Промайнула чергова річниця від 15 листопада 2021 року, коли Росія на найбільш популярній низькій навколоземній орбіті антисупутниковою ракетою вщент рознесла космічний апарат, що давно не функціонує. 

Майже 2000 уламків розміром більш як 10 см, які можна відстежувати з поверхні Землі, та десятки тисяч менших – невидимих, заполонили космічний простір з сотнями супутників, що працюють, практично від усіх країн. Астронавти та космонавти, які перебували у той час на Міжнародній космічній станції (МКС), вимушені були в авральному режимі зайняти свої місця у пристикованих до станції пілотованих космічних кораблях, щоб покинути МКС у разі її пошкодження уламками. Але тоді пощастило, хоча протягом перших півтори години двічі знищення МКС було практично неминучим. 

Протягом наступних двох років на самій МКС неодноразово доводилося незаплановано вмикати двигуни та змінювати орбіту, щоб уникнути зіткнення з кількома сотнями фрагментів, що й досі загрожують безпечному використанню цієї частини космічного простору. З наслідками стикаються й супутники Starlink.

Ексрадник голови Держкосмосу, експерт з космічної діяльності Андрій Колесник спеціально для Liga.Tech розібрався у тому, що відбувається на космодромі Плесецьк, з якого РФ запустила ракету для знищення супутника.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку