Закордонні інвестори не хочуть інвестувати в український IT-сектор. У чому проблеми

У першому кварталі 2023 року експорт IT-послуг з України знизився на 16% у порівнянні з таким самим періодом 2022 року. Компаніям стає важче залучати нових клієнтів та зберігати старі проєкти через війну.

Liga.Tech поспілкувалася з Дмитром Овчаренком – засновником і головним виконавчим директором компанії Alcor, яка відкриває офіси розробки технологічних компаній з США та Європи в Україні, Польщі та Румунії. У матеріалі розповідаємо про те, що, крім війни, зупиняє іноземних інвесторів, роль IT у повоєнній відбудові та на які проєкти ми можемо залучити гроші просто зараз. 

Закордонні клієнти

Наприкінці вересня Дмитро Овчаренко брав участь у Silicon Slopes Summit 2023 у штаті Юта в США. Загалом під лозунгом Hire Tech in Ukraine там зібралося близько 14 українських компаній. У кожної була година-дві, щоб поспілкуватися з великою кількістю людей, які зацікавилися цим меседжем.

Експерт пояснює таку обережність не лише війною в Україні, але й рецесією, – в Європі вона вже почалася, в Штатах всі на неї чекають. На цьому тлі з'являються новини про скорочення в Google, Facebook (тепер Meta) та інших міжнародних гігантах.

"На ринку США багато безробітних айтівців, рівень зарплат падає. У роботодавця є три варіанти: найняти в Штатах дешевше (ніж до рецесії. – Ред.), піти в Китай, Індію, Латинську Америку або навіть Польщу, Румунію, де ще дешевше. І третій варіант – піти у країну, яка воює", – каже наш співрозмовник.

Після 24 лютого Україна фактично на 10-20% дешевша, ніж Польща та Румунія. Але продати клієнтам, що захід та центр нашої країни – це відносно безпечно, дуже важко. Одна річ – слова, а інша – те, що показують в новинах щодня.

Один з клієнтів Alcor після 24 лютого пішов з України та звільнив команду, тому що боявся втратити інвесторів. Він так і сказав: "Якщо дізнаються, що у нас є люди в Україні,  – не дадуть більше грошей". 

За час повномасштабного вторгнення наш експерт чув лише про поодинокі випадки, коли в український IT-сектор заходили закордонні клієнти. За словами підприємця, обидва рази це були компанії з Ізраїля, де війна триває 50 років і в яких є розуміння, що в цей час бізнес може нормально функціонувати. 

"Якщо у вивісці компанії написано "Україна", ви отримаєте велику кількість моральної підтримки та обіймів, але нуль бізнесу. Мої колеги підтвердять", – підсумовує Дмитро Овчаренко. 

Що, крім війни, зупиняє іноземних інвесторів

На думку Дмитра Овчаренка, ще до повномасштабного вторгнення заходити в Україну американським компаніям заважали проблеми з корупцією, рейдерство, відсутність справедливого суду.

"Якщо ви американський бізнес і перевели в український банк $10 млн – ви дуже ризикуєте. Хто потім захистить вашу інвестицію? Велика частина бізнес-кейсів вирішується таким чином, що хтось з українських держпосадовців це проконтролює. Але такі ручні методи розв'язання питань – минуле століття", – каже він. 

Експерт підкреслює, що фактично зараз американські компанії надсилають в Україну лише зарплати програмістів: витрати на офіс, комп’ютери. І все. Україні від цього користі 0,010%.  

"Щоб це вирішити, є суперкласна історія з Дія.City. Але цього замало", – вважає Дмитро Овчаренко, оскільки це не підкріплено законодавством, наприклад, щодо заборони "маски-шоу" (незаконних обшуків. – Liga.Tech) в цих компаніях. 

Експерт вважає, що потрібні потужні кейси, які дадуть всьому суспільству розуміння, — у нас нова ера. Як приклад він наводить Сінгапур, який ще 50 років тому був досить відсталою країною. Але коли колишній прем'єр Лі Куан Ю посадив своїх найближчих родичів, це стало сигналом до всієї країни, що корупція закінчилася.

Бронювання та виїзд айтівців з України

Під час війни українські IT-компанії багато говорять про бронювання спеціалістів та дозвіл на виїзд з країни. Дмитро Овчаренко теж вважає, що це позитивно вплине на ситуацію в цьому бізнесі. 

"На заході та в Центральній Україні за фактом безпекового ризику немає. Але уявімо, що компанія з Америки найняла тут 10 осіб, з них — два "сеньйори". І цих двох "сеньйорів" забрали у військо. Все, немає підрозділу", – розповідає експерт. 

Для менеджерського складу компаній також є важливим виїзд за кордон: "За період пандемії ми звикли до Zoom, але без особистої зустрічі підписати контракт на мільйони – це щось неймовірне". 

Якщо компанія зі США наймає 10-15 програмістів в Україні, вона точно захоче запросити хоча б декількох з них в Америку: познайомитись, подивитися на бізнес-процеси, на продукт. Тоді це буде ефективна співпраця.

Щоб не втратити замовників, після 24 лютого українські IT-компанії почали відкривати офіси у Польщі, Чехії, Болгарії та інших країнах. Таким чином вони мінімізують ризики. Проте, на думку Дмитра Овчаренка, нічого не заважає таким компаніям заробляти глобально, але платити податки в Україні.

"Це круто, патріотично та варто поєднувати", – вважає IT-підприємець. Адже від перемоги залежить майбутнє України в цьому світі. 

У жовтні в Ukrainian House у Вашингтоні відбулася зустріч, на якій була присутня пані посол України в США Оксана Маркарова та низка українських бізнесменів.

"Вона говорила, що, звичайно, нашою основною метою є вступ у НАТО. І ось це (навіть не ЄС, бо ключове – це безпека) буде тим, що просто зняло б всі питання", – ділиться враженнями від зустрічі засновник Alcor. 

Коли це станеться, вважає експерт, це привабить в країну хвилю неймовірних інвестицій. "Я та мої колеги вважаємо, що найкращий час інвестицій в Україну прямо зараз. Коли ця хвиля піде – буде пізно. Як  казав Воррен Баффет: "Коли всі купують – ти вже програв". Треба ризикнути, але великі гроші без цього неможливі". 

Водночас наш співрозмовник наводить поодинокі успішні приклади вже зараз. Нещодавно Horizon Capital направила $298 млн приватних інвестицій, які фактично підуть на підтримку українських tech-компаній. Але їхню кількість треба збільшувати, і вони ведуть цю роботу за кордоном.

Відбудова 

Наш співрозмовник погоджується з думкою української пані посла в США, що IT-галузь має домінувати у повоєнній відбудові.  

250 000 розумних IT-фахівців зі знанням англійською, доступом до всіх передових технологій та фінансами від міжнародних донорів можуть знайти рішення, які можуть значно випередити наявні рішення, впевнений він. Це дозволить, наприклад, розміновувати за п'ять, а потім і за три роки. І так в усіх сферах.

Експерт вважає, що таким чином ми можемо допомогти власній країні, а потім експортувати ці рішення для інших. "Без IT ми відбудуємо ту країну, яка була до війни, але ж наша стратегічна мета – побудувати нову. І технології – це той X-фактор, який хоче і може це зробити", – каже він. 

Вже зараз Овчаренко бачить величезне бажання працювати з Україною у майбутньому. Коли війна закінчиться, він передбачає значну кількість інвестицій. Проте наше стратегічне завдання – працювати зараз та нічого не чекати. 

"Коли Україна стала модною – це точно неправильний момент для інвестицій. Вже буде пізно. Ви переплатите в 5-10 разів. Треба продовжувати цей ілюстративний приклад Horizon", – вважає він. 

Продукт та аутсорс 

Дмитро Овчаренко мріє, щоб Україна стала більш продуктовою країною, як Штати та Ізраїль, де сервіс та продукт – це дуже збалансовані елементи екосистеми, 50 на 50 відсотків. 

В Україні ж наразі 80%, іноді 90% – аутсорс, а 10% – це продукт. "Виправити це – місія, зокрема, нашої компанії Alcor. Для цього ми співпрацюємо з такими компаніями, як Amazon, який був нашим клієнтом, Snapchat, Samsung", – каже співрозмовник.

Для появи в Україні власних продуктових компаній потрібні інвестиції. Всі кошти держави, які є, — на війні. У цьому випадку Дмитро Овчаренко називає military-tech тою ключовою історією, де прямо зараз відкрите вікно можливостей та на які буде фінансування від міжнародних донорів. Переконати інвестувати в інші продукти – зараз буде дуже важко.  

Треба будувати та розвивати економіку зараз та переконувати міжнародних партнерів інвестувати в класні компанії в Україні.  

"Коли буде перемога, ми з вами її не пропустимо, але жити в її очікуванні – неправильно", – підкреслює експерт.