Зміст:
  1. В Україні "цифровий безлад" з маршрутками
  2. Британські водії автобусів продають квитки особисто
  3. Таллінн – зручно для місцевих, але не туристів
  4. Польща – зручно купувати онлайн, важко повертати
  5. Берлін – єдиний квиток на всі види транспорту
  6. Франція – розрахунок на місцевих

У більшості обласних центрів України вже давно працює електронний квиток, є можливість оплатити проїзд безконтактно, а купити або повернути квитки на поїзд можна в декілька кліків на сайті або в застосунку. Водночас досі залишається відкритим питання "маршруток". Поплескати по плечу та погукати: "Передайте, будь ласка, решту" – все ще лишається нашою реальністю. 

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Liga.Tech розповідає, як працює система оплати проїзду в різних країнах та чи відстаємо ми від них у цифровізації цих послуг. 

В Україні "цифровий безлад" з маршрутками

Кияни та гості використовують безконтактну оплату для проїзду в метро вже давно, поступово більш диджиталізованими стають й інші види транспорту. 

Для разового проїзду в комунальному наземному транспорті – від тролейбуса до фунікулера – можна придбати QR-квиток. Найшвидший спосіб для місцевих – встановити застосунок Київ Цифровий. Також можна оплачувати проїзд банківською картою, але це не дуже зручно для родин з дітьми. Адже так можна заплатити лише за одного пасажира.

Як оплатити проїзд в транспорті за кордоном – приклад Великої Британії, Польщі, Таллінна
Фото: unsplash

Найскладніше поки що розібратися з таким феноменом, як маршрутки. 

У травні цього року київська влада повідомила, що працює над єдиною автоматизованою системою і поступово почне тестувати її на окремих перевізниках. Але поки що валідаторів для оплати проїзду у столичних маршрутках ми не помітили.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

У Львові на додачу до банківських карток та оплати за QR-кодами, розміщеними у громадському транспорті, з 11 грудня діятиме електронний квиток. Транспортну картку "ЛеоКард" можна буде поповнити як онлайн, так і в терміналах EasyPay. Але знову ж таки, поки що це не стосується приватних перевізників, які в цьому місті приймають оплату лише готівкою. 

Подібним чином влаштована оплата проїзду і в інших великих містах. 

Якщо ж ви їдете у подорож країною – краще заздалегідь подбати про готівку. Винятки є лише на окремих маршрутах.

Так, на приміських та міжміських маршрутах Стрийського району нещодавно запрацювала система безготівкової оплати Check In Сheсk Out. 

На вході та виході з автобуса пасажиру потрібно прикласти банківську картку або будь-який пристрій з функцією NFC до валідатора. Система реєструє початкову точку маршруту та завершення поїздки. Таким чином автоматично обраховується відстань та кількість зупинок, які проїхав пасажир. Після чого знімаються кошти за проїзд. Якщо забути прикласти карту на виході, вартість квитка буде еквівалентною вартості проїзду до кінцевої зупинки.

Вартість одноразового квитка: від 8 грн (0,2 євро).

Британські водії автобусів продають квитки особисто

Щоб сплатити за проїзд в англійському автобусі за межами великого міста – сіті – вам доведеться забути про цифровізацію та поспілкуватися з водієм особисто. Вони приймають як кеш, так і картку, вводять інформацію про вашу кінцеву зупинку та друкують квиток. Майже всі вони тут міжміські та мають досить тривалий маршрут, який може складатися з 50 або більше зупинок.

Автоматів для купівлі квитків на автостанціях та зупинках немає. Придбати електронний квиток можна, але в кожного перевізника для цього окремий застосунок. Цю опцію тут використовують рідко навіть місцеві, адже більшість має проїздний або їздить на власних автівках, а автобус використовує для разових поїздок. Для приїжджих це просто незручно. Як приклад, не всі англійські застосунки доступні в українському магазині застосунків. 

Як наслідок, на вході в автобус утворюються черги. 

На продаж квитків водій може витратити більше ніж на рух між зупинками. Через це громадський транспорт постійно запізнюється.

У деяких великих містах є трамваї, які тут також називають метро. Відповідно, оплатити проїзд в цьому виді транспорту можна в застосунку Metro App. На практиці, наприклад, у Бірмінгемі можна побачити картину досить типову для України. Це кондуктор-контролер, який ходить з вагона в вагон з мобільним терміналом для продажу квитків, та молоді люди, які тікають від нього та намагаються вистрибнути з вагона до того, як дійшла їхня черга.

Лондон – це окрема країна в країні, тому там все диджиталізовано. Щоб оплатити проїзд в метро та автобусі – достатньо прикласти безконтактну карту на вході та виході.

Гроші списуються не одразу, а на основі всіх ваших переміщень протягом дня та відповідно тариф розраховується автоматично й буде списаний з вашого рахунку наприкінці дня. 

Вартість одноразового квитка: від 2 фунтів (2,3 євро). 

Своя історія – поїзди. Квитки можна купити як в спеціальних застосунках, так і в касах або автоматах на станції. Подорожувати країною здебільшого доводиться з пересадками, оскільки більшість денних поїздів їздять на відносно короткі відстані. Але все влаштовано досить зручно – достатньо ввести пункти А та Б, а застосунок або термінал сам складе найшвидший маршрут. 

Тож не дивуйтесь, якщо під час оплати проїзду Стратфорд-на-Ейвон – Ліверпуль, ви отримаєте на пошту три квитки. Ці електронні квитки дійсні на будь-який поїзд за вашим маршрутом протягом дня. Це зручно, якщо ви запізнилися на одну з пересадок. Але треба враховувати, що на відміну від України тут працює декілька залізничних компаній. Це означає, що так, ви можете сісти на поїзд пізніше в той самий день, але тільки, якщо він належить тій самій залізничній компанії.

Таллінн – зручно для місцевих, але не туристів

Естонська столиця має схожу на київську систему оплати проїзду, але з певними нюансами. У автобусах, трамваях та тролейбусах Таллінна навіть встановлено ті самі валідатори, що у Києві. Але в українській столиці система оплати зручніша.

Для місцевих жителів з підтвердженою реєстрацією транспорт безоплатний, вони лише валідують проїзд у салоні. Решта пасажирів може придбати та поповнити на поїздки картку або купити QR-квитки у застосунку чи на сайті (є естонська, англійська та російська мови). На відміну від Києва Цифрового, який діє лише в комунальному транспорті столиці, Pilet.ee дає змогу придбати квитки у Тарту, Пярну, Таллінні та навіть у Гельсінкі.  

Як оплатити проїзд в транспорті за кордоном – приклад Великої Британії, Польщі, Таллінна
Фото: Лев Шевченко/LIGA.net

Чим же незручна талліннська система? Повна версія валідатора, зі сканером QR-коду, стоїть лише біля перших дверей автобуса, тролейбуса чи трамвая. І лише там можна сплатити за проїзд смартфоном чи банківською карткою. Також відсутні термінали для придбання квитків і карток на зупинках – це незручно для людей, які відвідують місто як туристи або у робочих справах. Але схожу проблему має й Київ, де термінали встановлені лише в метро, на станціях швидкісного трамвая та кільцевої електрички.

Вартість одноразового квитка: 2 євро.

Польща – зручно купувати онлайн, важко повертати

У польській столиці діє інтуїтивно зрозуміліша система оплати проїзду. Варшава має автобусні та електробусні маршрути, трамваї та дві лінії метро, які перетинають місто з півночі на південь та зі сходу на захід, а також електричку. 

На сайті Warszawski Transport Publizcny можна ознайомитися з тарифами та видами квитків. Це 30-, 90-денні, родинні та інші довготермінові картки, а також короткотермінові квитки: 20-хвилинний пересадковий, добовий, трьохдобовий.

"Короткі" квитки – це маленька паперова картка з магнітною стрічкою, яку можна придбати в терміналі на зупинці або станції метро за готівку чи банківською карткою (смартфоном). Після придбання квиток треба валідувати у турнікеті чи валідаторі в салоні наземного транспорту, де на ньому надрукується дата та час проходу. В деяких салонах транспорту встановлено автомати з продажу квитків, які дійсні на проїзд саме в цьому автобусі (трамваї).

Помітний недолік варшавської системи для туристів – можна потрапити у ситуацію, коли на зупинці немає термінала, а в салоні – автомата. Тоді доводиться йти до зупинки, де можна придбати квиток.

Вартість одноразового квитка: 3,40 злотих (близько 1 євро).

Як оплатити проїзд в транспорті за кордоном – приклад Великої Британії, Польщі, Таллінна
Варшава. Фото: unsplash

Трохи інакшою буде ситуація, якщо ви опинитеся далі від польської столиці. Часто оплату за проїзд в автобусі бере на вході водій, інколи ви можете зробити це лише готівкою. Особливо незручно це у таких прикордонних містах як Пшемисль, які українці часто використовують для пересадки. Щоб уникнути розчарувань, краще подбати про готівку в банкоматі на вокзалі. Також будьте готові до бюрократії з поверненням залізничних квитків. Навіть якщо ви їх купили за допомогою зручного застосунку – найімовірніше, доведеться йти в фізичну касу в будній день та заповнювати безліч паперів, що не є кращою опцією, якщо ви тут проїздом. 

Берлін – єдиний квиток на всі види транспорту

Ситуація з оплатою проїзду в Німеччині схожа на Польщу. Квитки тут купують в спеціальних автоматах, які є на станціях та зупинках. У багатьох автобусах квитки можна придбати у водія, але лише за готівку – це мають бути монети або невеликі банкноти – 5 або 10 євро. Водій може відмовити у продажу квитка просто тому, що йому немає чим дати решту, і вам доведеться залишитися на зупинці. Тих, хто подорожує без квитка, в цій країні карають жорстко. 

Як оплатити проїзд в транспорті за кордоном – приклад Великої Британії, Польщі, Таллінна
Фото: unsplash

В трамваях квиток можна придбати в автоматах для продажу всередині транспорту, в метро – на станціях. 

Але навіть якщо ви придбали квиток у водія – це ще не все. Його треба обов’язково проштампувати всередині автобуса або трамвая або на платформах S-Bahn і метро. У разі перевірки не проштампований квиток недійсний.

У Берліні та інших великих містах квитки можна купувати в спеціальних транспортних застосунках. Їх треба встановити заздалегідь та створити там обліковий запис. Зазвичай це квиток дійсний на всі види транспорту. Вартість розраховується на основі зони, відстані, часу подорожі. 

Вартість одноразового квитка: 2,2 євро. 

Франція – розрахунок на місцевих

Для місцевих у Парижі діє Navigo Travel Card, яку можна поповнювати в спеціальному автоматі або онлайн за допомогою банківської картки. Наявні транспортні застосунки також прив’язані до цієї картки. Без неї ви зможете хіба що спланувати там маршрут. 

Як оплатити проїзд в транспорті за кордоном – приклад Великої Британії, Польщі, Таллінна
Фото: unsplash

Іншим в залежності від типу транспорту треба подбати про квитки в автоматах або безпосередньо у водія. Донедавна оплачувати проїзд у французьких автобусах можна було лише готівкою. Зараз цю проблему виправили, але треба бути готовим, що не всі водії досі можуть мати можливість приймати картки.