"Це не мистецтво": українські художники поділились думками про штучний інтелект Midjourney

Нейромережа Midjourney — одна з найбільш помітних технологічних подій цього літа. Її "творчість" — чудернацькі зображення з людьми, містами, космосом та пейзажами — можна побачити у багатьох соцмережах та медіа. Midjourney — штучний інтелект, який генерує зображення за текстовим описом англійською. Одна з його переваг перед іншими нейромережами — вільний (хоча й обмежений за кількістю запитів) доступ через месенджер Discord.

Liga.Tech вже публікувала зображення, згенеровані Midjourney на наші запити про майбутнє України та людства. Крім естетичної насолоди та технологічного інтересу, такі нейромережі актуалізують питання про майбутнє художників, дизайнерів, ілюстраторів. Ми запитали українських художників і художниць про нейромережі, що малюють, — про конкуренцію, використання як інструменту, причетність до мистецтва.

Чи можна назвати мистецтвом

Художник Володимир Кузнєцов вважає, що мистецтвом тією чи іншою мірою можна називати все, що нас оточує.

"Це і мистецтво творення світу природним чи божественним шляхом, і творення революцій величезними суспільними масами, і ведення воєн, і взаємодія соціального інтелекту, і те саме малювання картин художником в майстерні, чи слоном, який, затиснувши в хоботі пензель, творить свої дива на полотні". 

Роботу нейромережі Midjourney Кузнєцов порівнює з уявним пензлем у хоботі слона і називає її "ще одною цікавинкою, людською вигадкою".

Коміксист та викладач цифрового малюнку Ігор Лобода певен, що наразі нейромережі можуть лише імітувати цифровий живопис, тому для коміксів, аніме-арту та фешн-ілюстрації вони майже нічого не можуть дати.

"Всі перераховані напрями більше базуються на візуалізації персонажів, а не відчуттів чи локацій", — пояснює Ігор. За словами художника, нейромережа може підказати йому цікаві рішення чи локації для коміксу, але вони будуть не у потрібному стилі, тож все доведеться робити "з нуля".

Чи створює конкуренцію художникам у комерційній ніші

Зазвичай із розвитком технології, яка так чи інак спрощує людську роботу, постає питання про загрози для робочих місць. Володимир Кузнєцов вважає, що нейромережі можуть потіснити хіба якусь вузьку комерційну нішу художників. А відібрати у них доходи зможуть, лише якщо вони "блокуватимуть рахунки у банку чи творчі процеси у мізках митців".

Інший український митець, який пише картини, ілюструє книги та створює інсталяції, Давид Чичкан, пропонує спершу дати визначення "художника", щоб зрозуміти загрозу від нейромережі: 

"Художник — це не просто рисувальник-ремісник. Чи може штучний інтелект відібрати роботу митця? Зовсім ні. Митець продає свої ризики, кількість прочитаних книг, або ж "кумівські" навички. Штучний інтелект цього продати не може, бо він є просто новим інструментом для митця. Але пензлик штучного інтелекту в руках митця робитиме мистецтво".

Давид вже зацікавився новим інструментом і не виключає його використання.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Беата Куркуль, 2D-художниця у геймдеві, яка сама активно послуговується Midjourney, вважає, що небезпека конкуренції з боку штучного інтелекту існує, але насамперед це стосується дизайнерів та ілюстраторів. "Навіщо замовляти у художника обкладинку до книги, якщо можна за пів години згенерувати картинку і витратити на це максимум $30 — стільки коштує місячна передплата плану "Стандарт", — наводить приклад Беата.

Художниця також припускає: аргумент про те, що нейромережа робить ілюстрації швидше та дешевше, можуть використати для демпінгу цін на роботи художників. "Але якщо художник зможе включити цей інструмент у свій арсенал, наприклад, як генератор первинного зображення-основи для майбутньої роботи, — йому нічого боятися", — додає Беата.

Як художники можуть використовувати штучний інтелект

Коміксист Ігор Лобода порівнює реакцію на нейромережі серед митців з реакцію на NFT кілька років тому. Будь-які цифрові новаторства найчастіше зустрічають спротив і відторгнення з боку випускників "традиційних" художніх шкіл. А от цифрові художники найчастіше використовують на свою користь усі наявні, особливо безплатні, цифрові технології. 

Цифрові митці часто звертаються до 3D-моделювання для візуалізації складних локацій та забезпечення більшої глибини у сценах для коміксів, концепт-арту для ігор, книжкових ілюстрацій.

"Те саме зараз відбувається із застосунками з технологіями штучного інтелекту. Ще торік з допомогою нового алгоритму Topaz Gigapixel багато хто з нас став користуватися деформацією і збільшенням зображень та фото майже без втрат якості. Айфони з наступного оновлення вже зможуть самостійно відокремлювати об'єкті від тла і переносити готові елементи на прозорому тлі до нотаток, повідомлень тощо", — пояснює Ігор.

На думку художника, всі ці інструменти створені, щоб спростити роботу митців, а не замінити її. До того ж без додаткової обробки творіння штучного інтелекту – це лише колажі, концепти, ескізи того, що міг би створити справжній художник. Ігор ділиться, що використовувати нейромережу може бути зручно, коли художник не має достатньо часу для збору матеріалів, або коли замовник не знає, чого хоче.

"Як засіб для натхнення, нейромережа — блискуче новаторство, бо сидіти годинами у Google, Wiki чи Pinterest задля двох-трьох референсів — марна трата часу, а штучний інтелект підкаже все швидше", — резюмує коміксист. 

Ігор каже, що сам буде користуватися Midjourney, але не у "голому вигляді". Художник зазначає, що результат поки надто "кривенький": "то перспектива завалена, то будиночок літає, або масштаби розлетілися, і на першому плані об'єкти не відповідають розміру об'єктів на тлі".

Аня Булавіна, художниця, яка працює для ігрової студії CD Projekt Red ("Відьмак", "Кіберпанк 2077"), скептично ставиться до думки, що штучний інтелект витіснить художників та ілюстраторів з ринку. Навпаки — він стане додатковим інструментом.

Художниця наводить історію з концептами у стилі "фотобаш", які стали популярними кілька років тому.

"Це коли концепт не малюється пензлем у фотошопі, а створюється як колаж з купи фотографій. Коли дедалі більше художників почали використовувати цей спосіб, з'явилася думка, що вчитися малювати вже не треба, адже можна що завгодно зробити з фотографій", — розповідає Аня. Також були консервативно налаштовані художники, які принципово малювали вручну і вважали, що "фотобаш" — це не достойно справжнього митця. 

І перше, і друге твердження неправильні, вважає мисткиня. "Фотобаш" – це лише інструмент, який згодом виявився найзручнішим для виконання певного завдання. Те саме станеться і з нейромережами. Після того, як всі награються з Midjourney та іншими, вони перейдуть до розряду інструментів, які чудово виконуватимуть певні завдання. А для інших завдань потрібні будуть інші інструменти.