До "повністю" українського дрона ще далеко: як Україна скорочує залежність від Китаю

"Кожен компонент зброї, який ми не контролюємо, стає вразливим місцем для нас", – сказав міністр оборони України Денис Шмигаль на форумі Brave1 Components. За його словами, президент поставив перед урядом задачу: забезпечити щонайменше 50% зброї українського виробництва на полі бою.В Україні вже можна побачити рекламу військової техніки, зокрема дронів, зі словами "повністю українське виробництво". Але якщо копнути глибше, все одно наткнешся на якусь китайську деталь. Які компоненти дронів поки що не виробляють в Україні і виробництво яких запустити найважче?Китайський слід"В Україні склали перший повністю український FPV-дрон", – рясніли у медіа заголовки про 10-дюймовий виріб компанії Vyriy drone у грудні 2024-го.Повна локалізація, як повідомлялося, стала можливою завдяки тому, що в Україні почали виробляти мотори, передавачі відеосигналу й камери для дронів.Коптер Vyriy drone отримав мотори виробництва компанії Motor-G, відеопередавач від December1 і тепловізійну камеру "Курбас-256" від Odd Systems.Але з чого зроблені ці комплектувальні частини? "Наші мотори розроблені й виготовлені в Україні, але основним китайським елементом у них лишаються неодимові магніти, світова монополія на виробництво яких належить Китаю", – уточнив Олексій Гребінь, керівник Motor-G.Не виробляються в Україні й матриці, необхідні для створення тепловізійних камер, сказав під час виступу на форумі Brave1 представник Lasar's group з позивним Фенікс.Окрім того, в Україні складно знайти підшипники для двигунів. "Ми розглядали українські підшипники, але вони не тягнуть. Тому обираємо між китайськими, японськими та швейцарськими", – каже в коментарі LIGA.net Вадим Линець, директор компанії Realgold, що виробляє 30 000 моторів на місяць.Читайте також"Легше для військових". Як французька Alta Ares посилює українську ППО за допомогою ШІ. Інтерв’ю СЕОРівні локалізації виробництваВ Україні працює вже понад 200 виробників комплектувальних елементів до безпілотних систем, таких як: контролери, камери, акумулятори, двигуни, антени, щогли, навігація, пропелери, системи скиду, зв’язок, рами для БпЛА, а в онлайн-маркеті Brave1 Market представлено понад 800 типів компонентів, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.Згідно з дослідженням кластера виробників Iron, високий рівень локалізації (близько 85%) мають рами й корпусні елементи, оскільки для їхнього виробництва не потрібні унікальні матеріали та складні процеси. Серед лідерів у цій галузі, за даними Iron:PolydroneFiberFormУльтраконтактHuga SystemsGedz TechSolarAirDroneFrames.Водночас ключова сировина для рам – карбонове волокно і препреги – майже повністю імпортні, здебільшого з Китаю.Середній рівень локалізації (50–70%) мають елементи зв’язку і керування: аналогові відеопередавачі (VTX) і приймачі (VRX), приймачі керування (RX), передавачі (TX), антени. Серед лідерів-виробників:RadionSakuraScream Industrials2EOtamanPiranhaTechDEC-1Sine EngineeringVyriyCoalasBavovnaTAF Industries.До 50% компонентів зв’язку (чипи, корпуси, плати, кулери) залишаються китайськими, їх обирають через нижчу ціну. Локально виготовляють металеві елементи, корпуси і 3D-друковані деталі.Низький рівень локалізації (до 25%) має польотний стек, електромотори, тепловізійні камери. Лідери серед українських виробників польотних контролерів і регуляторів швидкості – Vyriy, Tykho, Karma, Flytex, StingBee, XRush4 Tech, 603700. "Плати друку переважно з Китаю через масштаб, технологічність і низьку собівартість. Мікроконтролери, транзистори й чипи імпортуються зі США, ЄС та Азії", – уточнюється в дослідженні Iron.Майже повну відсутність локального виробництва в Україні мають цифрові відеопередавачі та приймачі, денні камери, низка спеціалізованих електронних модулів, ідеться в дослідженні.Для запуску в Україні виробництва нових типів деталей компанії можуть знайти підтримку у вигляді грантів. Державний Brave1, наприклад, пропонує виробникам компонентів гранти до 8 млн грн на розробку, зокрема двигунів, бортових комп’ютерів і тепловізорів.Читайте такожВистояти в блекаут. Скільки Київстар, Vodafone і lifecell інвестують в енергонезалежністьЩо найважче запустити у виробництвоНайважче запустити вирощування кристалів, які використовують у тепловізорах і в головках самонаведення ракет, сказав гендиректор кластера Brave1 Андрій Гриценюк у коментарі LIGA.net.Україна зупинила виробництво кристалів приблизно у 2008 році, каже Гриценюк. "Є лише близько восьми країн у світі, які вміють це робити, і від цього напряму залежить незалежність у виробництві тепловізорів, фотодетекторів та інших речей", – додає він.Також одним із найскладніших напрямків для старту виробництва в Україні є напівпровідникові технології. "На запуск подібного виробництва потрібні роки. Програми для цього ми зараз розробляємо з відповідними державними інституціями", – підкреслив Гриценюк. У травні Мінцифри й Національна напівпровідникова асоціація України підписали меморандум заради створення екосистеми для проєктування, розробки та виробництва напівпровідників.Вартість будівництва заводу з виготовлення чипів в Україні мілтек-компанії оцінюють в $1 млрд, терміни будівництва – у 2-3 роки, пише DOU.