Світ боїться штучного інтелекту та хоче його регулювати. Що робитиме Україна

Фахові експерти прогнозують, що за декілька років штучний інтелект (ШІ) може повністю замінити людей на деяких посадах. Вже зараз компанії перекладають частину завдань на ШІ, а державні регулятори та звичайні люди не завжди встигають за цими змінами. У жовтні Україна наздогнала Захід у питаннях регулювання штучного інтелекту та презентувала власну дорожню карту.

Liga.Tech вивчила, як намагаються контролювати штучний інтелект в різних країнах, що збирається робити Україна та як нейромережі допомагатимуть нашим чиновникам бути більше ефективними. 

США: заборонили ШІ працювати з ядерною зброєю

У США представили законопроєкт, який має обмежити штучний інтелект у ракетно-ядерних системах. Таким чином група законодавців хоче завадити будь-яким майбутнім політичним рішенням Пентагону, які можуть призвести до того, що ШІ зможе самостійно здійснити ядерну атаку. 

Загалом федеральне законодавство США залишило роботу з регулювання генеративних інструментів ШІ місцевим органам влади. Таким чином захист громадян від впливу ШІ наразі залежить від місця їх проживання. 

До прикладу, Каліфорнія, Колорадо, Коннектикут, Вірджинія та Нью-Йорк забороняють "профілювання" штучного інтелекту без згоди споживача. Це стосується компаній, які використовують автоматизацію для прийняття рішень на основі оцінки ваших даних – наприклад, надання або відмова у заявках на кредити, страхове покриття тощо. 

Ще у січні школи Нью-Йорка відреагували на стрімку популярність ChatGPT, заборонивши використовувати його у шкільних мережах та на комп'ютерах. Таким чином вони хочуть послабити шкідливий вплив технології на навчання студентів, які можуть використовувати його, наприклад, для написання есе. 

Італія: перша країна Європи заборонила ChatGPT

Італія стала першою країною Європи, яка обмежила ChatGPT. Національна служба захисту даних Garante наказала OpenAI тимчасово припинити обробку даних італійських користувачів.

Регулятор назвав причиною витік даних в OpenAI, що дозволяв користувачам переглядати назви діалогів, які інші користувачі вели з чатботом. Garante висловила занепокоєння через відсутність правової основи для збору та обробки персональних даних для навчання алгоритмів. Також їх хвилює відсутність вікових обмежень у ChatGPT та висока ймовірність фейкових відповідей. 

Європейський Союз: закон буде у 2025 році

У червні Європарламент схвалив законопроєкт, який регулюватиме штучний  інтелект. Його остаточний варіант ще мають узгодити, а сам закон набуде чинності не раніше 2025 року.  

Члени Європейського парламенту погодилися накласти більші обмеження на інструменти генеративного ШІ, такі як ChatGPT. Розробники повинні будуть надсилати свої технології на перевірку перед тим, як публікувати їх з комерційною метою.

Крім того, парламент вирішив дотримуватися заборони на системи біометричної ідентифікації в режимі реального часу, а також системи, здатні впливати на підсвідомість людей.

Велика Британія: не хочуть придушити інновації

29 березня 2023 року Британський уряд опублікував "білу книгу" про новий гнучкий підхід до врегулювання штучного інтелекту, який має зміцнити довіру людей до цієї технології та полегшити розвиток підприємствам. 

Урядовці зазначили, що уникатимуть жорсткого законодавства, яке може придушити інновації, і замість цього застосовуватимуть адаптивний підхід до регулювання ШІ.

Таким чином Британія планує надати повноваження вже наявним регуляторам для підготовки індивідуальних, залежно від контексту підходів, які відповідають тому, як ШІ використовується в кожному конкретному секторі.

Очікується, що протягом наступних 12 місяців регулятори випустять практичні вказівки, де детально описано, як застосовувати принципи у своїх секторах.

Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак також закликав союзників з інших країн скласти угоду, яка зможе регулювати питання ШІ на глобальному рівні. Уряд також готується до проведення глобального саміту з безпеки ШІ пізніше цього року.

Китай: ШІ лояльний до комунізму

ChatGPT недоступний в таких країнах як Китай, Північна Корея, Іран, Росія, Сирія та інших державах з жорстокою інтернет-цензурою та обмеженням людських прав. Він офіційно не заблокований, але OpenAI не дозволяє користувачам у країні реєструватися.

Утім, кілька великих технологічних компаній у Китаї розробляють власні альтернативи. Baidu, Alibaba та JD.com оголосили, що незабаром покажуть конкурентів ChatGPT.

Пекін вже запровадив регулювання щодо так званих дипфейків – відео, фото та текстів, створених за допомогою ШІ.

Китайські регулятори також стежать за тим, як компанії працюють з алгоритмами рекомендацій. Теоретично, на думку експертів видання CNBC, це може застосовуватися до технологій на кшталт ChatGPT, коли штучний інтелект буде видавати лише відповіді, лояльні до політики партії.

Україна: впровадження ШІ у держуправлінні

"В Україні нещодавно активізував свою роботу Експертно-консультаційний комітет з розвитку штучного інтелекту при Мінцифрі. Це понад 50 фахівців — науковці, юристи, підприємці, які мають експертизу у сфері ШІ", – розповів у липні коментарі Liga.Tech заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков.

Головою комітету став керівник магістерської програми з комп'ютерних наук за напрямом Data Science УКУ Олексій Молчановський, який брав участь у розробці Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, затвердженої Кабміном у грудні 2020 року. Крім цього, Олексій очолював робочу групу, яка розробила мінікурс зі штучного інтелекту для шкільного предмета "Інформатика". 

Співголовою комітету став Тимофій Милованов, президент KSE, де функціонує AI-лабораторія — центр досліджень, що працює над створенням передових рішень у галузі ШІ. 

Експерти також допомагатимуть у розробці політик, що стосуються ШІ. "Залучатимемо їх у питання розробки бази для законодавчої регуляції цієї сфери. Також серед акцентів — впровадження використання ШІ у сфері державного управління. І, звісно, ШІ та defense tech, бо це зараз важливий фокус для держави загалом і Мінцифри зокрема", – розповідав тоді Борняков. 

Мінцифра продовжує спільну з Держстатом роботу над Government BI — інструментом для ухвалення зважених управлінських рішень державними органами влади. Про цей проєкт раніше згадував голова Мінцифри Михайло Федоров, який розповідав, що штучний інтелект аналізуватиме всі звернення громадян, а також, що вони пишуть у соціальних мережах стосовно роботи українських відомств. 

"Штучний інтелект буде елементом цієї системи і допомагатиме держслужбовцям ухвалювати рішення на основі чітких даних та окресленої стратегічної мети органу влади. А не ситуативно та обмежено, як це буває, на жаль", – каже Олексій Борняков.

Щодо правового регулювання цієї сфери — наразі тривають консультації з експертами Комітету з питань штучного інтелекту при Мінцифрі. Вони вивчають світовий досвід та практику регулювання сфери ШІ. 

"Існує два підходи щодо цього: загальний закон про ШІ (Закон ЄС про ШІ), а також варіант soft law ("м'яке право", необов'язкові міжнародні норми. – Liga.Tech), що передбачатиме внесення змін у галузеві закони у сферах використання або впровадження ШІ. У результаті розроблять правовий акт, який буде винесено на публічне обговорення", — пояснював Олександр Борняков.

Дорожна карта

Міністерство цифрової трансформації 7 жовтня презентувало дорожню карту регулювання штучного інтелекту в Україні, яку розробили разом з профільним комітетом експертів. Як зазначив голова Мінцифри Михайло Федоров, "штучний інтелект — невідворотний тренд, тому Україні потрібні чіткі правила, щоб розвивати бізнес та захистити права людини у взаємодії зі ШІ".

Мінцифра наводить основні факти про дорожню карту регулювання ШІ в Україні:

1. Bottom Up. Україна обрала підхід "знизу догори" у регулюванні ШІ, цікавого тим, що спочатку зосереджується на практичних інструментах для бізнесу – від добровільних кодексів поведінки до так званої "Білої книги". На відміну від деяких країн, які починають "згори", вводячи суворе регулювання відразу, Україна робить ставку на гнучкість і адаптаційність. Це все – для того, щоб не вбити інноваційний дух і стимулювати розвиток стартапів, але й зробити наші компанії конкурентними на ринку Європи та етичними для громадян. 

2. Регуляторна пісочниця. Подібно до кількох передових країн у сфері технологій, таких як Сінгапур, Іспанія та Велика Британія, Україна планує ввести так званий sandbox. Власне, йдеться про експериментальне середовище, яке дозволить стартапам тестувати новаторські ШІ-продукти в безпечних умовах перед тим, як вони вийдуть на ринок.

3. Європейський стандарт. Євроінтеграція передбачає, що українське законодавство має відповідати законодавству ЄС. Тож після запровадження АІ Act в Європі (поки точні строки невідомі) планується адаптувати під нього регулювання ШІ й у нашій державі. Це допоможе зробити українські технологічні компанії більш привабливими для інвестицій та співпраці з міжнародними партнерами. З цікавого: у самому АІ Act застосовується так званий risk-based approach – тобто технології розподіляють за рівнем ризиків. До неприйнятних і заборонених належить, зокрема, використання ШІ для соціального ранжування чи системи біометричної ідентифікації, що працюють у реальному часі. Звісно, важливий акцент робиться на відсутності дискримінації за гендером, расою чи іншими ознаками. Штрафи за деякі порушення сягають до 30 млн євро. 

4. Без "диктатури". На відміну від деяких країн, де регулювання сприймається як "необхідне зло", український підхід стимулює культуру саморегулювання. Це означає, що бізнес буде активно залучений у процес ухвалення рішень та розробки етичних стандартів.

5. Запит на "дороговказ". Минулого тижня на IT Arena віцепрезидентка досліджень ШІ в Gartner Світлана Сікулар заявила, що штучний інтелект — це перша галузь в історії, де сама індустрія просить лідерів створити правила. Технологія так швидко розвивається, що бізнес потребує чіткого "плану дій", щоб іти в ногу з часом. Тож дорожня карта – це крок на цьому шляху.

Згідно з інформацією від Ukrainian Tech Ecosystem Overview, в Україні наразі зареєстровано 63 продуктових компанії у сфері штучного інтелекту. "Але це далеко не вичерпний перелік, адже багато застосунків використовують технології на перетині з ШІ. Тож бум у цьому напрямі буде тільки зростати. І Україна має всі шанси посперечатись за передові позиції у Європі в цій галузі", – стверджують у Мінцифрі.