Які технології розробляють на оборонних хакатонах НАТО. Розповідь українського айтівця

"НАТО організовує хакатони для того, щоб залучити зовнішні ідеї та інновації, які можуть покращити їхні системи", – каже український айтівець Тарас Кльоба, який разом з колегами у 2024 році переміг на оборонному хакатоні альянсу. За його словами, організатори особливо зацікавлені у розробці рішень, які можуть реально поліпшити виконання військових операцій. 

Спеціально для Liga.Tech лідер української команди та Associate Director, Big Data & Analytics у IT-компанії SoftServe, Тарас Кльоба розповів, які задачі ставлять на хакатонах НАТО, де потім використовують ці технології та чому IT-спеціалістам корисно брати участь в таких заходах.

Як влаштовані оборонні хакатони

У TIDE Hackathon 2024 взяло участь 32 команди, які складалися з 120 учасників з різних країн-членів НАТО, а також з країн-партнерів організації.

"Ці заходи надають можливість командам з різних куточків світу демонструвати свої унікальні підходи до розв'язання задач, які є актуальними для військових організацій", – розповідає Тарас Кльоба. 

За словами українського IT-фахівця, завдання для хакатону НАТО зазвичай оголошуються за місяць до початку. Учасникам дають лише загальний опис, а повний набір даних вони отримують на початку заходу, щоб забезпечити рівні умови для всіх. Команди мають тиждень на розробку рішень, що відповідають визначеним завданням. Переможцями стають ті, хто найкраще розв'яжуть поставлені проблеми та зможуть переконати журі у їх потенціалі та ефективності.

Будь-який підрозділ НАТО або будь-яка країна-член альянсу може виступити спонсором челенджу, який відображає їхні потреби й інтереси. 

"Відповідно, завдання на одному хакатоні не завжди об'єднані спільною темою. Це дозволяє вибирати челенджі, що найкраще відповідають вашим компетенціям і інтересам", – пояснює Тарас Кльоба.

В Україні під час повномасштабного вторгнення також проводять Національні оборонні хакатони як-от "Наступ машин", організований Міністерством оборони України. 

"Зазвичай вони проходять у форматі ідеятонів, а не традиційних хакатонів", – розповідає експерт.

Це означає, що команди приїжджають на захід вже із власними розробками й готовими ідеями та презентують свої рішення членам журі.

Які технології в центрі уваги країн НАТО

Організатори хакатону особливо зацікавлені у використанні новітніх технологій, таких як штучний інтелект і генеративний ШІ (GenAI), для розробки рішень, що можуть реально покращити виконання військових операцій. Від учасників очікують створення робочих прототипів, які демонструють практичну застосовність розроблених рішень.

Наш співрозмовник розповів про основні технології, які зараз викликають інтерес на таких заходах:

• Генеративний штучний інтелект (GenAI).

Ця технологія використовується для створення нових ідей, сценаріїв та симуляцій, що дозволяє розробляти більш ефективні стратегії та методи розв'язання проблем.

• Кібербезпека.

Зі зростанням цифрових загроз, кібербезпека стала однією з ключових тем на оборонних хакатонах. Технології, які допомагають виявляти та запобігати кібератакам, а також забезпечують безпеку критичних систем, мають високий попит. Приклади містять системи моніторингу мереж та розпізнавання аномальної активності.

• Системи ситуаційної обізнаності для мультидоменних операцій.

Такі системи допомагають військовим організаціям отримувати повну картину того, що відбувається у різних доменах, включно із землею, повітрям, морем, космосом і кіберпростором. Вони використовують різноманітні сенсори, дрони, системи спостереження та інші технології для збору й аналізу даних. Приклади містять Delta – систему ситуаційної обізнаності, розроблену в Україні.

• Загрози від квантових комп'ютерів.

Квантові комп'ютери можуть потенційно порушити сучасні системи шифрування, тому оборонні розробки приділяють значну увагу цьому аспекту.

Що хакатони дають війську

"Комерційні компанії часто випереджають військові розробки з огляду на кращі фінансові умови, більш гнучку організаційну структуру та здатність швидше впроваджувати інновації", – пояснює Тарас Кльоба.

Військові організації не завжди можуть підтримувати конкурентну заробітну плату та забезпечити інші стимули, що робить їх менш привабливими для провідних фахівців.

Такі хакатони як TIDE NATO Hackathon, стають важливими для військових організацій, оскільки надають можливість залучити експертів із різних галузей і ознайомитися з останніми технологічними трендами. 

За словами українського інженера, хакатони слугують своєрідним мостом між комерційними інноваціями та військовими потребами, дозволяючи військовим організаціям отримати цінну інформацію та ідеї, які вони можуть використовувати для вдосконалення своїх систем і підходів. 

З чим перемогли українці

"Ми живемо у контексті війни, і під час створення рішень завжди запитуємо себе, як вони можуть допомогти у поточній ситуації", – каже Тарас Кльоба.

За його словами, українські учасники орієнтуються на три основні питання: Чи зменшить наше рішення можливості ворога або збільшить можливості Сил оборони України? Чи відбудеться це у найближчий рік? Чи допоможе це нашим дітям та онукам через 3, 5 чи 10 років?

Цей підхід дозволяє їм випереджати конкурентів, оскільки журі та інші учасники отримують практичну користь від таких рішень одразу після їх релізу.

Завдяки поєднанню таких технологій, як сканування штрихкодів, розпізнавання рукописного тексту та використання алгоритмів штучного інтелекту, медичний персонал з різних країн зможе швидко знаходити та призначати медикаменти, навіть якщо вони використовують різні системи класифікації або назви ліків.  

Де потім використовують ці розробки

Деякі рішення, які показали високу ефективність і потенціал, можуть бути вибрані для подальшого розвитку та інтеграції у системи НАТО. Однак через бюрократичні процедури в організації, процес впровадження може зайняти значний час.

Права на інтелектуальну власність, розробки, створені під час хакатону, зазвичай залишаються за їхніми творцями. Це означає, що команди мають право продовжувати розвивати свої проєкти, удосконалювати та комерціалізувати їх.

"Водночас, часто рішення представляються як open source, що дозволяє НАТО й іншим зацікавленим сторонам використовувати ці ідеї без обмежень, сприяючи широкому поширенню інновацій", – каже наш співрозмовник.

Навіщо це потрібно українським айтівцям

На думку Тараса Кльоби, хакатони — це про здатність ефективно справлятися з найскладнішими завданнями й демонструвати високий рівень професіоналізму. Завдяки участі в таких заходах, IT-спеціалісти не тільки покращують свої технічні уміння, але й розвивають командний дух та здатність швидко адаптуватися до нових викликів.

Хакатони дають можливість зустрічатися та взаємодіяти з іншими фахівцями в галузі, обмінюватися досвідом та ідеями. Це не тільки сприяє особистому розвитку учасників, але й підвищує загальну ефективність і конкурентоздатність команди.  

"Особисто я раджу брати участь в таких хакатонах, оскільки це — по-перше, потужний досвід, по-друге, можливість представляти Україну гідно на міжнародній арені", – підсумовує Тарас.