Як Китай допомагає Росії у космічній розвідці:
 від передання знімків до технологій

Навесні 2024 року з боку найвищих посадових осіб США пролунали звинувачення на адресу КНР у постачанні до РФ товарів та послуг, які значно посилюють її військовий та промисловий потенціал. Підтримка країни, що знехтувала основами міжнародного права та підірвала світовий порядок, встановлений за підсумками Другої світової війни, — не припустима, наголосили в Вашингтоні.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Зокрема "на тлі ознак триваючої військової інтеграції між двома країнами Китай надав Росії супутникові знімки для військових цілей" – зазначається у статті Bloomberg, яка розкриває суть претензій до керівництва КНР.

Експерт з космічних питань, ексрадник голови Держкосмосу Андрій Колесник спеціально для Liga.Tech розібрав, коли ж з’явилася ця проблема та наскільки далеко вона зайшла.

З чого все почалося

Відразу після 24 лютого 2022 року найбільші світові провайдери супутникових знімків Дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) – Maxar та PlanetLab (США), Airbus D&S (Франція), SIIS (Південна Корея), Deimos Imaging (Іспанія), Capella Space (США) та інші – припинили постачати дані до Росії.

Альтернатива була моментально знайдена у Китаї. Наприклад, один з найбільших російських дилерів з космічних знімків, компанія Ракурс, у власному документі за 2022 рік відзвітувала про своєчасне заміщення.

Вже у березні вони підписали угоду з китайською компанією HEAD Aerospace – постачальником оптичних та радарних даних ДЗЗ з більш ніж 90 (а за підсумками 2023 року > 100) китайських космічних апаратів (КА) супутникових угруповань Superview, Jilin, Gaofen та ZY з роздільною здатністю від 0,3 до 1,0 м.

Найцікавішою у відношенні продуктивність/деталізація було угруповання з трьох супутників EarthScanner (Jilin-1KF01 A/B/C). На той момент вона мала рекордну серед комерційних аналогів ширину зйомки (136 – 150 км) при роздільній здатності від 0,5 до 0,75 м.

А у червні 2022 року подібні домовленості були укладені з китайським піонером "Нового космосу" – компанією Spacety. Вона на той час мала у своїх активах малі (вагою до 200 кг) радарні супутники в С-діапазоні – HiSea-1 та Chaohu-1 з просторовою розрізненістю до 0,5 м в режимі Spotlight.

І вже у 2023-2024 роках перейшли у клас мікросупутників на 50 кг платформі з оперуванням у Х-діапазоні та довели угруповання до близько 20 КА.

Сама ж дилерська компанія Ракурс у своєму звіті вказала, що 80% продукції через її сервіс замовляли державні установи. Слід зазначити, що російські цивільні "державники" тільки "з-під палки" закуповували супутникові знімки. Можна зробити висновок, що основними клієнтами були та, мабуть, залишаються "законні" силові структури країни-агресорки.

На арену виходить приватна військова компанія

У листопаді 2023 року Agence France-Presse (AFP) приголомшила подробицями контракту, який був підписаний між російською та китайською компаніями майже роком раніше – 15 листопада 2022 року.

Йшлося про "закупівлю" структурою ПВК "Вагнер" двох китайських супутників високої роздільної здатності Jilin-1 Gaofen 03D12 та 03D13 і пов’язаних з ними сервісів на загальну суму понад $30 млн. Вони були виведені на орбіту висотою у 535 км у тому ж 2022 році.

Це знаряджені оптичним інструментом мікросупутники вагою приблизно 43 кг з деталізацією у 0,75 м та з шириною охоплення 17 км.

Але якщо звернутися до Вербальної ноти Постійного представництва Китаю при ООН від 5 червня 2023 року, яка для включення до Реєстру ООН інформує про 170 КА, запущених Китаєм у 2021-2022 роках, то відкривається цікава деталь. Виявляється, що згадані у контракті супутники, як й міжнародна відповідальність за їхнє перебування у космічному просторі, належать саме Китаю як власнику/оператору.

Це також говорить про управління супутниками китайською структурою. Але весь їхній робочий ресурс зі знімання поверхні Землі використовується виключно за заявками "Вагнера". А заявки виконуються беззаперечно, незалежно від того, чи то знімки території України, чи Африки.

Також слід зазначити, що оптикою "Вагнер" не захотів обмежуватись і через іншого російського посередника налагодив отримання і радарних даних від уже вищезгаданої китайської компанії Spacety. А точніше – через її люксембурзьку доньку. Ці оборудки не пройшли поза увагою американської влади, і в результаті на всіх учасників ланцюжків постачання були накладені санкції Мінфіном США.

Китай "переїжджає" до РФ

Отже, неспроможність створювати в Росії першокласну космічну оптику призводить до її залежності від Китаю. Та як наслідок — до необхідності підлаштовуватися під місцевих провайдерів послуг в умовах нависаючих над ними, як дамоклів меч, санкційних обмежень.

Щоб їх обходити, скоріш за все, на найвищому рівні КНР було прийнято рішення дозволити передати Росії китайські технології виробництва оптичних інструментів для супутників ДЗЗ. 

Однак передаються напрацювання не останнього покоління. Так, Китай уже здатен отримувати знімки з точністю навіть у 0,3 м у різних супутникових конфігураціях. Тоді як північних друзів обмежать вже давно відпрацьованими, але ще конкурентоспроможними камерами роздільною здатністю у 0,5 м.

Але і цього для нащадків колись могутнього у космічних справах СРСР "вистачить з головою". На такий висновок наводять коментарі умовних власників майбутнього угруповання супутників ДЗЗ. "Ми будемо першими в Росії, чий супутник дає таку роздільну здатність", – з гордістю заявляв губернатор Ставропольського краю, якого цитують пропагандистські ЗМІ.

Стартап, що з'явився нізвідкіля, – мабуть, щоб не засвітити державні структури Росії, які за цим стоять, – несподівано стає бенефіціаром такого цінного трансферу, використовуючи для другого-четвертого КА свого майбутнього угруповання супутників китайську оптику. А вже для наступних – їхню локалізовану версію, виробництво якої планують реалізувати на потужностях раптово отриманої промислової нерухомості.

Звернемо увагу на перший КА цього майбутнього супутникового угруповання російського варіанту "Нового космосу". Він виявляється повністю китайського виробництва, виведений на орбіту китайською ракетою-носієм у рамках групового запуску 20 травня 2024 року.

Водночас у супутник інтегровано штучний інтелект (ШІ), який стабілізує камеру при зйомці під час маневрування супутника. Крім того, ШІ забезпечує бортову аналітичну обробку сирих даних та "розумне" відправлення отриманих результатів на Землю. Навіть його попередня версія сколихнула Захід революційними спроможностями ще наприкінці 2021 року.

Про реальну картину використання китайського супутника в російському угрупованні ми довідаємося пізніше — коли Китай надасть нову інформацію для Реєстра ООН. А поки що маємо унікальний, несподівано відкритий доказ істинних цілей використання країною-агресоркою даних з начебто цивільних супутників ДЗЗ – і вони явно не для мирних цілей.