Геть від Росії. Як подружжя геймерів створило україномовну спільноту Diablo IV

На ПК та консолях Microsoft і Sony 6 червня вийшла нова ітерація культової франшизи Diablo IV. Розробники обіцяють великий безшовний ігровий світ, де гравець зможе пройти від одного узбережжя до іншого, проклавши свій маршрут.

Але до 28 травня у фанатському світі гравців Diablo IV не було української спільноти. Саме у цей день її створило подружжя гравців - Святослав Затишняк і Дарʼя Бондаренко. Liga.Tech поспілкувалася зі Святославом та коротко розповідає про проблематику українськомовних ігрових комʼюніті.

"Раніше ми всі тусувались в одному просторі й це були здебільшого російськомовні ком'юніті", – каже Святослав. Якщо пошукати в ігрових спільнотах, то можна знайти чати, марковані як "спільноти СНД". І крім іншого, там багато жителів сусідньої країни.

Україномовних ком'юніті майже немає. "Якщо казати про Diablo, вже після створення своєї спільноти я бачив кілька чатів-кланів. Ліміт внутрішньоігрового клану в Diablo 4, наприклад — 150 осіб", — пояснює геймер. Він порівнює ситуацію з ігровими комʼюніті з тією, що склалася після повномасштабного вторгнення в YouTube. Дійсно якісного ігрового контенту українською мало, але тенденції позитивні.

Всього у спільноті зараз понад 300 людей. "У чаті 253 людини, кожного дня приходять нові – знаходять нас, бо шукають українські клани чи спільноти", – каже Дарʼя. 

Святослав грає в Diablo з дитинства – тоді це був синглплеєр Diablo II, "і це було важко – тоді я взагалі не знав про рунні слова та як будувати білд, але встиг надолужити цей досвід з виходом Diablo II: Resurrected". У третю частину гри Святослав грав багато, але з часом вона розчарувала відсутністю контенту.

"Напередодні релізу Diablo IV ми з дружиною (вона маркетологиня і допомагає з просуванням) зрозуміли: щоб грати з українцями, треба створювати свій майданчик та об'єднувати людей. Чим із задоволенням і займаємось зараз", – пояснює засновник спільноти.

Учасники спільноти — люди абсолютно різного віку і професій. "Гра виходить багато років, тому частина аудиторії — дорослі серйозні чоловіки, які чекали цю частину понад десять років", — каже Святослав.

У чаті гравців вже робили опитування. Зʼясувалося, що є й програмісти, працівники Укрзалізниці, фрилансери, студенти та вчителі. "Всім байдуже: хлопець ти чи дівчина, скільки тобі років, з якого ти міста. Існує думка, що ігрова спільнота — доволі токсичне середовище. У нас же зібрались напрочуд дружелюбні люди, об'єднані спільними інтересами", – розповідає гравець.

Поки Святослав і Дарʼя не мають конкретних планів на створення україномовних спільнот в інших іграх. Вони концентруються на тому, щоб в наявному ком'юніті всім було комфортно і цікаво. Кажуть, що є велике бажання розвивати українське, шукати й об'єднувати своїх людей.

"Якщо говорити саме про ігри, то це повинен бути дуже цікавий і якісний проєкт, інтерес до якого не згасатиме місяцями або навіть роками. Зараз важко уявити такий — по-справжньому класних і масштабних ігор виходить небагато", – підсумовує Святослав.