Зміст:
  1. Нова стара ідея 
  2. Hyperloop у світі. Амбіції, що не виправдалися
  3. Hyperloop в Україні 
  4. Що далі. Магнітний гіперлуп у Китаї

В серпні 2013 року Ілон Маск представив Hyperloop – проєкт вакуумного потяга, який би дозволив дуже швидко перевозити людей і вантажі на величезні відстані. Концептом Маска зацікавились чимало держав, зокрема й Україна. В червні 2018 року міністерство інфраструктури та Hyperloop Transport Technologies (HTT) підписали договір про співпрацю. Очільник відомства Володимир Омелян заявив, що через пʼять років – тобто уже в 2023-му – в нашій країні буде запущена перша лінія "гіперпетлі".

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Настав цей рік. В іншій реальності українці вже б подорожували країною надсучасним транспортом, а може – й возили б ним зброю на фронт. Але так не сталося, зараз Омелян каже, що всі роботи згорнули.

22 грудня стало відомо про закриття компанії Hyperloop One. Вона продає активи та обладнання, пише Bloomberg. Liga.Tech перевипускає матеріал про "гіперлуп", опублікований у травні 2023 року.

Нова стара ідея 

Концепція вакуумного поїзда сягає ще ХIХ століття, коли інженери винайшли пневмопошту. У Великій Британії та США тоді створили і запустили в експлуатацію декілька прототипів поїздів, але широкого поширення вони не набули. Вже в ХХ столітті ці ідеї знайшли втілення у концепції вакуумного потяга Vactrain, яку запропонував американський вчений Роберт Годдард у 1910-х. Він також вважається одним із піонерів ракетобудування.
У 2023-му українці мали їздити на Hyperloop, але його немає. Що сталося з проєктом Омеляна
Концепція вакуумного поїзда 1974 року. Джерело: Flickr/x-ray delta one

До вакуумного поїзда повернулись на початку ХХI століття завдяки інтересу урядів та великого бізнесу до швидкісних залізничних доріг. Ті часто розглядались як дешевша альтернатива авіаперевезенням, хай і програвала їм у швидкості.

Hyperloop став певною мірою відповіддю Маска на запропонований у 2012 році державний проєкт швидкісного залізничного сполучення між Лос-Анджелесом і Сан-Франциско. Він мав запрацювати в 2029 році – Маск розкритикував проєкт як повільний і дорогий.

Концепція Hyperloop передбачала транспортування людей або вантажів у спеціальних капсулах, які рухались за допомогою магнітної подушки трубами з низьким тиском. В ідеалі така капсула мала б розганятись до 1200 км за годину. 

Крім швидкості, серед переваг Hyperloop називалась дешевизна, незалежність від погодних умов, екологічність, безпека та менша енергозатратність – живити систему збирались за допомогою сонячних батарей. 

Hyperloop у світі. Амбіції, що не виправдалися

Вже після перших презентацій Hyperloop сприйняли скептично. По-перше, більшість його переваг вже були присутні у перевірених часом видах транспорту. Наприклад, низька собівартість перевезення – кораблі; незалежність від погодних умов – потяги; можливість швидко досягати важкодоступних місць – гелікоптери і літаки. Тому ж автотранспорту Hyperloop програвав у плані гнучкості та маневровості. 

У 2023-му українці мали їздити на Hyperloop, але його немає. Що сталося з проєктом Омеляна
Фото: EPA

Завдяки принципу Open Source проєкт змогли розвивати кілька компаній. Далі всього справа зайшла у компанії Hyperloop One, також відомої під назвою Virgin Hyperloop One. До жовтня 2016 року вони закінчили 500-метровий тестовий трек у штаті Невада, США. Роком пізніше компанія представила прототип капсули під назвою XP-1, яка на випробуванні розігналась до швидкості 387 км/год – світовий рекорд для цього виду транспорту.

У листопаді 2020 року компанія презентувала капсулу ХР-2, яка вперше тестувалась із пасажирами, але її максимальним результатом стало всього 172 км/год. У лютому 2022 року Hyperloop One оголосила, що відмовляється від подальшої розробки цієї технології для перевезення пасажирів, щоб сконцентруватись виключно на перевезеннях вантажу. За даними Financial Times, в той самий час звільнили половину колективу компанії. 

Іншим помітним гравцем у сфері "гіперпетлі" стала Hyperloop Transport Technologies (HTT). Зараз ця компанія може похвалитись єдиним у світі повноцінним тест-треком для капсул із довжиною 320 метрів і діаметром у чотири.

HTT має в роботі низку амбітних проєктів, серед яких тунель між Абу-Дабі та Дубаєм, створення маршруту Піттсбург-Клівленд-Чикаго, а також створення термінала для гіперлупів у порту Гамбурга. Попри підписані угоди та інвестиції, ці плани поки існують тільки на папері та презентаційних відео. 

Hyperloop в Україні 

Крім підписання меморандуму з HTT, Міністерство інфраструктури створило центр транспортних інновацій HypeUA, який мав відповідати за втілення "гіперпетлі" в нашій країні. Проєкт віддали на розгляд Національній академії наук України, яка підтвердила його перспективність із наукової точки зору на початку 2019-го. Також свою зацікавленість проєктом висловлювали українські науковці та компанії технологічного сектору. 

Наступний крок за планом – будівництво тестового треку невеликої довжини в місті Дніпро, який планували здати в експлуатацію в тому ж році. Однак на заваді одразу стала відсутність необхідного фінансування. Українське суспільство сприйняло новини про Hyperloop критично та згенерувало на просторах мережі величезну кількість тематичних жартів та мемів. 

У 2023-му українці мали їздити на Hyperloop, але його немає. Що сталося з проєктом Омеляна
Джерело: АТБ Маркет

"Ми хотіли заявити про Україну не лише як про країну зерна, заліза і талановитих людей, які переважно працюють за кордоном, – каже у коментарі Liga.Tech ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. – Хотілося привнести нове життя в наш науковий сегмент і сегмент хай-теку в країні".

Тоді міністерство провело низку переговорів перед тим, як анонсувати ініціативу із нашими науковцями і провідними компаніями. У сфері космічної технології, наукомісткого виробництва всі висловили підтримку цієї ідеї. 

Економічна доцільність будівництва та запуску Hyperloop в Україні викликала питання. Однак з точки зору залучення нашої країни до високотехнологічних та перспективних проєктів цей крок однозначно мав свої переваги. В планах було також виробництво запчастин і компонентів для "гіперпетлі" вітчизняними компаніями.

Щоб отримати фінансування, команда Омеляна звернулися до Європейської комісії. Вона отримала обіцянку можливості фінансування сучасних проєктів України, щоб країна була тестовим майданчиком для технології. Обговорили проєкт також зі сторонами, залученими до реалізації гіперлупу в інших країнах. Зокрема, з шейхом Дубаю, оператором DP World, Річардом Бренсоном (Virgin Hyperloop One), філією Мюнхенського технічного університету, який залучений до розробки гіперлупу Ілона Маска, з компанією, яка займалася цим проєктом і в США, і в Європі. "І на підставі цього ми вийшли з анонсом цієї ініціативи", – каже Омелян.

Володимир Омелян підкреслив, що остаточно роботи над українським Hyperloop були згорнуті після президентських виборів 2019 року. 

У міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України не відповіли на запит LIGA.net про подальший розвиток проєкту Hyperloop чи його припинення. У разі, якщо редакція отримає відповідь, вона буде опублікована.

Що далі. Магнітний гіперлуп у Китаї

Наразі відомо про проєкт Hyperloop у Китаї, який, ймовірно, запустять до 2035 року між Шанхаєм і Ханчжоу. 

Вакуумний тунель 150 кілометрів завдовжки дозволить поїздам на магнітній підвісці рухатися зі швидкістю до 1000 км/год. Китайська інженерна академія та адміністрація залізничного транспорту замовили "всебічну оцінку кандидатів на будівельні майданчики для демонстраційної лінії надшвидкісної трубопровідної системи maglev", йдеться у повідомленні South China Morning Post.