На чому їздять в Антарктиці й на Північному полюсі: від спецтехніки до електромобілів

На початку минулого століття в перших своїх походах до Південного та Північного полюсів дослідники почали використовувати автівки. Спеціальні морозостійкі позашляховики продовжують будувати й зараз. Але навіть підготовлені авто не завжди можуть проїхати цей маршрут і виконати  поставлені завдання. І навпаки – звичайні цивільні автомобілі з певними доопрацюваннями у важких умовах показують несподівану стійкість. Прикладів є чимало.

Liga.Tech зібрала найцікавіші згадки про арктичні екземпляри: від спецтехніки до серійних машин, гібридів та електромобіля і навіть безпілотного транспорту.

Snow Cruiser

У 1939 році світ захопився Антарктидою, і деякі країни прагнули якнайшвидше вивчити цей континент. Для цього в США спланували місію, зробивши ставку на унікальний всюдихід – Antarctic Snow Cruiser, або антарктичний сніговий крейсер. Це був величезний житловий автофургон, призначений для екіпажу з п'яти осіб і розрахований на автономну подорож тривалістю понад рік.

Всюдихід розробили у Чиказькому технологічному інституті броні. Колеса діаметром три метри мали довгі звиси, гідравлічна підвіска могла підіймати одну з осей, щоб машина могла ковзати снігом.

Замість звичайного ДВЗ авто було оснащено дизель-електричною гібридною системою: два дизельні агрегати заряджали акумулятори, які живили електродвигуни на колесах. Річний запас палива становив 9500 літрів. Трансмісія була спроєктована так, щоб для екіпажу залишилося якнайбільше місця.

Antarctic Snow Cruiser важив 34 тонни, але мав потужність лише 300 к.с., тому максимальна швидкість склала лише 18 км/год. Всюдихід був доставлений до Антарктиди, але до полюса не доїхав через свою велику вагу і початок Другої світової війни.

Великі колеса засіли в снігу, і рушити довго не виходило. Згодом за два тижні вдалося проїхати лише 148 км. Двигуни, незважаючи на лютий холод, перегрівалися. У результаті проєкт зупинили, припинивши фінансування. Машину почали використовувати в ролі стаціонарної полярної станції.

Пізніше, 1946 року, її виявили члени експедиційної групи Highjump військово-морського флоту США, але не стали реанімувати автомобіль, залишивши його на місці. Потім Antarctic Snow Cruiser знову знайшли, але в 1958 році він уже  перебував під величезним шаром снігу заввишки кілька метрів. Але й тоді реанімувати машину не взялися. З того часу Antarctic Snow Cruiser більше ніхто не бачив.

Volkswagen Beetle (Käfer)

Volkswagen Beetle став першим серійним автомобілем в Антарктиці. У 1963 році Volkswagen, головним чином з рекламною метою, відправив до Антарктиди "Жука" – авто з держномером Antarctica 1 вирушило на австралійську антарктичну базу Моусон.

Вдала конструкція автомобіля не вимагала серйозних доопрацювань. У ті часи Käfer (саме так "Жук" називається німецькою) оснащувався 1,3-літровим двигуном, який міг розігнати автомобіль до 100 км/год за 60 секунд. Машина була мінімально доопрацьована для суворого клімату. Німецька компанія безплатно надала дослідникам не тільки сам Beetle, а й неабияку кількість запчастин. На "Жука" встановили деталі, призначені для скандинавських комплектацій, додаткову термоізоляцію та два акумулятори. Також встановили спеціальну гуму на високих шипах для їзди по снігу та кризі.

У перший рік, крім тріщин силових елементів кузова у районі кріплення передньої підвіски, ніяких слабких місць у машини не було виявлено. Та й той єдиний недолік легко усунули на місці.

Загалом через шість місяців німець повернувся до Австралії, де почав працювати в рекламі й навіть виграв австралійське BP Rally 1964 року, після чого був проданий.
З 1964-го до 2000 року на станції працювало кілька різних Käfer.

Останній австралійський Käfer під індексом "Антарктика-4" прибув на станцію 1978 року. Примітно, що цей апарат мав під капотом вже 1600 кубиків і 54 к.с., а кузов його називався Beach buggy, тобто відкритий трубчастий каркас без кабіни. І цей четвертий дослідний зразок прослужив на станції аж до початку 2000-х років.

Toyota Hilux

У 2007 році Hilux став першим автомобілем, що доїхав до Північного магнітного полюса. Ведучий шоу Top Gear Джеремі Кларксон був за кермом.

Не бажаючи задовольнятися лише Північним полюсом, у 2010 році заправлений реактивним пальним Hilux успішно здійснив поїздку на 9500 км до Південного полюса без ніяких технічних несправностей.

Це була не перша експедиція на цих автомобілях: модифіковані компанією Arctic Trucks перші Toyota прибули до Антарктиди ще 1997 року.

Venturi Antarctica

Venturi Automobiles (Вентурі) – французька автомобілебудівна компанія, розташована в Монако. Вентурі розробляє, випускає та продає дорогий електричний транспорт. Компанія також займається створенням електричних позашляховиків для полярників.

Venturi Antarctica розробила французька автомобілебудівна компанія Venturi Automobiles на замовлення князя Монако Альберта II.

Кузов тримісного гусеничного позашляховика виконаний із пластику. Що, втім, не заважає авто витримувати температури до –50 °С. Апарат оснащено двома двигунами потужністю по 100 кВт. Про час, необхідний для заряджання акумуляторів, нічого не сказано, зате відомо, що двотонна Venturi Antarctica здатна розігнатися до 25 км/год і проїхати на одному заряді до 45 км. Він також брав участь в експедиції на півночі Британської Колумбії в Канаді, де подолав 42-кілометровий маршрут від озера Діс-Лейк до комуни Телеграф. Тож запасу батарей вистачило.

У грудні 2021 року гусеничний електромобіль доставили на антарктичну бельгійську дослідницьку станцію "Принцеса Єлизавета", де він працює дотепер. Venturi Antarctica розроблявся для експлуатації за температур до -58 градусів за Фаренгейтом (-50 ºC). Але через глобальне потепління температури почали підійматися до -14 F (-10 ºC). Наприкінці 2022 року команді Venturi довелося вирушити на дослідницьку станцію для модернізації електромобіля з урахуванням нових кліматичних умов.

Nissan Ariya

Компанія Nissan організувала пробіг завдовжки понад 30 000 кілометрів. Таку відстань від Північного до Південного полюса Землі подолав електричний кросовер Nissan Ariya.

Під час підготовки електромобіля для снігових умов Ніссану допомагали фахівці відомого ательє Arctic Trucks. Вони зайнялися тим, що вміють найкраще: кросоверу значно підняли кузов, встановили масивні позашляхові шини BF Goodrich зовнішнім діаметром аж 39 дюймів плюс розширили колісні арки. При цьому Nissan заявляє, що силова установка e-4orce із двома електродвигунами та тягова батарея залишилися стандартними.

У серійному вигляді така Ariya здатна проїхати на одній зарядці до 460 км за циклом WLTP. Але, зрозуміло, через низькі температури й величезні колеса дальність ходу помітно скоротилася. Тому було завбачливо використано "інноваційне джерело відновлюваної енергії" — причіп із розсувним вітряком та розкладними сонячними панелями. Крім того, були й машини супроводу.

Екіпаж підготовленого кросовера Nissan Ariya – сімейна пара автоентузіастів Кріс та Джулі Рамсі, які у 2017 році вже брали участь у ралі Монголії. Тоді вони здолали 10 000 кілометрів на електричному хетчбеку Nissan Leaf. Цього разу завдання виявилося набагато складнішим, адже на подолання 30 000 кілометрів пішло понад дев'ять місяців: пробіг стартував наприкінці березня.

Підготовка зайняла чотири роки, прокладався маршрут західним узбережжям обох Америк через 14 країн. Хоча екстремально низьких температур на маршруті не було: щонайменше –23°С.

Найбільш сприятливою виявилася поїздка Північною Америкою, де була розвинена мережа зарядних станцій. Пересуватися Південною Америкою допомогли сонячні батареї та висувний вітрогенератор продуктивністю 5 кВт. Вже в Антарктиді, щоб не розрядити вночі тяговий акумулятор від поривів крижаного вітру, на стоянках Nissan Ariya довелося вкривати спеціальним наметом або обгороджувати сніговим бар'єром. Не обійшлося і без допомоги бензинового генератора, обов'язкового для подорожей арктичними регіонами.

Крім екстремально низьких температур, машинам експедиції довелося зіткнутися з проблемою розрідженого повітря, оскільки Південний полюс розташований на висоті 2835 м над рівнем моря, через що важко запускалися двигуни дизельних позашляховиків. З Ariya таких проблем не виникло.