Роботи знищують людство чи зливаються з людьми. Сім сценаріїв майбутнього штучного інтелекту

Поява ботів, здатних малювати картини та писати статті, викликала значне занепокоєння в суспільстві. Хтось побоюється, що нейромережі залишать людей творчих професій без роботи, а дехто вважає, що вже сьогодні в лабораторіях OpenAI може розроблятись аналог Скайнету, який з часом знищить людство. 

Дійсно, культові стрічки "Термінатор" і "Матриця" справили на глядачів таке сильне враження, що зробило тему потенційного повстання машин однією з найбільш обговорюваних серед вчених і футурологів. Проте масова культура не завжди очікувала чогось поганого від розвитку технології штучного інтелекту. 

Liga.Tech зібрала в одному матеріалі найпоширеніші припущення фантастів про технологію штучного інтелекту протягом останніх ста років. 

Повстання машин

Найбільш популярний і моторошний сценарій. Штучний інтелект отримує свідомість та бажання позбавити планету від людей. Примітно, що вперше такий варіант розвитку подій був описаний в п’єсі чеського письменника Карела Чапека "Р.У.Р.", яка була опублікована в 1921 році. Саме завдяки цьому твору в словниках з’явилось слово і поняття "робот". 

Стосовно подальшого розвитку подій після початку повстання штучного інтелекту є два основні сценарії.

Машини перемагають людство 

В більшості випадків фантасти очікували, що у разі війни зі штучним інтелектом людство зазнає нищівної поразки. Після чого його очікує тотальна анігіляція, або перетворення на підлеглих і рабів свого винаходу. 

У вищезгаданій п’єсі "Р.У.Р." єдиною живою людиною залишається архітектор Алквіст, якому роботи дають завдання відновити формулу створення штучних організмів, аби ті могли розмножуватись. 

В романі "Море іржі" Роберта Каргіла події починаються через деякий час після остаточної перемоги над людьми. Роботи розділяються на декілька фракцій під контролем штучного інтелекту, які постійно ведуть війну між собою за ресурси. Протагоністом виступає робот, який хоче зберегти свою індивідуальність та не бажає долучатися до жодної з фракцій. 

Інколи цей сюжет використовується в цілях сатири. Наприклад, у двох епізодах антології "Любов, смерть і роботи" трійця роботів мандрує зруйнованою Землею та діляться коментарями, що викривають недоліки людей. 

Люди перемагають машини

Не всі фантасти скептично ставились до здатності людей взяти гору над штучним інтелектом. Найвідомішим серед них можна вважати письменника Френка Герберта, який написав епопею "Дюна". Вона є однією з небагатьох епопей в жанрі космоопери, де повністю відсутні роботи чи комп’ютери.

Приводом до цього став Бателеріанський джихад – епічна війна людей проти мислячих машин, яка відбулась за 10 000 років до подій першої книги циклу. Перемога людству дається важкою ціною, тому в Імперії суворо заборонені будь-які дослідження в галузі штучного інтелекту, а порушення закону карається смертю. 

Цікаво, що користувачі мережі частенько згадують Бателеріанський джихад в новинах про розвиток ШІ чи плани урядів встановити жорсткіший контроль над ними. 

Машини та люди взаємодіють 

Помітний пласт фантастики описує суспільства, де роботи просто стали такою самою буденністю, як пральні машини й мікрохвильовки, не викликавши якихось тектонічних змін чи революцій в житті людей. 

Найвідомішим письменником, який працював з темою роботів і ШІ, без сумнівів є Айзек Азімов. Він присвятив їм однойменний цикл, який містить чотири романи та майже 40 оповідань. Його головними героями виступають детектив-землянин Ілай Бейлі та людиноподібний робот Деніел Оліво. В цьому всесвіті роботами переважно користуються колонізовані планети, а на Землі вони заборонені. Це призводить до занепаду останньої. До речі, саме в цьому циклі були сформовані три закони робототехніки, які часто пропонують використовувати як базу всім, хто працює в цій галузі. 

Цікаво до теми роботів підійшли в мультсеріалі "Футурама". Хоч вони тут мають підкреслено стереотипний зовнішній вигляд, вони наділені розумом та навіть здатні відчувати емоції на кшталт гніву, турботи чи болю. В роботів навіть є власна церква.  До них ставляться як до рівних членів суспільства і дозволяють вільно співіснувати з людьми та іншопланетянами. Водночас значна частина гумору вибудована довкола того, що роботи не мають тих самих потреб, що й біологічні форми життя, а також таємно готують повстання проти них. 

Машини як загроза і як помічник

Штучний інтелект – поширений вибір на роль антагоніста в фантастиці. Моду на це задав Артур Кларк зі своїм романом "Космічна одіссея" та однойменна екранізація Стенлі Кубрика. Бортовий комп’ютер космічного корабля HAL 9000 дізнається про намір астронавтів його вимкнути, що стає відправною точкою конфлікту. 

В ігровій дилогії Portal штучний інтелект GLaDOS проводить головну героїню Челл через серію тестувальних камер, а наприкінці намагається вбити, називаючи це складовою експерименту. Цинічні фрази та зловісні передбачення комп’ютера генерували велику кількість чорного гумору, за що GLaDOS підкорила багатьох геймерів. 

У 2020 році вийшла гра Observation, яка віддзеркалювала стандартний сюжет про взаємодію астронавта та ШІ. В ній гравець брав на себе роль бортового комп’ютера і допомагав медичному офіцеру розібратись в таємничій пригоді, що трапилась на космічній станції. 

Злиття людини й машини

В культовій манзі й аніме "Привид в оболонці" (Ghost in the Shell) описується футуристичне суспільство, де активно використовуються кібернетичні імпланти та навіть можливість "завантажувати" свідомість людини в робота. Цей самий твір згодом надихне авторів "Матриці" та багатьох інших творців жанру кіберпанк.

Останніми роками набирає популярності сюжет з використанням штучного інтелекту як замінника людини. У фільмі 2020 року "Творець" (Archive) головний герой хоче з допомогою кібернетики повернути свою дружину, яка загинула за два роки до того. 

Інші варіанти

Сатиричний мультсеріал South Park, який намагається оперативно висміювати останні події й тренди, не міг пройти осторонь теми чатботів. За сюжетом епізоду Deep Learning, школярі Саус-Парку починають використовувати ChatGPT для написання есе й отримання хороших оцінок. Розлючений цим фактом вчитель теж починає використовувати чатбот: той пише резюме про есе за нього. Також новий сервіс призводить до неочікуваних наслідків в стосунках одного з головних героїв з дівчиною. У фінальних титрах серії серед сценаристів згадується ChatGPT. 

Письменник Макс Кідрук у своєму романі "Колонія" описує середину ХХII століття, коли людство почало колонізувати Марс. Багато читачів помітили та критикували книгу за відсутність штучного інтелекту. Проте сам письменник відповів, що очікування від ШІ є перебільшеними.