США перемогли Китай у "війні чипів". Як їм це вдалось

США і Китай лишаються найбільшими торговими партнерами один для одного: минулого року товарообіг між двома країнами становив майже $700 млрд, що є новим рекордом. Водночас температура двосторонніх відносин впала так низько, що оглядачі та експерти говорять про повноцінну холодну війну між Вашингтоном і Пекіном. Вона відбувається в багатьох вимірах – дипломатичному, торговому і технологічному, особливо в питанні напівпровідників. 

Liga.Tech підготувала матеріал про причини, перебіг та наслідки "війни чипів" для глобальної економіки. 

Подвійна загроза

Значною мірою лідерські позиції США в світі ґрунтуються на її першості в сфері високих технологій. Проте вона вже не є такою беззаперечною: КНР захопила лідерство в 37 з 44 сегментів, згідно зі звітом Австралійського інституту стратегічної політики. 

Проблема в тому, що свій прогрес Китай хоче використовувати не тільки для посилення своєї частки на глобальному ринку, а й для нарощування військової сили. Президент Сі Цзіньпін хоче перетворити НВАК у збройні сили "світового класу" до 2049 року – якраз на сторіччя встановлення влади комуністів у Піднебесній. Сюди входить розробка гіперзвукових ракет, автономних збройних модулів та використання штучного інтелекту в низці напрямків, включно з радіоелектронною боротьбою. 

Технологічні досягнення Китаю були б неможливими без навчання вчених у західних університетах і – що найголовніше – імпорту напівпровідників зі США та їхніх партнерів. Тому Вашингтон серйозно зібрався перекрити цей канал. 

Перехід від політики співпраці до стримування КНР розпочався не вчора. Ще в 2016 році адміністрація Барака Обами заборонила продаж напівпровідників китайській компанії ZTE через звинувачення у порушенні режиму санкцій проти Ірану. Виробник смартфонів ледь не розорився: його врятувала домовленість з адміністрацією вже наступного президента про відновлення співпраці з американськими постачальниками в обмін на сплату штрафу. 

За каденції Трампа Міністерство торгівлі заборонило американським компаніям продавати мікросхеми, обладнання і програмне забезпечення корпорації Huawei. Підставами знову стали звинувачення виробника смартфонів у порушенні санкційної політики США і створення загроз її національній безпеці. 

Справа не обмежилась тільки Штатами: тайванська TSMC, Велика Британія та низка інших країн обмежили доступ високоякісних мікросхем до Китаю, аби завадити спробам останнього "підім'яти" під себе ринок 5G. З подання Вашингтону в чорний список потрапили виробники суперкомп’ютерів Sugon і Phytium. Обмеження торкнулись також найбільшого китайського виробника мікроелектроніки SMIC. 

Програма Китай-2025

В керівництві Китаю прекрасно знали про свою вразливість та вдавались до спроб її подолати. В 2015 році Сі Цзіньпін представив грандіозну десятирічну програму Made in China 2025, яка передбачала скорочення частки імпорту в мікросхемах з 85% до 30%. Китайські корпорації закликали активніше співпрацювати з транснаціональними корпораціями на кшталт IBM, якщо ті погодяться надавати технології в обмін на доступ до ринку Піднебесної. Частиною цієї стратегії також мала стати купівля чи злиття з компаніями високотехнологічного сектору в Європі, Азії та Північній Америці. Крім того, КНР переманювала до себе іноземних спеціалістів за допомогою кратно більших зарплат і бонусів. 

Останніми роками Китаю дійсно вдалось побудувати технологічну екосистему з компаніями Huawei, ZTE та Xiaomi, яка заявила про себе в галузі телекомунікацій, смартфонів та різних гаджетів. Зокрема, китайські компанії пропонували послуги з впровадження 5G. 

Однак завдання переходу на самозабезпечення Китаю напівпровідниками провалилось. В 2020 році внутрішнє виробництво забезпечило тільки 16% попиту, а якщо виключити підприємства іноземних компаній, що працюють на китайській території, ця цифра становитиме всього 6%. 

Стратегія Байдена 

Адміністрація президента Джо Байдена посилила стратегію обмеження доступу Китаю до напівпровідників та пов’язаних технологій. В жовтні минулого року Білий дім запровадив низку обмежень, серед яких необхідність для американських постачальників отримувати спеціальну державну ліцензію, щоб продавати передові розробки китайським підприємствам чи приватним особам. В медіа ці заходи назвали одними із найбільш суттєвих заходів США в їхньому технологічному протистоянні з Китаєм. 

Крок був досить ризикованим, оскільки інші компанії могли б поспішити зайняти нішу, звільнену США. Таким чином, Вашингтон міг не завдати суттєвої шкоди головному конкуренту і завдати серйозних збитків власним компаніям. Проте Нідерланди та Японія, які мають найбільш передові технології виробництва мікросхем, погодились долучитись до обмежень. 30 червня перша підтвердила, що експортний контроль набуде чинності з 1 вересня. Саме голландська ASML є єдиною компанією, яка може надати фотолітографічне сканерне обладнання останнього покоління.

Також Байден ще в грудні 2020 року підписав угоду з TSMC про будівництво заводу вартістю $40 млрд в штаті Аризона. Компанія Samsung в обмін на податкові пільги планує інвестувати $191 млрд в будівництво 11 нових фабрик у штаті Техас. Крім того, Білий дім виділив $280 млрд на розвиток нових фабрик і досліджень в області чипів, робототехніки і штучного інтелекту. 

Перші ластівки 

Китайські компанії вже відчули перші наслідки кроків США. Згідно з даними Головного митного управління Китаю, за перші п’ять місяців цього року імпорт мікросхем скоротився майже на 30% проти того ж періоду 2022 року.

Звісно, далеко не всім технологічним гігантам сподобалась політика Байдена – занадто вже великим і "жирним" є ринок КНР. CEO Nvidia Дженсен Хуанг заявив, що обмеження можуть завдати "величезної шкоди" технологічній галузі. Річні доходи його компанії від Китаю і Гонконгу "просіли" на 20%. 

Деякі експерти також побоюються, що це може негативно вплинути на подолання глобальної кризи напівпровідників. Вона почалась у 2019 році і поглибилась на фоні пандемії в 2020-му році. Втім вже є пропозиції її подолання, зокрема від українських вчених. У компанії GlobalLogic розповіли Liga.Tech про аналіз виготовлених мікрочипів за допомогою математичних алгоритмів та Machine Learning. Це вирішує декілька ключових питань: зменшення відсотка браку та робота зі "сплесками" браку на технічних лініях, перехід на новий техпроцес та налагодження вже наявних і створення нових мікрочипів.

Офіційний Пекін не став приховувати свого роздратування політикою Байдена. Чиновники компартії звинуватили США в спробах "придушення" Китаю, а також закликали Японію та інші країни припинити обмеження. Самі ж китайські компанії прагнуть купувати технології через посередників або на чорному ринку, що стрімко набирає обертів. Чи зможе задовольнити контрабанда апетити КНР – питання дуже дискусійне.