Разом з Європою до зірок. Чому Україні варто вступити до Європейського космічного агентства

Кабмін затвердив на засіданні 12 вересня 2023 року план дій щодо інтеграції України до Європейського космічного агентства (ESA). Документ передбачає підготовку переговорного процесу з ESA щодо розширення співпраці, розвиток співробітництва з агентством, зближення законодавств України та ЄС у сфері космічної діяльності, проведення переговорів та підготовку до укладення угоди/приєднання до конвенції. 

Вступ України до ESA тривалий час залишався поза увагою нашої влади. Наталія Боротканич, кандидатка історичних наук та координаторка космічних проєктів Noosphere, спеціально для Liga.Tech розібралась, чому Україні слід докласти всіх можливих зусиль, щоб стати повноправним членом Європейського космічного агентства. І чому таке членство є не менш важливим, ніж інтеграція України в ЄС та НАТО. 

Історія створення ESA

Європейське космічне агентство є доволі унікальною структурою. Це єдина на сьогодні міжнародна космічна організація. Усі інші провідні космічні агентства (NASA, ISRO, JAXA, CNSA) є суто національними структурами. До них не може приєднатися інша держава, тоді як ESA регулярно приймає до своїх лав нових членів.

Історія ESA розпочалася ще в ті часи, коли існували лише дві держави, які володіли можливістю досягти орбіти: США і СРСР. Але країни Західної Європи не хотіли залишатися сторонніми спостерігачами в цій справі. Вже тоді було зрозуміло, що окремо європейські країни не зможуть скласти повноцінну конкуренцію наддержавам. Це призвело до створення організацій, покликаних об'єднати їхні обмежені ресурси заради досягнення спільної мети. 

У 1975 році після певних інституційних змін було створено єдине космічне агентство, яке мало стати європейським аналогом NASA. Управління ESA здійснюється радою. Кожна держава-учасник представлена в ній міністром і має один голос, незалежно від величини фінансового внеску та географічних розмірів. Треба розуміти, що ESA не є заміною національним космічним агентствам її країн-учасниць і не обмежує їхню незалежність. Ті можуть здійснювати свою діяльність як через ESA, так і шляхом кооперації з країнами, що не входять до його складу.

Як стати учасником ESA

З часів свого створення ESA значно розширило свої лави. Зараз повноправними учасниками організації є 22 держави. Чотири країни (Латвія, Литва, Словаччина та Словенія) мають статус асоційованих членів, ще низка держав (включно з нашою) уклали різноманітні угоди про співпрацю. 

Особливе становище посідає Канада. Не маючи статусу учасника, вона входить до складу ради ESA і здійснює тісну інтеграцію за багатьма проєктами. Тут варто зазначити, що формально конвенція про створення ESA не забороняє неєвропейським державам входити до його складу. Однак на практиці організація не приймає до своїх лав держави з інших континентів. Саме тому, попри вкрай тісні зв'язки з ESA, Канада формально не є його членом.

Водночас, щоб увійти до ESA, європейська держава не зобов'язана бути учасником ЄС. Як приклад можна навести Швейцарію, Норвегію та Велику Британію. Остання зберегла членство в ESA, попри вихід з Євросоюзу. В минулому дійсно були плани перетворити ESA на космічне агентство Євросоюзу. Але їх так і не реалізували через побоювання, що такий крок істотно ускладнить співпрацю з державами, які не входять до ЄС.

Тож як відбувається процес прийняття держави до ESA? Першим кроком є підписання базової угоди про співпрацю. Вона відкриває країні дорогу до єдиного європейського космічного простору. Водночас на неї накладаються деякі, доволі обмежені, фінансові зобов'язання. 

Якщо держава хоче більшої кооперації з ESA, вона потім підписує угоду ECS (European Cooperating State). Цей документ дає право її компаніям брати участь у тендерах, що проводяться Європейським космічним агентством, і у більшій частині його програм. Хоча фінансовий внесок країни на цьому етапі збільшується, він все одно залишається значно нижчим, ніж у повноправного члена ESA.

Наступним кроком є ухвалення хартії PECS (Plan For European Cooperating State). Вона являє собою розрахований на п'ять років план, націлений на підвищення потенціалу космічної галузі країни. Після закінчення цього періоду держава може чи підписати нову хартію, чи почати переговори про підвищення свого статусу до асоційованого члена або повноцінного учасника ESA. Але стадія асоційованого члена не є обов'язковою для кандидата. В історії ESA були випадки, коли країни, які вступали до лав агентства, пропускали цей етап. 

Що стосується України, то вона зробила свій перший крок на шляху до європейської космічної сім'ї ще 2008 року, підписавши угоду про співпрацю. На превеликий жаль, цей крок так і залишився єдиним. Попри повідомлення, що періодично з'являються, про намір поглибити процес кооперації та ухвалити новий договір про партнерство, поки що справа обмежується лише загальними розмовами. Сподіватимемося, що новий план дій уряду щодо інтеграції України до ESA дозволить зрушити цей процес.

Що вступ до ESA дасть Україні

Але для чого Україні ставати частиною ESA? Розберімо основні бонуси, які дає вступ до європейської космічної сім'ї.

Першою і, ймовірно ключовою перевагою членства в ESA, є доступ до європейського космічного ринку. У межах своєї діяльності організація реалізує вельми масштабні проєкти. Кожен із них потребує проведення низки складних робіт, виробництва техніки, конструювання, закупівлі сировини та компонентів тощо. Для цього ESA регулярно проводить тендери серед компаній зі своїх країн-учасниць. Доступ до цього ринку і можливість боротися за європейські контракти посилить міжнародні зв'язки нашої країни й може стати рятувальним колом для української космічної індустрії, який забезпечить її виживання і подальше зростання.

Не варто забувати, що Європейське космічне агентство володіє значною мережею лабораторій і випробувальних центрів, де проводять безліч наукових досліджень: починаючи від вивчення Землі та її клімату і закінчуючи тестуванням перспективних матеріалів, нових двигунів і розробкою проєктів космічних апаратів наступного покоління. Якщо Україна стане членом ESA, наші вчені отримають доступ до нових технологій і знань, що дасть їм можливість стати авторами гучних відкриттів.

Іншим важливим напрямком діяльності ESA є популяризація науки та підготовка нових фахівців. Агентство фінансує низку загальноосвітніх програм, спрямованих на підтримку студентів і молодих учених зі своїх країн-учасниць. У їхніх межах ті отримують необхідну підготовку, що дає їм змогу надалі як зробити кар'єру в ESA, так і розпочати роботу в національних космічних агентствах. Якщо Україна стане учасницею Європейського космічного агентства, це значно полегшить життя нашої молоді, яка мріє пов'язати своє життя з космосом.

ESA також має власну систему космічного зв'язку ESTRACK. Вона дає змогу цілодобово відстежувати положення і підтримувати контакт з апаратами, що перебувають як на навколоземній орбіті, так і в міжпланетному просторі. Це вельми актуально для нашої країни, оскільки вона не має закордонних станцій зв'язку, що створює значні проблеми під час управління супутниками.

У своїй діяльності ESA реалізує безліч дослідницьких місій. Кожну з них за правом можна назвати інтернаціональною. І йдеться не тільки про те, що компоненти ракет і космічних апаратів виготовляються компаніями з різних країн, а й про саме наукове навантаження. Наприклад, на борту нещодавно запущеного до Юпітера зонда JUICE є інструменти, надані дослідницькими установами з Італії, Франції, Німеччини, Великої Британії, Швеції та Нідерландів. Якщо Україна стане частиною ESA, вчені з нашої країни отримають можливість сконструювати прилади, які потім відправляться до інших планет. 

У ESA також є власна пілотована програма. Зараз астронавти ESA регулярно літають у багатомісячні відрядження на МКС, виконуючи складні дослідницькі програми. Ба більше, організація вже досягла домовленості з NASA, завдяки якій у майбутньому європейські астронавти отримають можливість облетіти Місяць і потім висадитися на його поверхні. І якщо Україна увійде до ESA, одним із тих, хто залишить слід на місячній поверхні, цілком може стати й наш співвітчизник.

І, нарешті, треба мати на увазі й те, що вступ до ESA також відкриє перед Україною можливість розширити кооперацію з іншими космічними агентствами, на кшталт уже згаданого NASA. Європейські компанії регулярно отримують контракти від NASA, а європейські прилади часто встановлюються на американських зондах. А ті самі знамениті телескопи Hubble і James Webb взагалі є спільними проєктами двох організацій, і за астрономами з Європи зарезервовано частину їхнього спостережного часу. Отже, вступ до ESA дасть нашій країні можливість увійти не тільки на європейський ринок, а й налагодити космічні зв'язки з іншими країнами та організаціями. 

Якщо підсумувати все вищесказане, можна дійти цілком однозначного висновку: вступ до ESA має стати одним із головних завдань для нашої країни на найближчу перспективу. І кроки у цьому напрямку нам треба робити вже, щоб одразу після перемоги мати міцний фундамент дороги в майбутнє для нашої науки, космічної індустрії та молоді, яка хоче доторкнутися до зірок.