Львів створює міський застосунок: як це змінить взаємодію з владою? Пояснюють розробники

Львів запускає єдиний міський застосунок на базі CaaS-платформи Misto. У ньому зберуть ключові сервіси – попри те, що деякі з них існують окремо й уже мають власну аудиторію.Засновник Misto Олег Половинко та Chief Digital Transformation Officer Львівської міськради Олена Гунько розповіли, чому не можна скопіювати "Київ Цифровий" для інших міст, які функції з’являться вже за місяць, як боротимуться за довіру до продукту і до чого тут наймедійніший кіт Львова.Що за платформа Misto і на яких технологіях побудованаВиконавчий комітет Львова 2 січня схвалив створення єдиного міського застосунку. У межах конкурсу розглянули п’ять пропозицій від українських ІТ-компаній, переможцем обрали платформу цифрових сервісів Misto.Вона побудована на концепції City as a Service, що перетворює міста на цифрові екосистеми. Робота Misto базується на підході Business Process Model and Notation, технологіях no-code і low-code.Читайте такожЯк журналістка Світлана Мусійко заснувала ІТ-платформу, не знаючи кодуЦе означає, що місту не потрібно проводити нові тендери для вдосконалення свого застосунку: налаштувати процеси можна і без складних технічних навичок."Це як конструктор. У нас буде базовий функціонал, яким ми зможемо користуватися самостійно і не звертатися щоразу до розробника", – додає CDTO Львова Гунько.Засновник платформи Олег Половинко підкреслив, що мобільний застосунок – лише верхівка айсберга. Уся суть у бекенді Misto, що дозволяє клієнтам швидко додавати нові сервіси, масштабувати рішення, інтегрувати між собою різні міські системи й централізовано працювати з даними.Наразі команда Misto – близько 30 людей, вона продовжує розширюватися. Найближчим часом анонсують проєкти у ще декількох обласних центрах, а також у Бучі.Які проблеми львів’ян розв’яже єдиний застосунокОлег Половинко й Олена Гунько пояснили, що новий застосунок покликаний змінити саму логіку взаємодії львів’ян з містом. Зараз комунікація розпорошена: окремо працюють сайт міської ради, сторінки департаментів, соцмережі, Telegram-канали, офіційні оголошення тощо."Мери міст по всьому світу жаліються на те, що вони не мають довіреної комунікації зі своїми резидентами. У Європі люди сидять у WhatsApp-групах, у США розповсюджені електронні листи чи паперові історії. У кожної країни є свої шляхи комунікації. Але можливість швидко "достукатися" до своїх резидентів – це проблема", – розповідає Олег Половинко.Спікери зазначають, що містяни впадають у ступор, не знаючи, до кого звертатися зі своєю проблемою. Міський застосунок дозволить їм отримати послугу, інформацію чи зворотний зв’язок без глибокого розуміння структури міськради."Цей запит регулярно з’являвся у коментарях, обговореннях, зверненнях. Окрім того, у межах молодіжної стратегії Львова проводилися фокус-групи й воркшопи. І там люди прямо казали: "Ми хочемо один застосунок", – додає Олена Гунько.Сервіси розгортатимуть поступово: які послуги тепер будуть у смартфоніРозробка міського рішення для Львова триває. Команда завершує нормативну частину, після чого проєкт повністю перейде у технічну фазу. Запускатимуть продукт у кілька етапів. Він буде безплатним як для львів’ян, так і для гостей міста.Першу версію львів’яни можуть побачити орієнтовно за місяць, каже Олег Половинко. Йдеться про базовий функціонал, вже протестований в Одесі – це перший населений пункт, де впровадили платформу Misto у 2025 році.Читайте такожУ вас можуть з’явитися цифрові колеги: чого топменеджери українського ІТ чекають від 2026-гоНа старті користувачам будуть доступні сервіси, пов’язані з громадською безпекою, екологією, сповіщення (як зазначала раніше Олена Гунько – про повітряну тривогу, відключення світла, укриття, пункти незламності тощо) й новини.Після запуску першої версії команда почне поетапно додавати складніші сервіси, бажані серед львів’ян, це:адресний реєстр;контакт-центр і обробка звернень мешканців;рух громадського транспорту й поповнення транспортної картки.Окремо в застосунку з’являться можливості для паркування, онлайн-петиції та інші інструменти електронної демократії. Влада запускатиме опитування з різними форматами відповідей – як вибір із запропонованого переліку, так і відкриті форми.Згодом проєкт інтегруватимуть з Реєстром ветеранів і запустять кабінет захисника. Ветеранам пояснюватимуть, які послуги й пільги вони можуть отримати прямо зараз.Окрім того, у Львові вперше можуть впровадити податковий сервіс – його немає в Одесі. За задумом, можна буде швидко переглянути, чи є заборгованість і сплатити потрібну суму.Паралельно з користувацькими сервісами Misto розвиває внутрішні інструменти для управління містом. Представники влади – від мера до профільних департаментів – отримають доступ до аналітичних панелей."Це те, що не побачать містяни, але отримає вся управлінська команда. Коли в одному місці зведена інформація про активність, зверненнях, роботу всіх сервісів", – пояснює Половинко.За які кошти реалізують проєктУкраїнські розробники отримали грантові кошти на запуск і підтримку платформи впродовж 18 місяців. Кінцевим донором проєкту у Львові й інших містах є філантропічна організація Bloomberg Philanthropies. Вона підтримує сфери мистецтва, освіти, довкілля, державних інновацій та охорони здоров’я по всьому світу.Своєю чергою, місцева влада візьме на себе технічну підтримку вже наявного застосунку. За словами Олега Половинка, це коштуватиме декілька сотень тисяч гривень на рік."Це мінімальна база, адже платформа City as a Service використовує хмарні рішення, котрі потребують щорічної оплати", – каже засновник Misto.Читайте такожCloudflare вкотре "впав". Чому це впливає на роботу багатьох сайтівЧому не можна просто скопіювати "Київ Цифровий"За словами Половинка, ідея super-app з десятками "вшитих" міських сервісів сформувалася на досвіді "Київ Цифровий". У столиці він стартував як транспортний застосунок і поступово "обростав" функціоналом. Сьогодні там інтегровано близько сотні інформаційно-комунікаційних систем.Однак архітектурно це два різні продукти, розмежували спікери. У 2022-2023 роках фахівці Misto вирішили, що просто скопіювати "Київ Цифровий" для інших міст не вийде. Зокрема, тому що столиця виділяє значно більший бюджет для цифрового напрямку, а працює над ним понад 400 людей.Тому Misto створювали окремо за моделлю мультісіті – щоб уніфікувати досвід Києва для більшості українських міст.Досвід пілотного запуску платформи в ОдесіПілотний запуск CaaS-платформи в Одесі теж дав команді кілька уроків. Один з них – правила спілкування з юзерами застосунку."Спочатку просто робили перепост новин з сайту, але виявилося, що це не працює. Мобільний канал має говорити зрозумілою, людяною мовою", – пояснює Олег Половинко.Канцеляризм і формальні тексти, до яких звикли органи місцевої влади, відлякують користувачів. Тому команди, відповідальні за контент, вчать подавати інформацію так, щоб у застосунку відчувався "пульс міста".Інший важливий момент – організація команди. Спочатку за одеську платформу на рівні міста відповідала лише одна людина. Цього виявилося замало – фахівець фізично не впорався з навантаженням."Кожне місто має різну структуру департаментів, і в кожному потрібно знайти людей, які можуть виділити робочий час і приділити увагу застосунку", – додає засновник Misto.CDTO Львова Олена Гунько визнає: завоювати довіру містян до нового продукту – виклик для її команди. Річ у тім, що кожен наявний сервіс – для паркування, пересування транспортом тощо – має лояльну аудиторію."Навіть колеги мені кажуть: "Чому я маю встановити ще один застосунок? Переконай мене". Щоб переманити людей, потрібна чесна, якісна комунікація з tone of voice Львова", – каже посадовиця.Для цього потрібно залучити впізнавані символи міста, які люблять місцеві. Одна з ідей – кіт Левчик, який живе у ратуші й навіть має власну сторінку в Instagram, де підписаний як "котячий мер Львова".Кіберзахист: як опікуватимуться даними містянЩоб зробити досвід користувачів конфіденційним, Misto співпрацює з українською компанією з кібербезпеки UnderDefense. Вона забезпечує постійний моніторинг безпеки завдяки власному Security Operation Center, що відстежує загрози для застосунків і систем у режимі 24/7, каже CDTO Львова.Окрім цього, платформа розміщена в хмарній інфраструктурі Microsoft Azure, що має власний набір вбудованих інструментів кіберзахисту. За словами Олени Гунько, поєднання Azure і зовнішньої експертизи UnderDefense створює потужну безпекову модель для роботи з даними.Головним показником попиту на застосунок Олена Гунько називає кількість активних користувачів, а не завантажень.