Українська компанія навчила 45 000 військових збивати "шахеди". Як працюють VR і лазерні тренажери

Постріл із "джавеліна" коштує близько 200 000 доларів, тому потренуватися на такому – дороге задоволення. Але бійці та бізнес знайшли вихід – лазерні та VR-тренажери. Вони дають змогу зекономити на набоях, логістиці та персоналі, який обслуговує полігони.

Такі системи використовують у США та інших західних країнах, а в Україні на них тренуються розвідники, групи ППО та поліція. Liga.Tech поговорила з місцевим виробником Logics7 про те, як працюють її системи і які завдання виконують.

Як працюють лазерні тренажери

Працівники компанії починали з облаштування стандартних вогневих кімнат у підрозділах, але потім зрозуміли, що інструктор повинен сам їхати до бійця. Тому створили мобільний комплекс з усім необхідним: комп’ютером, проєктором, камерою.

Зараз компанія виробляє кілька видів тренажерів: мобільні та стаціонарні, лазерні та з підтримкою віртуальної реальності.

До лазерного тренажера входить кейс із проєктором і макети зброї з лазерними модулями. Це можуть бути пістолети, автомати, кулемети, ПТРК. На екран виводять картинку бою, а за допомогою макетів зброї солдати відпрацьовують стрільбу та бойові завдання. Кілька таких тренажерів можна об’єднати, щоб відпрацювати роботу відділення.

Такі системи використовують у різних країнах, наприклад, у США з ними тренуються нацгвардійці. А в Канаді такий тренажер використовують, щоб зменшити витрати на навчання – система може зекономити до 1,3 мільярда доларів щорічно.

Такі закриті тренажери використовують паралельно з тими, що імітують реальний бій на відкритому просторі. Там на зброю теж кріплять лазерні модулі, а бійці надівають датчики, які зчитують влучання. Проте закриті симулятори дають змогу не витрачатися на персонал, який обслуговує полігон, та логістику, а ще не зважати на погоду.

Віртуальна реальність для тренувань

Тренажери з VR використовують не тільки для навчань піхотинців, а й для пілотів та бойових медиків. Наприклад, компанія SimX співпрацює з ВПС США і створює програму для моделювання медичної допомоги.

Українська Logics7 використовує віртуальну реальність для тренажерів ПЗРК: Stinger, Piorun, "Ігла". Тримаючи макет пускової установки, у VR-шоломі боєць бачить бойову обстановку на 360 градусів і може відпрацювати стрільбу.

За схожою схемою працює тренажерний комплекс із Javelin. Проте там боєць не надіває шолом, а бачить доповнену реальність у прицілі ПТРК. Такі системи допомагають відточити навички, бо реальний постріл із "джавеліна" чи "стінгера" занадто дорогий для постійних тренувань.

Також для VR-технології пристосували кілька зенітних кулеметів: Browning, ДШК, НСВ, КПВТ, планують додати макети ПКМ і "Максима". З ними бійці ППО тренуються збивати "шахеди", крилаті ракети чи авіацію.

У той час як боєць виконує завдання з макетом, за комп’ютером його роботою керує оператор. Він може запускати повітряні об’єкти, змінювати погоду, час доби, швидкість і висоту цілей. Після вправи програма показує звіт.

Системи для ГУР, ССО та поліції

Компанія Logics7 виготовляє тренажери з 2019 року. Команда закриває повний цикл розробки, бо складається з інженерів, програмістів та тестувальників. Її виробництво розташоване в Україні.

Для розробки використовують мови програмування C++ та C#, а також рушії Unreal Engine 5 та Unity. Створюючи програмне забезпечення, враховують технічні характеристики цілей і озброєння, а також фактори, які впливають на процес стрільби: погода, температура тощо.

Подібні тренажери розробляють й інші українські компанії: Skiftech, "Логіка", Strata22. Представник Logics7 Едуард Бразас каже, що на їхній системі пройшли тренування понад 45 000 військових, серед яких ТрО, морська піхота, ГУР і ССО. Одна з бригад під Харковом облаштувала навчальний центр для бійців, використовуючи це ПЗ.

Цього року компанія пройшла сертифікацію та отримала код постачання НАТО. З ним тренажери можуть постачати до війська через Міністерство оборони, розробники сподіваються почати наступного року.

"Централізованого замовлення від Міноборони поки не отримували, а от бригади ЗСУ та Нацгвардії, підрозділи поліції купують", — каже керівник проєктів Едуард Бразас.

Один зі способів заробітку – продаж бригадам. Це найбільш оперативний та зручний спосіб постачати продукцію. Для купівлі підрозділи використовують кошти, якими розпоряджаються. Минулого року частину комплексів купили за субвенції з місцевих бюджетів, цього року це здебільшого не працює.

Вартість залежить від комплектації, набір може коштувати як 600 000 гривень, так і 20 мільйонів. Кількість продажів у компанії не розкривають, але вони залишаються на рівні минулого року, є незначний ріст. Збільшення попиту не бачать, тому поки що не масштабуються. На цьому фоні більшою мірою компанію фінансують за гроші засновників, без грантів та державних коштів.