Астрономи створили нову мапу Чумацького Шляху
Астрономи використали наймолодші об'єкти Чумацького Шляху для побудови нової карти спіральних рукавів галактики, і результати виявилися набагато безладнішими, ніж очікувалося. Про це повідомляє Astrophysical Journal.
Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес
Для побудови своєї карти астрономи зосередилися на спостереженнях за трьома типами об'єктів: високомасивними зореутворювальними регіонами, яскравими молодими зорями й молодими відкритими скупченнями. Всі три типи об'єктів по-своєму представляють нові раунди зореутворення, тому всі вони повинні виявитися відносно надійними трасерами спіральних рукавів.
Команда використовувала положення понад 23 000 молодих зірок з каталогу Gaia. Використовуючи лише молоді зорі з високоточними позиціями, астрономи змогли гарантувати, що вони точно відобразили розташування спіральних рукавів.
Нарешті, команда використовувала розташування відомих молодих відкритих скупчень. Відкриті скупчення – це асоціації зірок, які утворилися з однієї газової хмари, але ще не встигли віддалитися одна від одної. Отже, ці скупчення, з яких команда використала майже 1000 зразків, повинні підказати нам, де розташовані спіральні рукави.
Попри обсяг даних, розташування всіх цих молодих об'єктів навіть близько не охоплює весь Чумацький Шлях. Замість цього дослідникам довелося взяти найпридатніші місця розташування спіральних рукавів у наших околицях і розширити їх, реконструювавши всю довжину рукавів на всьому шляху від краю галактики назад до її ядра.
Вони знайшли загалом сім спіральних рукавів. Два з них, рукави Персея і Норма, домінували над іншими; віддалений спостерігач побачив би ці два рукави набагато чіткіше. Вони починаються на протилежних кінцях витягнутого ядра Чумацького Шляху й обертаються одне навколо одного, утворюючи симетричний S-подібний візерунок.
Інші п'ять рукавів – Каріна, Стрілець, Центавр, Зовнішній і Місцевий – не простягаються так далеко, як два головні. Замість цього вони починаються або як розвилки головних рукавів, або як власні вільні сегменти, жоден з яких не охоплює галактику повністю.
