RU

Україна – у світових лідерах за фейками у соцмережах. Для чого нам потрібен офіс Meta

Україна – у світових лідерах за фейками у соцмережах. Для чого нам потрібен офіс Meta - Фото
Meta. Фото - EPA
18.02.2022, 12:01

У 2017 році Facebook оголосив війну "координованій неавтентичній поведінці". Простими словами – мережам сторінок або ботів, які використовуються, щоб приховати замовників і мету кампанії, створити ілюзію популярності та достовірності контенту.

Наразі це один із найбільших "злочинів" у всесвіті Meta. Компанія намагається стежити за виникненням таких мереж у всьому світі та часто видаляє підозрілі облікові записи, групи чи сторінки.

Зважаючи на масштаби самої мережі, такі суворі заходи видаються цілком виправданими. За даними дослідження, опублікованого у січні 2022 року, у 2021 році аудиторія Facebook та Instagram в сукупності становила майже 28 млн унікальних користувачів з України. Тобто ці соціальні мережі можуть впливати на "серця та думки" понад 63% населення України.

За даними порталу Statista, у 2021 році сервіси Meta щомісяця відвідували приблизно 3,6 млрд унікальних користувачів у всьому світі – це майже половина населення Землі. І користувачів щороку більшає. Часто соціальні мережі стають "сірим" джерелом інформації, де будь-хто та будь-коли може поширювати будь-який контент. Так часто поширюється дезінформація щодо політичних подій, часто – з використанням вже згаданих мереж сторінок та ботів.

Мережа ОПОРА дослідила, як Meta стежила та видаляла світові мережі сторінок та облікових записів у 2021 році.

Загальний огляд

Якщо за чотири попередні роки (2017 – 2020) Facebook повідомляв про трохи більше ніж 150 видалених мереж, то лише за 2021 рік їх було вже 52: 9614 облікових записів, 4258 сторінок, 478 груп, а також 2627 профілів у Instagram.

Показово, що видалення мереж у Facebook та Instagram було досить нерівномірним: якщо у серпні 2021 року в Meta не зафіксували проявів координованої неавтентичної поведінки, то у березні їх було видалено 14. Так само різнилися мережі й за обсягами видалення – у травні 2021 року Meta видалила 3 невеликі мережі, що діяли у Росії, Судані та Пакистані (в сукупності профілів, сторінок та груп було лише 267), а у червні заблокували декілька великих мереж, які діяли на Близькому Сході, Африці та Латинській Америці (в сукупності 5381 облікових записів, сторінок та груп). Детальніше розподіл видалених акаунтів та сторінок у кожному місяці 2021 року – на інфографіці нижче:

Якщо поглянути на географію, то простежується цікава закономірність. У восьми з десяти  країн, де зафіксовано й видалено найбільше облікових записів та сторінок, у 2021 році відбулися вибори.

Крім того, Meta активно звітує про видалення мереж у Європі, Африці, Азії та Латинській Америці, в той час як Північна Америка здається вільною від цієї проблеми. Однак насправді ситуація дещо інша: Meta визначає США як окремий ринок та працює з ним окремо від усього іншого світу. Торік у листопаді колишній працівник Meta оприлюднив так звані Facebook Papers – внутрішні документи компанії. Звідти громадськість дізналася, що 84% бюджету на боротьбу з дезінформацією в мережі припадає на ринок США і лише 16% – на "інші частини світу", хоча американські користувачі становлять лише 10% від середньої кількості щоденних користувачів Facebook. Тому дані про США не потрапляють у звіти Meta. 

Хоча в Україні в 2021 році було видалено лише дві мережі, за кількістю заблокованих сторінок та акаунтів наша країна посідає 5 місце, поступаючись лише Мексиці, Нікарагуа, Палестині та Судану. Таким чином, масштаби створення фейкових сторінок для поширення дезінформації в Україні – одні з найбільших у світі.

Також Meta зазначає, що частина видалених облікових записів належали до переліку, який раніше фіксували автоматизовані системи Facebook для виявлення координованої поведінки. Водночас Meta неодноразово зазначає, що  більшість мереж були зафіксовані через регіональний моніторинг самого Facebook, а також через повідомлення місцевих ЗМІ, урядів країн або ж місцевих організацій. Це свідчить про все ще низьку спроможність компанії до автоматичного виявлення та блокування координованої поведінки.

Далі ми детальніше розглянемо мережі, які потрапили до уваги Meta протягом 2021 року.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: тільки важливе

Ключові висновки для України

Meta виділяє критично мало ресурсів на модерацію інфопростору неангломовних країн. Найчастіше у цих країнах подібні мережі потрапляють у поле зору алгоритмів, якщо масово використовуються автоматизовані несправжні акаунти. Якщо ж ні, то Facebook та Instagram блокують їх лише тоді, коли про них повідомлять місцеві або міжнародні неурядові організації та аналітичні центри. Тож наразі місцевий моніторинг – чи не єдиний спосіб ефективно захистити інформаційний простір соцмереж.

Мережі сторінок, акаунтів та груп дуже часто координуються маркетинговими, PR– та SMM-агенціями. Серед 52 заблокованих мереж, дев'ять адмініструвалися рекламними агенціями (з огляду на той факт, що адміністраторів частини мереж так і не вдалося встановити).

В Україні також відомі випадки подібного координованого впливу: наприклад, виявлена ОПОРОЮ мережа на підтримку кандидата на посаду міського голови Дніпра Бориса Філатова у 2020 році координувалася PR-агенцією IQ Digital; виявлену аналітиками DFRlab мережу на підтримку партії "Батьківщина" координувала рекламна агенція MAS Agency. Тож поки соціальні мережі залишаються сірою зоною політичної агітації, недоброчесне просування у соцмережах не лише набуває популярності серед українських політиків, а й перетворюється на успішний бізнес для їхніх піарників. А ринок тільки радий відповісти на ніким не обмежену пропозицію.

Приховане маніпулювання своїми громадянами з боку державних організацій та політичних сил навіть у міжвиборчий період – поширена практика для всього світу. Лише серед тієї обмеженої кількості організованих кампаній у Facebook та Instagram дев'ятьма з виявлених мереж керували урядові організації або представники правлячих партій. Серед них – і Україна, адже у квітні 2021-го Meta заблокувала мережу, пов’язану з представниками партії "Слуга народу".

З огляду на кількість громадян, які активно користуються соціальними мережами компанії Meta, така форма впливу є одним із найдешевших та найбільш непомітним способом підвищувати власну легітимність серед громадян і поширювати провладні наративи – поки їх не помітять алгоритми компанії чи фахівці з моніторингу соціальних мереж.

Зважаючи на зростання інтенсивності інформаційного впливу Росії на український медіапростір, сьогодні Україні небезпечно делегувати захист інформаційного простору в соціальних мережах приватній іноземній компанії. Meta не проявляє зацікавленості витрачати свої власні ресурси на дотримання безпеки інфопростору десь, крім США.

Так, у 2021 році Meta виявила спроби прихованого впливу російського Агентства інтернет-досліджень, що фінансується Євгеном Пригожиним, на сирійських користувачів Facebook. Євген Пригожин відомий тим, що фінансує ПВК "Вагнер", причетну зокрема до військових злочинів на сході України. Тому збільшення ресурсів на моніторинг інформаційної безпеки в соціальних мережах та, щонайменше, початок перемовин про відкриття офісу Meta в Україні – один із необхідних заходів у сфері інформаційної безпеки.

Анастасія Романюк
Анастасія Романюк
фахівчиня з моніторингу соцмереж, громадянська мережа ОПОРА
Ольга Снопок
Ольга Снопок
фахівчиня з моніторингу соцмереж, громадянська мережа ОПОРА
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини