнням Кларка Кента криптонітом, аби урівняти шанси для його суперників. Подібний підхід використовувався і в Injustice 2. 

До того ж нерідко створенням відеоігор про людей в плащах і трико займаються люди, які до цього ніколи не цікавились коміксами та не розуміють, що зробило мальовані історії про того чи іншого героя такими популярними. Примітно, що всі вищезгадані успішні ігрові серії за супергероями робили або безпосередні власники першоджерела (Batman Arkham та Injustice видавала WB Games, яка є одним з підрозділів Warner Bros), або давно володіють правами на них (Sony придбала права на Людину-павука ще в 90-х). Можливо саме тому Batman Arkham і Spider-Man так добре вловили й передали суть оригінальних коміксів. 

По-третє, більшість великих відеоігрових компаній прагнуть мати в портфелі хоча б декілька ігор-сервісів, які вже довели свою здатність приносити стабільний і великий дохід. Водночас вони чомусь переконані, що супергероїка буде оптимальною основою для подібних проєктів. Але сама ідея створення умовної Destiny з супергероями є помилковою на фундаментальному рівні. 

"Суперпоганці" чи супергерої на те і "супер", що вони здебільшого покладаються на свої здібності чи костюми з гаджетами. Бетмен чи Тоні Старк, які після бою заповнюють інвентар зброєю чи спорядженням, будуть просто викликати сміх. Чи хоча б взяти інший важливий елемент ігор-сервісів – прогрес персонажа. Так, він присутній і в одиночних іграх, де герой опановує нові прийоми чи гаджети та загалом стає відчутно сильнішим. Натомість пістолет з характеристиками +2% до атаки для умовної Чорної Вдови, яка є тренованим і модифікованим солдатом, теж буде тільки дратувати любителів коміксів. 

Причому одна справа, коли цю помилку робить Square Enix, яка тільки домовилась з Marvel. Зовсім інше, коли її робить Warner Bros. Декілька місяців тому стало відомо, що в прийдешній Suicide Squad від Rocksteady буде Battle Pass, система луту і крафту, а також прокачки. Тобто гра цілком може повторити долю відеоігрових "Месників".