Геть від Росії. Як подружжя геймерів створило україномовну спільноту Diablo IV

На ПК та консолях Microsoft і Sony 6 червня вийшла нова ітерація культової франшизи Diablo IV. Розробники обіцяють великий безшовний ігровий світ, де гравець зможе пройти від одного узбережжя до іншого, проклавши свій маршрут.

Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес

Але до 28 травня у фанатському світі гравців Diablo IV не було української спільноти. Саме у цей день її створило подружжя гравців - Святослав Затишняк і Дарʼя Бондаренко. Liga.Tech поспілкувалася зі Святославом та коротко розповідає про проблематику українськомовних ігрових комʼюніті.

"Раніше ми всі тусувались в одному просторі й це були здебільшого російськомовні ком'юніті", – каже Святослав. Якщо пошукати в ігрових спільнотах, то можна знайти чати, марковані як "спільноти СНД". І крім іншого, там багато жителів сусідньої країни.

Україномовних ком'юніті майже немає. "Якщо казати про Diablo, вже після створення своєї спільноти я бачив кілька чатів-кланів. Ліміт внутрішньоігрового клану в Diablo 4, наприклад — 150 осіб", — пояснює геймер. Він порівнює ситуацію з ігровими комʼюніті з тією, що склалася після повномасштабного вторгнення в YouTube. Дійсно якісного ігрового контенту українською мало, але тенденції позитивні.

Всього у спільноті зараз понад 300 людей. "У чаті 253 людини, кожного дня приходять нові – знаходять нас, бо шукають українські клани чи спільноти", – каже Дарʼя. 

Святослав грає в Diablo з дитинства – тоді це був синглплеєр Diablo II, "і це було важко – тоді я взагалі не знав про рунні слова та як будувати білд, але встиг надолужити цей досвід з виходом Diablo II: Resurrected". У третю частину гри Святослав грав багато, але з часом вона розчарувала відсутністю контенту.

"Напередодні релізу Diablo IV ми з дружиною (вона маркетологиня і допомагає з просуванням) зрозуміли: щоб грати з українцями, треба створювати свій майданчик та об'єднувати людей. Чим із задоволенням і займаємось зараз", – пояснює засновник спільноти.

Учасники спільноти — люди абсолютно різного віку і професій. "Гра виходить багато років, тому частина аудиторії — дорослі серйозні чоловіки, які чекали цю частину понад десять років", — каже Святослав.

У чаті гравців вже робили опитування. Зʼясувалося, що є й програмісти, працівники Укрзалізниці, фрилансери, студенти та вчителі. "Всім байдуже: хлопець ти чи дівчина, скільки тобі років, з якого ти міста. Існує думка, що ігрова спільнота — доволі токсичне середовище. У нас же зібрались напрочуд дружелюбні люди, об'єднані спільними інтересами", – розповідає гравець.

Поки Святослав і Дарʼя не мають конкретних планів на створення україномовних спільнот в інших іграх. Вони концентруються на тому, щоб в наявному ком'юніті всім було комфортно і цікаво. Кажуть, що є велике бажання розвивати українське, шукати й об'єднувати своїх людей.

"Якщо говорити саме про ігри, то це повинен бути дуже цікавий і якісний проєкт, інтерес до якого не згасатиме місяцями або навіть роками. Зараз важко уявити такий — по-справжньому класних і масштабних ігор виходить небагато", – підсумовує Святослав.