Зміст:
  1. Пошуки режисера та екстравагантні ідеї Спілберга
  2. Збір золотого тріо та решти
  3. Аніматронні сови, мініатюрний Гоґвортс і проблемний візуал

Минулого року студія Warner Bros оголосила про намір випустити нову екранізацію книг про "Гаррі Поттера" (ГП) у форматі серіалу для сервісу HBO Max. Заплановано сім сезонів – по одному на кожну книгу. Проте тут вже все залежить від рейтингів. 

Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес

Задум виглядає досить спірним. З одного боку, з моменту виходу першого фільму за мотивами бестселера Роулінг вже пройшло понад 20 років, а за неписаним голлівудським правилом вже за 15 років можна робити рімейк. З іншого боку, октологія з Деніелом Редкліфом, Еммою Вотсон та Рупертом Грінтом не виглядає анітрохи застарілою навіть у технічному плані. Щобільше, глядачі з усього світу обожнюють переглядати фільми поттеріани, а перші частини стабільно потрапляють у плейлісти на новорічні свята, коли всім хочеться бодай дрібку магії.

В будь-якому випадку є хороший привід згадати історію створення вже класики жанру кінофентезі. Як у кріслі режисера ледь не опинився Спілберг, а екранізація не стала анімаційним фільмом, чому Робіну Вільямсу не дозволили зіграти, попри готовність працювати безплатно, та як створювали спецефекти  – в матеріалі Liga.Tech

Механічні сови, 15-метровий Гоґвортс та British Only. Як знімали "Гаррі Поттера" 2001 року
Джерело: IMDB

Пошуки режисера та екстравагантні ідеї Спілберга

До кінця 1990-х років цикл про Гаррі Поттера вже налічував чотири романи та здобув широку популярність за межами Великої Британії. В Голлівуді зацікавились перенесенням книг на великий екран: найкращу пропозицію Джоан Роулінг зробила студія Warner Bros (WB). За права на опубліковані на той момент романи вона отримала 1 млн фунтів стерлінгів та значний творчий контроль за процесом знімання екранізації. Так, саме письменниця пролобіювала суто британський каст, крім персонажів-іноземців.

Єдиним винятком стала американка Зої Вонамейкер, яка зіграла вчительку польотів на мітлі мадам Гуч. Ще Роулінг наполягла на тому, що в основі кожного фільму має бути одна книга – цього правила дотримувались аж до фінального тому, який, з огляду на розміри, був розділений на дві стрічки. 

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Першою проблемою екранізації став пошук режисера. WB мала певні сумніви щодо касового потенціалу ГП і дуже хотіла залучити головного спеціаліста з блокбастерів – Стівена Спілберга. Той хотів знімати тривимірний анімаційний фільм, а головного героя мав би озвучити зірка "Шостого чуття" Гейлі Джоел Осмент. Ідея дуже імпонувала студійним босам, адже технологія тоді саме набирала обертів після успіху "Історії іграшок". До того ж робота з дітьми-акторами пов’язана з величезною кількістю різноманітних труднощів. Вони швидко ростуть і в процесі можуть втратити весь свій шарм і харизму. Власне, чимало юних голлівудських зірок після дорослішання нерідко закидали акторське ремесло. Однак Роулінг наполягла на тому, що екранізація "Філософського каменю" має бути саме ігровим фільмом.

Ще однією ідеєю Спілберга було перенести місце дії в США та зробити Гоґвортс схожим на типову американську школу, але письменниця знову скористалась своїм правом вето. Після цього постановник "Щелеп" покинув проєкт. 

Сама Роулінг схилялась до кандидатури Террі Гілліама, однак режисер "12 мавп" не знайшов спільної мови зі студією. Пізніше Спілберг визнавав, що пішов із проєкту, розуміючи, що той стане феноменально успішним. Гілліам же заявляв, що не шкодує про свою відставку, адже студія заважала б йому творити своїми постійними втручаннями.

Зрештою фігурою, яка влаштувала і студію, і письменницю, став режисер Кріс Коламбус. Після перших двох частин "Сам удома" і "Місіс Даутфайр" він мав величезний досвід роботи з акторами-дітьми та вважався майстром фільмів для всієї родини. 

Механічні сови, 15-метровий Гоґвортс та British Only. Як знімали "Гаррі Поттера" 2001 року
Джерело: IMDB

Збір золотого тріо та решти

Достеменно невідомо, скільки саме акторів пробувалось на роль Хлопчика, який вижив. В деяких джерелах фігурують цифри в декілька тисяч кандидатів. Зрештою вибір впав на Деніела Редкліффа, який сподобався кастинг-менеджерам і самій Джоан Роулінг. Щоправда, його батьки були проти, оскільки вважали, що знімання у франшизі завадить навчанню хлопця. Проте представники студії переконали їх, причому за деякими чутками, їх аргументи були підкріплені збільшенням гонорару.

Емма Вотсон мала серйозні сумніви щодо того, чи варто їй взагалі брати участь у прослуховуваннях, адже на той момент вона взагалі не мала жодного акторського доробку. Відправити касету з пробами її переконала вчителька. За словами Роулінг, розуміння того, що Вотсон є ідеальною кандидаткою на роль Герміони, прийшла вже після першої телефонної розмови: дівчина проговорила з нею понад хвилину на одному подиху. 

Найоригінальнішим способом у поттеріану потрапив Руперт Грінт: він записав реп-пісню, в якій пояснив, чому саме він має зіграти Рона Візлі. Кастинг-менеджери явно оцінили його креатив. 

Спочатку планувалось зробити Поттера і Грейнджер більш схожими на своїх літературних прототипів через використання зелених контактних лінз і накладних передніх зубів відповідно. Проте від ідеї швидко відмовились: у Редкліфа була алергічна реакція, а Вотсон не могла виразно говорити. 

Дуже сильно зіграти Рубеуса Геґріда хотів Робін Вільямс, який навіть був готовий зніматись без гонорару. На заваді стало його американське громадянство, через що партія лісничого Гоґвортсу відійшла Роббі Колтрейну. Він же став одним із перших акторів, кого затвердили на роль. 

Механічні сови, 15-метровий Гоґвортс та British Only. Як знімали "Гаррі Поттера" 2001 року
Фото: Karen Roe/Flickr

Також дуже жадав потрапити у фільм Том Фелтон. Він проходив прослуховування на роль Гаррі Поттера, Рона Візлі та Драко Малфоя, причому на кожні проби приходив із волоссям відповідного кольору. Таку відданість справі оцінили та віддали роль головного шкільного недруга Гаррі. 

Зірка "Скажених псів" та "Кримінального чтива" Тім Рот був за крок від отримання ролі Северуса Снейпа. На заваді стало те, що він вже підписався на "Планету мавп" Тіма Бертона. Графіки знімання в теорії дозволяли поєднувати роботу в обох стрічках, однак актор не захотів літати з Австралії в Британію та навпаки, тож викладачем зіллєваріння став Алан Рікман. 

Аніматронні сови, мініатюрний Гоґвортс і проблемний візуал

Епізоди фільму вкрай рідко знімають у хронологічному порядку. Як правило, сцени обирають відповідно до потреб логістики та інших чинників. У випадку "Філософського каменю" найпершою було знято фінальну сцену, де головні герої їдуть додому потягом на літні канікули. 

Основна частина знімання, особливо сцен всередині школи та на магічних локаціях, проходила в лондонській студії Лізведен. Зараз там регулярно проводять екскурсії для фанатів, охочих подивитись на залаштунки знімання поттеріани. Однак для досягнення необхідної магічної атмосфери знімальна команда регулярно каталася всім Сполученим Королівством у пошуках відповідних церков, соборів та замків. Проблема була в тому, що більшість із них належить до об'єктів історичної спадщини, тож працювати там не можна було, що значно ускладнювало їм роботу. 

Механічні сови, 15-метровий Гоґвортс та British Only. Як знімали "Гаррі Поттера" 2001 року
Фото: Karen Roe/Flickr

Кріс Коламбус був прихильником використання практичних ефектів та різноманітних моделей. Власне, це допомогло занурити глядача в світ чарівників, а "Філософський камінь" навіть через 20 років не виглядає застарілим. 

Так, Гоґвортс не був суто творінням спеціалістів із комп’ютерної графіки. Команда зі спецефектів зробила дуже деталізовану мініатюру школи чарівництва в масштабі 1:24. Макет радіусом у 15,5 метрів був вкрай деталізованим: тут були ретельно опрацьовані всі вежі та дворики замку, додані дерева, човни в Чорному озері та навіть крихітні вогники у вікнах для нічного часу доби. Таким чином, панорамні кадри із замком хотіли зробити одночасно дивовижнішими і автентичнішими. Досягти такого ж ефекту з використанням лише комп’ютерної графіки не було б можливим. 

Сов, які супроводжують чарівників, грали як цілком реальні птахи, так і аніматронні ляльки. Останні використовувались у сценах, де сови мали тісно взаємодіяти з акторами – наприклад, доставлення листів. Особливою гордістю команди зі спецефектів була Гедвіга. Особиста сова протагоніста могла похвалитись дуже реалістичним пір’ям, вмінням реалістично повертати голову, махати крилами та тримати в дзьобі невеликі предмети на кшталт листів. 

Механічні сови, 15-метровий Гоґвортс та British Only. Як знімали "Гаррі Поттера" 2001 року
Джерело: TMDB

Знімання "Філософського каменю" завершилось у березні, а вже на початку листопада того ж року мала відбутись прем’єра. Пізніше Кріс Коламбус скаржився, що постпродакшн проходив в умовах дуже щільного графіка і команда візуальних ефектів не встигла їх достатньо відполірувати. Хоча цей аспект не викликав якихось значних нарікань в аудиторії, режисер був переконаний, що в "Таємній кімнаті", де у команди було більше часу (вона почала працювати ще до офіційного старту знімання), візуал значно краще. 

За бюджету в $125 млн "Філософський камінь" зібрав $975 млн, а з урахуванням повторного прокату каса перемахнула за мільярд. Коламбус поставив другий фільм серії та спродюсував третій, після чого покинув франшизу. Сумарно серія зібрала $8 млрд, що зробило її однією з найуспішніших у Голлівуді.